Вивчення процесу кровопостачання та іннервації шлунка собаки і людини в нормі та шлункової кукси після клиноподібно-трубчастої резекції. Виначення можливості застосування зшиваючих апаратів і спеціальних хірургічних затискачів при досліджуваній операції.
Аннотация к работе
Василенко, 1993), при вивченні судинно-нейроклітинних взаємовідносин у вегетативних гангліях стінок шлункової кукси використані морфометричний та стереометричний методи дослідження структурних компонентів (мікросудин і нейронів гангліїв), що найбільш тонко відображують ступінь травми шлункової стінки, інтенсивність перебігу в ній запального, атрофічного і регенераторного процесів (В.Й.Ороховський, 1983; Hung, 1975; KAPEIIER el all., 1977). Недостатньо обгрунтований морфологічно і відносно новий засіб органозаощаджуючого втручання клиноподібно-трубчастої резекції шлунка (КТРШ), що подає інтерес для практичних хірургів при лікуванні хворих з хронічними й ускладненими ГДВ (Л.І.Василенко і співавт., 1993,2001). Вивчити кровопостачання та іннервацію шлунка собаки і людини в нормі та шлункової кукси після клиноподібно-трубчастої резекції 1/3 і 2/3 шлунку з різними варіантами відновлення безперервності шлунково-кишкового тракту (ШКТ). Вивчити стан судинно-нейроклітинних мікрокомплексів інтрамуральних гангліїв міжмязового нервового сплетення стінок шлунка собаки в нормі і стінок шлункової кукси в різний термін після клиноподібно-трубчастої резекції 1/3-2/3 шлунка та з різними варіантами відновлення безперервності ШКТ. Стан морфологічних змін у судинно-нейроклітинних мікрокомплексах міжмязового (Ауербахівського) нервового сплетення стінок шлунка і шлункової кукси після КТРШ 1/3 і 2/3 вивчали морфометричними методами під мікроскопом після заповнювання судинного русла туш-желатиновою масою з наступною фіксацією в розчині нейтрального формаліну, виготовленням серійних мікрозрізів на замерзаючому мікротомі з наступною імпрегнацією азотнокислим сріблом за методами Більшовського-Грос, Кампоса, Расказової і фарбуванням нейронів гангліїв тіоніном за методом Нісля.Основу роботи складають матеріали секційних досліджень, виконаних на 30 трупах і органокомплексах трупів людей у віці 28-56 років, померлих від захворювань, не повязаних з поразкою органів ШКТ (із них на 10 трупах людей та органокомплексах вивчене кровопостачання шлунка в нормі); на 20 трупах людей і 21 трупі собак, отриманих після гострих експериментів на кафедрах оперативної хірургії з топографічною анатомією і анатомії людини Донецького державного медичного університету ім. Експериментальну частину досліджень проведено на 45 безпородних собаках, на котрих моделювали операції формування шлункової кукси за удосконаленими методиками (40 собак) з використанням зшиваючих апаратів УО-40,-60; УКЛ-60, УТО-70, НЖКА-60 та затискачів спеціальної конструкції з відновленням гастродуоденальної безперервності (23 собаки) і формуванням гастродуодено-та гастроентероанастомозу (22 собаки) за відомими і удосконаленими методиками втручань. На 27 собаках вивчено стан морфологічних змін у судинно-нейроклітинних мікрокомплексах найбільш значимого у функціональному відношенні міжмязового (Ауербахівського) нервового сплетення стінок шлунка і шлункової кукси після КТРШ 1/3і 2/3. Для найбільш обєктивної оцінки морфологічних перетворень у судинно-нейроклітинних мікрокомплексах міжмязового нервового сплетення стінок шлунка і шлункової кукси після КТРШ застосовували найбільш сучасний метод стереометричного дослідження: визначали обємний розподіл мікросудин і нервових клітин у гангліях, питому довжину мікросудин гангліїв, їхній діаметр. Проведеними дослідженнями встановлено, що удосконалена техніка формування шлункової кукси (ШК) при клиноподібно-трубчастих резекціях шлунку (КТРШ 1/3 і 2/3) із застосуванням спеціальних хірургічних затискачів забезпечила надійний гемостаз у рані, скоротила тривалість операції на 20-30 хв., підвищила її ефективність.У дисертації наведене теоретичне узагальнення і нове вирішення актуальної та маловивченої наукової задачі - експериментально-морфологічне обгрунтування удосконалених вариантів органозаощаджуючого втручання - клиноподібно-трубчастої резекції шлунка, вивчене кровопостачання, інервація шлункової кукси після клиноподібно-трубчастої резекції 1/3 і 2/3 шлунка, визначені закономірності змін судинно-нейроклітинних мікрокомплексів міжмязового нервового сплетення стінок шлункової кукси після різних рівнів резекції в різні терміни спостереження (1-2 тижні - 5 років) після операції. Стан судинно - нейроклітинних мікрокомплексів інтрамуральних гангліїв міжмязового нервового сплетення стінок шлункової кукси після різних рівнів резекцій шлунка та варіантів відновлення шлунково-кишкової безперервності вивчено недостатньо, а існуючі відомості подані фрагментами і суперечливі. Стереометричний аналіз стану судинно-нейроклітинних мікрокомплексів інтрамуральних гангліїв міжмязового нервового сплетення стінок шлункової кукси після клиноподібно-трубчастої резекції 1/3 і 2/3 шлунка виявив закономірності в їх перебудові, що відповідають обсягу виконаної операції, супроводжуються атрофічними і частково дистрофічними змінами судинно-нейроклітинних мікрокомплексів, обумовлених операційною травмою органа, рівнем мобілізації шлунка (частковою деваскуляризацією і денервацією), як