Розглянуто систему підвищення ефективності реставрацій зубів на основі експериментально-клінічного обґрунтування диференційного вибору ацетонвмісних та етанолвмісних адгезивних систем у залежності від віку пацієнтів, та кислотостійкості тканин зуба.
Аннотация к работе
Проблема карієсу зубів залишається одною з центральних у сучасній стоматології. Масова розповсюдженість і висока інтенсивність ураження зубів зумовлюють необхідність подальшого пошуку шляхів боротьби з цим захворюванням. Тому постійно удосконалюються і впроваджуються в практику нові підходи до лікування карієсу зубів, що стосується і реставраційної терапії. Зважаючи на викладене, доцільним видається розробка і обгрунтування диференційованого підходу до вибору адгезивних систем залежно від вікової варіабільності кислотостійкості твердих тканин зуба. Для реалізації мети були поставлені наступні задачі: Вивчити вікові особливості крайової проникливості реставрацій, приєднаних до твердих тканин зубів, із використанням етанолвмісних та ацетонвмісних адгезивних систем.У свою чергу, серія 1 була поділена на дві групи по 20 зубів: - у 1-й групі при реставрації зубів була використана етанолвмісна адгезивна система V покоління Single-Bond, 3M з наступним пломбуванням комбінованим універсальним мікрогібрідним фотополімерним матеріалом Valux Plus, 3M. У 1-й групі (20 зубів) використовували етанолвмісну адгезивну систему, у 2-й (20 зубів) - ацетонвмісну. Зразки були розподілені на рівні групи: у 1-й групі (20 зубів) використовували етанолвмісну адгезивну систему, у 2-й - ацетонвмісну. Шліфи зубів усіх груп, що вивчалися, готували відповідно до інструкції CEM (JSM-T300 фірми JEOL, Японія): відновлені реставрацією зуби повністю розрізали вздовж лінії середини реставрації на відрізному станку “Menosecar” під водяним охолодженням. Всіх пацієнтів було розподілено на 5 груп залежно від віку: 1-а група - до 25 років (60 хворих), 2-а група - 26-30 років (52 хворих), 3-я група - 31-40 років (54 хворих), 4-а група - 41-50 років (50 хворих), 5-а група - понад 50 років (40 хворих).У дисертації представлено теоретичне узагальнення проведених лабораторних та клінічних досліджень і запропоновано нове вирішення наукової задачі, що виявляється у підвищенні ефективності реставрацій ушкоджених карієсом зубів шляхом диференційованого підходу до вибору етанол - та ацетонвмісних адгезивних систем з урахуванням вікових особливостей структурно-функціональної резистентності твердих тканин зубів. Встановлено, що крайова проникливість реставрацій при використанні етанолвмісних або ацетонвмісних адгезивних систем визначається віковою належністю зубів. Доведено, що ультраструктура зони контакту реставрацій з твердими тканинами зуба при використанні етанолвмісних або ацетонвмісних адгезивних систем визначається віковою належністю зубів. Встановлено, що у пацієнтів до 25 та 26-30 років більш ефективними є реставрації зубів, виконані з ацетонвмісною адгезивною системою, у віковій групі 31-40 років - вид адгезивної системи (етанолвмісна або ацетонвмісна) не впливає на якість адгезії, а у пацієнтів 41-50 та понад 50 років, навпаки, доцільні реставрації з етанолвмісною адгезивною системою.
План
ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ
Вывод
У дисертації представлено теоретичне узагальнення проведених лабораторних та клінічних досліджень і запропоновано нове вирішення наукової задачі, що виявляється у підвищенні ефективності реставрацій ушкоджених карієсом зубів шляхом диференційованого підходу до вибору етанол - та ацетонвмісних адгезивних систем з урахуванням вікових особливостей структурно-функціональної резистентності твердих тканин зубів.
1. Встановлено, що крайова проникливість реставрацій при використанні етанолвмісних або ацетонвмісних адгезивних систем визначається віковою належністю зубів. У вікових групах до 25 та 26-30 років достовірно менша крайова проникливість виявлена при використанні ацетонвмісної, а у групах 41-50 та понад 50 років - етанолвмісної адгезивної системи (p<0,05). У групі 31-40 років крайова проникливість була однаковою і не залежала від використаної етанолвмісної чи ацетонвмісної адгезивної системи.
2. Доведено, що ультраструктура зони контакту реставрацій з твердими тканинами зуба при використанні етанолвмісних або ацетонвмісних адгезивних систем визначається віковою належністю зубів. У вікових групах до 25 та 21-30 років зареєстровано достовірно менший відсоток зон розшарування, що не залежить від використання етанолвмісної чи ацетонвмісної адгезивної системи.
3. Виявлено високий кореляційний звязок між рівнем структурно-функціональної резистентності твердих тканин зубів та клінічними критеріями “крайова адаптація” та “крайове фарбування”, які відображають якість адгезії при використанні етанолвмісної та ацетонвмісної адгезивної системи (p< 0,55-0,70).
4. Встановлено, що у пацієнтів до 25 та 26-30 років більш ефективними є реставрації зубів, виконані з ацетонвмісною адгезивною системою, у віковій групі 31-40 років - вид адгезивної системи (етанолвмісна або ацетонвмісна) не впливає на якість адгезії, а у пацієнтів 41-50 та понад 50 років, навпаки, доцільні реставрації з етанолвмісною адгезивною системою.
Безпосередні та віддалені результати спостережень свідчать про високу ефективність методу диференційного вибору адгезивних систем залежно від віку.
ПРАКТИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ
1. Найбільш ефективними критеріями, що відображають якість адгезії реставрації до тканин зуба, є “крайова адаптація” та “крайове фарбування”.
2. Розроблений метод диференційного використання етанолвмісних або ацетонвмісних адгезивних систем залежно від віку пацієнта полягає в наступному: у пацієнтів до 25 та 26-30 років доцільними є реставрації з ацетонвмісною адгезивною системою, а у пацієнтів 41-50 та понад 50 років - з етанолвмісною адгезивною системою.
3. У пацієнтів віком 31-40 років етанолвмісність чи ацетонвмісність адгезивної системи не впливає на якість адгезії реставрації. Тому доцільним є використання більш високотехнологічних адгезивних систем.
Список литературы
Донський Г.І., Азаров О.В. Клінічна оцінка фотополімерних реставрацій з використанням гідрофобних та гідрофільних адгезивних систем в різні вікові періоди //Вісник стоматології. - 2000. - № 5. - С. 38-40.
Автор проводив клінічні дослідження, приймав участь в обробці матеріалів, в аналізі та узагальненні результатів досліджень.
2. Донский Г.И., Азаров А.В. Особенности зоны контакта фотополимерных реставраций с твердыми тканями зуба в разные возрастные периоды //Современная стоматология. - 2000. - № 4. - С. 15-17.
Дисертант проводив експериментальні та клінічні дослідження, приймав участь в аналізі та узагальненні результатів досліджень.
3. Азаров А.В. Отдаленные результаты клинической оценки фотополимерных реставраций в различные возрастные периоды //Архив клинической и экспериментальной медицины. - 2001. - Т.10, № 3. - С. 328-331.
4. Донський Г.І., Азаров О.В. Вікові особливості крайової проникності фотополімерних реставрацій з використанням гідрофобних та гідрофільних адгезивних систем //Архив клинической и экспериментальной медицины. - 2000. - Т.9, № 3. - С. 392-394.
Участь здобувача полягає у проведенні клініко-лабораторних досліджень, аналізі отриманих результатів.
5. Азаров О.В. Вплив структурно-функціональної резистентності зубів на якість адгезії фотополімерних реставрацій //Вісник проблем біології і медицини. - 2001. - № 2. - С. 75-78.