Експериментально-клінічне обґрунтування корекції процесів знешкодження активних форм кисню у кришталику при катарактогенезі - Автореферат

Уникнути негативних наслідків стрімкого прогресування помутніння кришталика допомогло б використання ефективних методів прогнозування перебігу вікової катаракти. Існуючі методи прогнозування перебігу вікової катаракти не дають можливості оцінити ступінь ушкодження білкових молекул кришталика на різних стадіях захворювання. Якщо вдасться пригальмувати розвиток початкових ознак вікової катаракти на 10 років, впливаючи на фактори ризику її розвитку (характер харчування, загальні захворювання, паління, прийом стероїдних, гіпотензивних препаратів, цукровий діабет, вплив радіації, світла й інших), то необхідність хірургічного втручання знизиться на 50%. В розробку НДР кафедри увійшли такі дані дисертації: результати дослідження впливу світлової енергії на фізико-хімічні показники та ензиматичну антиоксидантну систему в кришталику при моделюванні експериментальної катаракти; результати клініко-біохімічних досліджень; результати вивчення впливу інстиляцій тіотриазоліну (ТТА) на стан ензиматичної системи в кришталиках хворих на вікову катаракту, а також результати клінічних досліджень відносно використання ТТА в лікуванні хворих з віковою катарактою. Мета дослідження: з метою підвищення ефективності профілактики вікової катаракти вивчити можливість корекції порушень ензиматичної антиоксидантної системи - провідної патогенетичної ланки катарактогенезу за допомогою тіотриазоліну.Для вивчення стану ензиматичної системи гасіння вільнорадикальних форм кисню в кришталику при катарактогенезі і впливу на неї ТТА в умовах експерименту на тваринах проведено порівняльний аналіз динаміки стійкості до фотохімічного впливу біофізичних параметрів білків і активності ферментів кришталика, а також впливу на них ТТА. Всього було використано 56 тварин (112 очей), розділених на 3 експериментальні групи: перша група (контрольна) - інтактні тварини (16 кролів) (32 очей), що не піддавалися ніяким впливам, друга група тварин піддавалася тільки світловому впливу (20 кроликів) (40 очей); третя група зазнавала впливу світла на фоні інстиляцій ТТА (20 кроликів) (40 очей). Усі лабораторні тварини були поділені на три експериментальні групи: перша група (контрольна) - інтактні тварини (16 кролів), що не піддавалися ніяким впливам, друга група тварин піддівалася тільки світловому впливу (20 кролів); третя група - впливу світла на фоні інстиляцій тіотриазоліну (20 кролів). Протягом усього експерименту у тварин першої групи не зареєстровано патологічних змін у кришталику При розвитку експериментальної катаракти порівняння критеріїв оптичних властивостей кришталикових компонентів у лабораторних тваринних досліджуваних груп показало, що середня величина показника світлорозсіювання у тварин третьої групи по закінченні 40 тижнів експерименту на фоні інстиляцій ТТА дорівнювала 36,796±0,410, другої групи - 48,625±0,650, показника світлопоглинання й флуоресценції в даних групах відповідно 0,083±0,002, 0,118±0,004 і 61, 83±1,097, 75,050±1,436.1) Проблема профілактики й лікування вікової катаракти, не дивлячись на успіхи в хірургічній реабілітації хворих із цим захворюванням, продовжує залишатися актуальною як у науковому, так і в практичному відношенні. Не викликає сумніву, що тільки серйозні дослідження патогенезу катаракти зможуть бути основою для розробки методів її профілактики. У цьому аспекті особливої актуальності набуває пошук способів стимуляції ензиматичної антиоксидантної системи тканини ока з метою гальмування процесу втрати прозорості кришталика. 2) Виявлено, що пряму захисну дію стосовно кришталика при ушкоджуючому ефекті світлової енергії має тіотриазолін. При його опроміненні на протязі 6 годин в присутності тіотриазоліна зменшується ступінь зниження активності супероксидисмутази на 10 %, каталази - на 14 % у порівнянні зі світловим впливом без тіотриазоліну (p<0,05).

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

1) Проблема профілактики й лікування вікової катаракти, не дивлячись на успіхи в хірургічній реабілітації хворих із цим захворюванням, продовжує залишатися актуальною як у науковому, так і в практичному відношенні. Розраховано, що вповільнення втрати зорових функцій на 10 років дозволить запобігти 45 % операцій. Не викликає сумніву, що тільки серйозні дослідження патогенезу катаракти зможуть бути основою для розробки методів її профілактики. У цьому аспекті особливої актуальності набуває пошук способів стимуляції ензиматичної антиоксидантної системи тканини ока з метою гальмування процесу втрати прозорості кришталика.

2) Виявлено, що пряму захисну дію стосовно кришталика при ушкоджуючому ефекті світлової енергії має тіотриазолін. Так, в експериментах (in vitro) з опроміненням кришталикових компонентів він гальмує світлорозсіювання на 24,4 %, світлопоглинання - на 29,7 %, флюоресценцію - на 18,1 %.

3) Установлено, що тіотриазолін безпосередньо затримує світлову інактивацію ферментів антиоксидантної системи кришталика. При його опроміненні на протязі 6 годин в присутності тіотриазоліна зменшується ступінь зниження активності супероксидисмутази на 10 %, каталази - на 14 % у порівнянні зі світловим впливом без тіотриазоліну (p<0,05).

4) Доведено, що при застосуванні інстиляцій тіотриазоліну при моделюванні катаракти значно підвищується стійкість кришталика до ушкоджувальної дії світла. Найбільший ефект спостерігали після 30-40 тижневого опромінення. При цьому ступінь розвитку помутнінь вірогідно знижена в дослідах із застосуванням тотриазоліну на 33,3 %, і 40,0 %, відповідно, у порівнянні з результатами дослідів, у яких опромінення здійснювали без досліджуваного препарату (р<0,05).

5) Показано, що паралельно уповільненню розвитку помутніння, тіотриазолін перешкоджає зниженню активності ферментів антиоксидантної системи кришталику при світловому опроміненні тварин. Так, активність супероксиддисмутази була вище на 47,1 %, а каталази - на 22,0 % (p<0,05) порівняно з контролем.

6) При клініко-біохімічному обстеженні хворих на вікову катаракту, яким проводилось хірургічне лікування, встановлено, що найбільше зниження активності антиоксидантних ферментів кришталика відзначається при субкапсулярній і змішаній формах вікової катаракти: активність СОД зазнала зниження на 60,0 % і 69,8 %, а активність КТ - на 40,0 % і 49,6 % відповідно у порівнянні з середньостатистичною величиною показника (р<0,0001).

7) Застосування інстиляцій тіотриазоліну у хворих на катаракту до операції (екстракапсулярна екстракція катаракти) забезпечує активуючий ефект на СОД і КТ в кришталику і камерній волозі. Їх активність у кришталиках хворих, що одержували тіотриазолін, була вище на 46,6 %, и 34,5 %, відповідно, порівняно з середньостатистичною величиною показника (p<0,005).

8) Результати експериментальних і клініко-біохімічних досліджень стали науковим обґрунтуванням використання тіотриазоліна як коректора ензиматичної антиоксидантної системи у хворих на вікову катаракту.

1) Сухина Л. А. Изучение действия тиотриазолина на ферменты антиоксидантной системы и оптические свойства хрусталикових компонентов при действии световой энергии в эксперименте/ Л. А. Сухина, Сами С. Ю. Альсаиди // Офтальмол. журн. - 2008. - № 4. - С. 65-68. Автор брав участь в підготовці клінічного матеріалу, проведенні експериментальних досліджень, статистичній обробці результатів, обґрунтуванні висновків .

2) Сухина Л. А. Влияние инстилляций тиотриазолина на развитие экспериментальной катаракты / Л. А. Сухина, Сами С. Ю. Альсаиди // Питання експериментальної та клінічної медицини. -2008. - Вип. 12, Т. 1. - С. 138-144. Автор брав участь в підготовці клінічного матеріалу, проведенні експериментальних досліджень, статистичній обробці результатів, обґрунтуванні висновків.

3) Сухина Л. А. Состояние энзиматической антиаксидантной системы в тканях глаза при моделировании экспериментальной катаракты / Л. А. Сухина, Сами С. Ю. Альсаиди // Офтальмол. журн. - 2009. - № 4. - С. 58-62. Автор брав участь в статистичній обробці результатів, обґрунтуванні висновків.

4) Сухина Л. А. Значение исследования ферментов, обезвреживающих свободнорадикальные формы кислорода в хрусталике у больных с возрастной катарактой / Л. А. Сухина, Сами С. Ю. Альсаиди // Питання експериментальної та клінічної медицини. - 2009. - Вип. 13, Т. 1. - С. 144-149. Автор брав участь у розробці технічного завдання, проводив експериментальну перевірку приладу, клінічну апробацію і розробку показань до використання.

5)Сухина Л. А. Влияние тиотриазолина на активность супероксиддисмутазы и каталазы в хрусталике и камерной влаге больных при проведении хирургического лечения возрастной катаракты / Л. А. Сухина, Сами С. Ю. Альсаиди // Проблемы, достижения и перспективы развития медикобиологических наук и практического здравоохранения. Труды Крымского государственного медицинского университета им. С. И. Георгиевского. - 2009. - Т. 145, Ч. 1. - С. 102-106. Автор брав участь в підготовці клінічного матеріалу, проведенні експериментальних досліджень, статистичній обробці результатів, обґрунтуванні висновків.

6) Сухина Л. А. Исследования антикатарактогенного действия тиотриазолина в эксперименте / Л. А. Сухина, Сами С. Ю. Альсаиди // Сучасні досягнення в хірургії передього та заднього сегментів ока: тези доп. симпозіуму з офтальмохірургії в Україні з практичним семінаром «Жива хірургія» за участю міжнародних спеціалістів. - Донецьк, 2007. - С. 81-82. Автор брав участь в проведенні експериментальних досліджень, статистичній обробці результатів, обґрунтуванні висновків.

7) Сухина Л. А. Исследование ферментов, обезреживающих свободнорадикальные формы кислорода, в хрусталиках больных с различными клиническими формами возрастной катаракты / Л.А. Сухина, Сами С. Ю. Альсаиди // Российский общенациональный офтальмологический форум: научно-практ. конф. с междунар. участием, 8-9 октября 2009 г. : сб. трудов. - Москва, 2009. - Т.2. - С. 240-241. Автор брав участь в проведенні експерименту, обґрунтуванні висновків.

8) Сами С. Ю. Альсаиди Положительное действие инстилляций тиотриазолина на состаяние хрусталика в условях экспериментальной световой катаракты / Сами С. Ю. Альсаиди // Проблеми екологічної та медичної генетики і клінічної імунології. - 2009. - Вип. 6 (93). - С. 307315.

9) Сами С. Ю. Альсаиди Состояние антирадикальной системы хрусталика при развитии экспериментальной катаракты / Сами С. Ю. Альсаиди //Актуальні питання офтальмології : наук.-практ. конф., 24-25 вересня 2009 : тези доп. - Дніпропетровськ, 2009. - С. 37-38.