Зміни функціонального і морфологічного стану печінки після комбінованого введення противиразкових препаратів на тлі хронічного ураження печінки. Ефективність застосування тіотриазоліну щодо підвищення резистентності органу при його хронічному ураженні.
Аннотация к работе
Вони широко розповсюджені серед населення і нерідко супроводжуються розвитком цирозу печінки. Харченко (2004), захворюваність на гепатити в Україні зросла на 76,6%, а розвиток цирозу печінки - на 75,6%. Цьому також сприяють анатомофізіологічний взаємозвязок шлунка і дванадцятипалої кишки з печінкою, їх функціональна взаємодія і відносна спільність кровопостачання і нейрогуморальної регуляції (М.Д. Як свідчать дані багатьох досліджень, він володіє антиоксидантними та імуномодулювальними властивостями, здатний нормалізувати обмінні процеси та посилювати енергетичне забезпечення тканин печінки, потужно індукує систему біохімічної детоксикації печінки (С.М. б) встановити зміни функціонального і морфологічного стану печінки після комбінованого введення противиразкових препаратів на тлі хронічного ураження печінки;Печінку зважували і визначали співвідношення її маси до маси тіла тварини - масовий коефіцієнт печінки (у відсотках), який свідчить про гемодинамічні порушення в цьому органі. Крім цього, на тлі використання препаратів спостерігалось статистично достовірне зменшення ступеня конюгації білірубіну в жовчі з найбільшим відхиленням даного показника після введення всіх трьох препаратів - на 29,6% (р<0,001). Про токсичний вплив на печінку поєднаного введення ЛП, МН і КМ свідчило погіршення поглинально-видільної функції печінки - тривалість виділення бромсульфалеїну зростала на 75,7% (р<0,001) та детоксикаційної - тривалість нембуталового сну збільшувалася на 22,8% (р<0,05), а також зменшення вмісту глікогену в печінці. Додаткове навантаження на печінку з хронічним гепатитом противиразковими препаратами ЛП, МН і КМ зумовлювало погіршення показників жовчоутворюючої і жовчовидільної функцій печінки. Застосування ЛП, МН і КМ на тлі гострої виразки шлунка, порівняно з групою тварин, яким вводили самі противиразкові препарати, викликало подальше зростання рівнів холестеролу в сироватці крові, ТБК-активних продуктів ПОЛ у гомогенаті печінки, зниження концентрації глікогену в тканині печінки та церулоплазміну в сироватці крові.У дисертації наведено теоретичне узагальнення та новий спосіб вирішення актуального наукового завдання, яке полягає у зясуванні особливостей функціонального і морфологічного стану печінки на тлі застосування лансопразолу, метронідазолу і кларитроміцину в здорових тварин, за умов хронічного гепатиту і гострої виразки шлунка та доведенні ефективності тіотриазоліну для зниження гепатотоксичних проявів противиразкових препаратів. Застосування лансопразолу в дозі 5,4 мг?кг-1, метронідазолу і кларитроміцину в дозах по 90,7 мг?кг-1 супроводжується змінами функціонально-біохімічних показників печінки здорових експериментальних тварин, на тлі яких зростає інтенсивність перекисного окиснення ліпідів, знижуються показники антиоксидантної системи, виникають дистрофічні зміни в гепатоцитах, сукупність яких збільшується під впливом комбінацій препаратів, особливо поєднання всіх трьох: на 45,2% знижується концентрація загальних жовчних кислот, на 29,6% - ступінь конюгації білірубіну, більше ніж у три рази підвищується активність аланінамінотрансферази, у 2,7 раза - вміст у тканині печінки ТБК-активних продуктів ПОЛ, на 13,8% знижується вміст у печінці глікогену. За цих експериментальних умов на 30,7% зменшується концентрація у жовчі загальних жовчних кислот, на 29,5% - холато-холестеролове співвідношення, на 11,4% - вміст глікогену в печінці, на 55,2% зростає активність аланінамінотрансферази в сироватці крові, на 35,3% - концентрація у тканині печінки ТБК-активних продуктів перекисного окиснення ліпідів.
План
Основний зміст роботи
Вывод
У дисертації наведено теоретичне узагальнення та новий спосіб вирішення актуального наукового завдання, яке полягає у зясуванні особливостей функціонального і морфологічного стану печінки на тлі застосування лансопразолу, метронідазолу і кларитроміцину в здорових тварин, за умов хронічного гепатиту і гострої виразки шлунка та доведенні ефективності тіотриазоліну для зниження гепатотоксичних проявів противиразкових препаратів.
1. Застосування лансопразолу в дозі 5,4 мг?кг-1, метронідазолу і кларитроміцину в дозах по 90,7 мг?кг-1 супроводжується змінами функціонально-біохімічних показників печінки здорових експериментальних тварин, на тлі яких зростає інтенсивність перекисного окиснення ліпідів, знижуються показники антиоксидантної системи, виникають дистрофічні зміни в гепатоцитах, сукупність яких збільшується під впливом комбінацій препаратів, особливо поєднання всіх трьох: на 45,2% знижується концентрація загальних жовчних кислот, на 29,6% - ступінь конюгації білірубіну, більше ніж у три рази підвищується активність аланінамінотрансферази, у 2,7 раза - вміст у тканині печінки ТБК-активних продуктів ПОЛ, на 13,8% знижується вміст у печінці глікогену.
2. Поєднане застосування лансопразолу, метронідазолу і кларитроміцину на тлі експериментального хронічного гепатиту, зумовленого введенням тетрахлорметану й етанолу, поглиблює токсичні прояви останніх, порушуючи показники жовчоутворюючої, поглинально-видільної і глікогенсинтезувальної функцій печінки, сприяє збільшенню літогенних властивостей жовчі, поглиблює цитолітичний синдром, посилює перекисне окиснення ліпідів і дистрофічні процеси в гепатоцитах. За цих експериментальних умов на 30,7% зменшується концентрація у жовчі загальних жовчних кислот, на 29,5% - холато-холестеролове співвідношення, на 11,4% - вміст глікогену в печінці, на 55,2% зростає активність аланінамінотрансферази в сироватці крові, на 35,3% - концентрація у тканині печінки ТБК-активних продуктів перекисного окиснення ліпідів.
3. На тлі моделювання гострої виразки шлунка, одержаної шляхом механічного подразнення дванадцятипалої кишки, спостерігаються погіршення показників жовчовидільної і детоксикаційної функцій печінки, активація перекисного оксилення ліпідів з помірним виснаженням антиоксидантного захисту: швидкість жовчовиділення знижується на 7,1%, екскреція загальних жовчних кислот - на 20,9%, тривалість нембуталового сну збільшується на 19,6%, вміст ТБК-активних продуктів ПОЛ у тканині печінки підвищується на 15,7%. Введення за умов гострої виразки шлунка лансопразолу, метронідазолу і кларитроміцину супроводжується більшими відхиленнями показників функціонального і морфологічного стану печінки.
4. Застосування тіотриазоліну в дозі 9,07 мг•кг-1 на тлі введення здоровим лабораторним тваринам лансопразолу, метронідазолу і кларитроміцину суттєво нівелює гепатотоксичні прояви противиразкових препаратів, мають місце менші порушення показників жовчоутворюючої, жовчовидільної, глікогенсинтезувальної і поглинально-видільної функцій печінки, знижуються біохімічні прояви цитолізу гепатоцитів, інтенсивність перекисного окиснення ліпідів, зменшується ступінь дистрофічних процесів, набряку і судинних розладів печінкових часточок. У жовчі коригованих тварин на 43,8% більшим є вміст загальних жовчних кислот, на 28,6% - прямого білірубіну, більше ніж у 2 рази в сироватці крові знижується активність аланінамінотрансферази, на 46,7% - вміст ТБК-активних продуктів ПОЛ, на 6,4% зростає вміст глікогену, на 26,3% зменшується тривалість виділення бромсульфалеїну, нормалізується масовий коефіцієнт печінки.
5. Введення тіотриазоліну одночасно з противиразковими препаратами на тлі моделювання хронічного експериментального гепатиту нівелює їх гепатотоксичний вплив, а за показниками жовчовидільної функції знижує пошкоджувальну дію тетрахлорметану й етанолу. На 78,8% збільшується концентрація у жовчі загальних жовчних кислот, на 44,3% - швидкість жовчовиділення, на 17,5% зменшується тривалість виділення бромсульфалеїну, на 28,0% - тривалість нембуталового сну, на 17,4% - вміст у тканині печінки ТБК-активних продуктів ПОЛ, достовірно підвищуються показники антиоксидантного захисту і знижується масовий коефіцієнт печінки.
6. За умов моделювання гострої виразки шлунка і введення лансопразолу, метронідазолу і кларитроміцину застосування тіотриазоліну чинить виражений коригувальний вплив, який проявляється на 27,5% вищим вмістом загальних жовчних кислот у жовчі, на 21,4% більшою швидкістю жовчовиділення, на 60,0% меншою активністю в сироватці крові аланінамінотрансферази, на 45,1% нижчим вмістом ТБК-активних продуктів ПОЛ у тканині печінки, вищими показниками глікогенсинтезувальної, поглинально-видільної і детоксикаційної функцій печінки, меншими проявами дистрофічних процесів у гепатоцитах, зниженням масового коефіцієнта печінки.
Список литературы
1. Гудима А.А. Структурні зміни печінки в умовах застосування лансопразолу, метронідазолу і кларитроміцину у здорових білих щурів / А.А. Гудима, Т.В. Дацко, В.В. Підгірний, І.М. Леськів // Клінічна фармація. - 2006. - Т. 10, №4. - С. 40-44. (Дисертант самостійно здійснив дослідження, статистичну обробку, підготовку матеріалів до друку).
2. Підгірний В.В. Гепатотоксичні прояви лансопразолу, метронідазолу і кларитроміцину в експерименті / В.В. Підгірний // Мед. хімія. - 2007. - Т.9, №2. - С. 74-77. (Дисертант самостійно здійснив дослідження, статистичну обробку, підготовку матеріалів до друку).
3. Гудима А.А. Вплив лансопразолу, метронідазолу і кларитроміцину на функціональний стан печінки і його корекція тіотриазоліном в умовах хронічного експериментального гепатиту / А.А. Гудима, В.В. Підгірний // Запорізький медичний журнал. - 2007. - №5. - С. 33-37. (Дисертант самостійно здійснив дослідження, статистичну обробку, підготовку матеріалів до друку).
4. Гудима А.А. Вплив лансопразолу, метронідазолу і кларитроміцину на функціональний стан печінки в експерименті / А.А. Гудима, В.В. Підгірний // Вісник фармації. - 2008. - №1. - С. 63-66. (Дисертант самостійно здійснив дослідження, статистичну обробку, підготовку матеріалів до друку).
5. Гудима А.А. Вивчення студентами на заняттях з фармакології противиразкових препаратів - гепатотоксичних проявів комбінованого застосування лансопразолу, метронідазолу і кларитроміцину / А.А. Гудима, В.В. Підгірний // Медична освіта. - 2007. - №3. - С. 41-43. (Дисертант самостійно здійснив дослідження, статистичну обробку, підготовку матеріалів до друку).
6. Підгірний В.В. Вплив противиразкових препаратів на жовчовидільну функцію печінки в експерименті / В.В. Підгірний, А.А. Гудима // Здобутки клінічної і експериментальної медицини: XLVIII підс. наук.-практ. конф., 3 червня 2005 р.: матеріали конф. - Тернопіль: Укрмедкнига, 2005. - С. 204-206. (Дисертант самостійно здійснив дослідження, статистичну обробку, підготовку матеріалів до друку).
7. Підгірний В.В. Особливості функціонального стану печінки в умовах поєднаного застосування антимікробних препаратів / В.В. Підгірний // Політравма - сучасна концепція надання медичної допомоги: ІІ всеукр. наук.-практ. конф. з міжнар. участю, 18-19 травня 2006 р.: зб. тез. - К., 2006. - С. 77. (Дисертант самостійно здійснив дослідження, статистичну обробку, підготовку матеріалів до друку).
8. Підгірний В.В. Особливості впливу на печінку препаратів для потрійної терапії виразкової хвороби шлунка в експерименті / В.В. Підгірний // Науково-технічний прогрес і оптимізація технологічних процесів створення лікарських препаратів: І Міжнар. наук.-практ. конф., 6-7 квітня 2006 р.: матеріали конф. - Тернопіль: Укрмедкнига, 2006. - С. 162-163. (Дисертант самостійно здійснив дослідження, статистичну обробку, підготовку матеріалів до друку).
9. Гудима А.А. Вплив препаратів для потрійної терапії виразкової хвороби шлунка на показники перекисного окислення ліпідів і антиоксидантного захисту в експерименті / А.А. Гудима, В.В. Підгірний // Здобутки клінічної і експериментальної медицини: XLIX підс. наук.-практ. конф., 2 червня 2006 р.: матеріали конф. - Тернопіль: Укрмедкнига, 2006. - С. 155-157. (Дисертант самостійно здійснив дослідження, статистичну обробку, підготовку матеріалів до друку).
10. Підгірний Володимир. Вплив тіотриазоліну на гепатотоксичні прояви противиразкових препаратів на тлі хронічного гепатиту в експерименті / Володимир Підгірний // XI ювілейний Міжнародний медичний конгрес студентів і молодих учених, 10-12 травня 2006 р.: матеріали конгр. - Тернопіль: Укрмедкнига, 2007. - С. 238. (Дисертант самостійно здійснив дослідження, статистичну обробку, підготовку матеріалів до друку).
11. Гудима А.А. Особливості перебігу хронічного експериментального гепатиту на тлі застосування противиразкових препаратів / А.А. Гудима, В.В. Підгірний, Т.В. Дацко // Досвід і проблеми застосування сучасних морфологічних методів досліджень органів і тканин у нормі та при діагностиці патологічних процесів: наук.-практ. конф., 24-25 травня 2007 р.: зб. матеріалів. - Тернопіль: Укрмедкнига, 2007. - С. 30-32. (Дисертант самостійно здійснив дослідження, статистичну обробку, підготовку матеріалів до друку).
12. Гудима А.А. Вплив тіотриазоліну на гепатотоксичні прояви лансопразолу, метронідазолу і кларитроміцину на тлі гострої виразки шлунка в експерименті / А.А. Гудима, В.В. Підгірний // Здобутки клінічної і експериментальної медицини: підс. наук.-практ. конф., 8 червня 2007 р.: зб. матеріалів. - Тернопіль: Укрмедкнига, 2007. - С. 134-135. (Дисертант самостійно здійснив дослідження, статистичну обробку, підготовку матеріалів до друку).
13. Підгірний В.В. Вплив тіотриазоліну на гепатотоксичні прояви препаратів для потрійної терапії виразкової хвороби шлунка в експерименті / В.В. Підгірний, А.А. Гудима // Бюлетень VI читань ім. В.В. Підвисоцького, приурочених до 150-річчя з дня народження: наук. конф., 31 травня - 1 червня 2007 р.: бюл. матеріалів. - Одеса: Одеський державний медичний університет, 2007. - С. 98-99. (Дисертант самостійно здійснив дослідження, статистичну обробку, підготовку матеріалів до друку).