Порівняння фармакологічної активності та безпечності сучасних та перспективних препаратів з протизапальною дією: індометацину, диклофенаку, піроксикаму, мелоксикаму, целекоксибу, амізону та кверцетину. Виразна анальгезуюча та жарознижуюча дія препаратів.
Аннотация к работе
За останні 25 років кількість НПЗЗ значно зросла, і на даний час на фармацевтичному ринку України дана група нараховує близько 100 оригінальних препаратів (більше 500 торгівельних марок), які відрізняються за хімічною будовою, фармакологічною дією та особливостями застосування. Сучасні протизапальні препарати вивчались та вивчаються в численних експериментальних і клінічних дослідженнях, результати яких, як показав аналіз даних літератури, нерідко виявляються неоднозначними. Дзяка Г.В. максимальну протизапальну активність серед сучасних НПЗЗ виявляє диклофенак, за даними акад. Неоднозначні дані про фармакологічну активність і вираженість побічних ефектів ряду НПЗЗ суттєво ускладнюють порівняльну оцінку ступеня ефективності при виборі препаратів даної групи у кожному конкретному випадку. Для досягнення поставленої мети було необхідно вирішити наступні завдання: провести порівняльний аналіз протизапальної активності НПЗЗ: індометацину, диклофенаку, піроксикаму, мелоксикаму, целекоксибу, амізону та антиоксидантів: рексоду і кверцетину на моделях гострого запалення з перевагою ексудації і визначити препарати з найбільш виразною антиексудативною активністю;У звязку з пошуком нових комбінацій препаратів і схем лікування, які виявляють високу ефективність та мінімальні негативні ефекти, був проведений порівняльний аналіз можливостей сумісного використання антиоксидантів і НПЗЗ з метою визначення впливу даних комбінацій на ексудативну фазу запалення на моделі карагенінового набряку, а також порівняння вираженості ульцерогенної дії даних комбінацій на моделі спирто-преднізолонової виразки у щурів. Найбільш висока швидкість появи фармакологічного ефекту при ексудативному запаленні зафіксована в амізону, рексоду і індометацину; найбільш тривало діяв піроксикам, а також диклофенак, що збігається з даними про показники фармакокінетики обраних препаратів (Дзяк Г.В., Мамчур В.Й.). За виживанням тварин на моделі набряку легенів препарати можна розташувати у такий ряд за зменшенням показника: диклофенак, целекоксиб, мелоксикам (55,5%) > рексод, амізон, піроксикам (33,3%) > кверцетин, індометацин (11,1%). При порівняльному дослідженні антиальтеративної активності встановлено, що обрані препарати можна розташувати за зменшенням антиальтеративної активності на моделі оцтових ран наступним чином: рексод (63,4%) ? кверцетин (61,7%) > диклофенак (56,9%) = мелоксикам (56,5%) = амізон (55,5%) ? целекоксиб (48,5%) > індометацин (16,5%) > піроксикам (8,9%). Дані порівняльних досліджень антипроліферативних властивостей обраних ЛЗ показали, що за здатністю пригнічувати розвиток грануляційної тканини у вогнищі запалення їх можна розмістити у порядку зменшення активності: піроксикам (41,4%) ? індометацин (39%) > амізон (28%) ? рексод (26,1%) ? целекоксиб (24,3%) > мелоксикам (20,4%) > диклофенак (17,3%) ? кверцетин (14,9%).У дисертаційній роботі вперше в ідентичних умовах експерименту проведено порівняльне вивчення ефективності та безпечності 8-ми протизапальних засобів і сформульовано принципи їх раціонального вибору при лікуванні запальних захворювань. При виборі препарату необхідно враховувати не тільки ступінь його фармакологічної активності, але й вираженість побічних ефектів, характер та стадію захворювання, наявність супутньої патології, можливість корекції побічних дій препарату. Встановлено, що неселективні інгібітори ЦОГ-індометацин, диклофенак, піроксикам виявляють більш виразну антиексудативну активність у порівнянні з селективними інгібіторами ЦОГ-2 (мелоксикамом, целекоксибом), амізоном і антиоксидантами рексодом і кверцетином. На моделі набряку легенів найбільш виразну антиексудативну активність виявили піроксикам, диклофенак, целекоксиб, мелоксикам та індометацин; амізон, рексод і кверцетин поступаються їм за антиексудативною дією, але переважають за показником виживання тварин. НПЗЗ, як селективні (целекоксиб, мелоксикам), так і неселективні (диклофенак, індометацин, піроксикам), а також амізон виявили рівновиражену антиартритну активність, яка переважає ефективність рексоду і кверцетину.
План
Основний зміст роботи
Вывод
У дисертаційній роботі вперше в ідентичних умовах експерименту проведено порівняльне вивчення ефективності та безпечності 8-ми протизапальних засобів і сформульовано принципи їх раціонального вибору при лікуванні запальних захворювань. При виборі препарату необхідно враховувати не тільки ступінь його фармакологічної активності, але й вираженість побічних ефектів, характер та стадію захворювання, наявність супутньої патології, можливість корекції побічних дій препарату. Такий комплексний підхід дозволяє оптимізувати та індивідуалізувати схему протизапальної терапії та вирішити питання взаємозамінності препаратів.
Встановлено, що неселективні інгібітори ЦОГ- індометацин, диклофенак, піроксикам виявляють більш виразну антиексудативну активність у порівнянні з селективними інгібіторами ЦОГ-2 (мелоксикамом, целекоксибом), амізоном і антиоксидантами рексодом і кверцетином. На моделі набряку легенів найбільш виразну антиексудативну активність виявили піроксикам, диклофенак, целекоксиб, мелоксикам та індометацин; амізон, рексод і кверцетин поступаються їм за антиексудативною дією, але переважають за показником виживання тварин.
Антиальтеративна дія більш виражена у антиоксидантів: рексоду, кверцетину, менш - у диклофенаку, амізону, мелоксикаму, целекоксибу.
Рексод і кверцетин проявили виражену кардіопротекторну дію у порівнянні з НПЗЗ та амізоном.
Найбільш вираженим антипроліферативним ефектом володіють неселективні НПЗЗ, а саме, піроксикам і індометацин.
НПЗЗ, як селективні (целекоксиб, мелоксикам), так і неселективні (диклофенак, індометацин, піроксикам), а також амізон виявили рівновиражену антиартритну активність, яка переважає ефективність рексоду і кверцетину.
Анальгезуючий і жарознижуючий ефект більш виражений у неселективних інгібіторів ЦОГ та амізону, ніж у селективних інгібіторів ЦОГ-2 та антиоксидантів.
Антиоксиданти рексод і кверцетин виявили гастропротекторну дію. Вираженна ульцерогена та нефротоксична дія визначена у індометацину і пироксикаму; слабка - у диклофенаку, мелоксикаму. За гепатотоксичністю обрані препарати розташовані у ряд: диклофенак > піроксикам > індометацин > мелоксикам > целекоксиб.
Рексод і кверцетин поступаються за фармакологічною активністю стандартним НПЗЗ, але значно переважають їх за безпечністю та можуть використовуватися в комплексній терапії запалення.
Комплексне використання диклофенаку, індометацину в поєднанні з антиоксидантами рексодом і кверцетином, дозволяє не тільки підсилити та подовжити антиексудативну активність НПЗЗ, але й суттєво знизити ульцерогенну дію останніх.
Список литературы
Клинико-экспериментальное обоснование применения супероксиддисмутазы в медицине / Стефанов А.В., Деримедведь Л.В., Дроговоз С.М., Чурилова И.В., Куценко Т.А., Щекина Е.Г. - Харьков: Изд-во НФАУ, Золотые страницы; 2004. - 288 с. (Особистий внесок здобувача: участь у підборі теоретичного матеріалу, проведення частини експериментів, участь у аналізі зібраних та одержаних даних, участь у оформленні та підготовці до видання монографії).
Щокіна К.Г., Дроговоз С.М., Максимов Ю.М. Порівняння протиексудативної дії сучасних нестероїдних протизапальних засобів // Ліки. - 2004. - №3-4. - С. 34-40. (Особистий внесок здобувача: теоретичне обгрунтування дослідження; проведення експерименту; участь у аналізі одержаних результатів, участь у підготовці статті).
Щокіна К.Г., Лящева О.А. Порівняння антиальтеративної дії сучасних та перспективних НПЗЗ при експериментальному міокардиті у щурів // Медична хімія. - 2005. - №3. - Т.7. - С. 5-10. (Особистий внесок здобувача: теоретичне обгрунтування дослідження; проведення експерименту; участь у аналізі одержаних результатів, участь у підготовці статті).
Дроговоз С.М., Щокіна К.Г., Максимов Ю.М. Порівняльна оцінка безпечного застосування сучасних НПЗЗ // Ліки. - 2004. - №1-2. - С. 18-23. (Особистий внесок здобувача: теоретичне обгрунтування; обробка матеріалів; участь у аналізі одержаних результатів, участь у підготовці статті).
Щокіна К.Г., Вікторов О.П. Порівняння гастротоксичності перспективних та сучасних НПЗЗ // Ліки. - 2005. - № 3-4. - С.47-52. (Особистий внесок здобувача: теоретичне обгрунтування дослідження; проведення експерименту; участь у аналізі одержаних результатів, участь у підготовці статті).
Щокіна К.Г. Порівняння антиальтеративної дії сучасних і перспективних препаратів з протизапальною дією // Клінічна фармація. - 2005. - Т.9. - №4. - С. 48-51. (Особистий внесок здобувача: теоретичне обгрунтування дослідження; проведення експерименту; участь у аналізі одержаних результатів, участь у підготовці статті).
Щокіна К.Г., Вікторов О.П., Супрун Е.В., Іщенко О.М., Коваленко Є.М. Порівняння антипроліферативної активності сучасних та перспективних протизапальних препаратів // Фармаком. - 2005. - №4. - С.104-106. (Особистий внесок здобувача: проведення експерименту).
Вікторов О.П., Щокіна К.Г., Дроговоз С.М., Коваленко Є.М. Обгрунтування раціонального вибору сучасних і перспективних препаратів з протизапальною дією: Методичні рекомендації. - Харків. - 2006. - 16 с. (Особистий внесок здобувача: участь у підборі теоретичного матеріалу, проведення частини експериментів, участь у аналізі зібраних та одержаних даних, участь у оформленні та підготовці видання).
Вікторов О.П., Щокіна К.Г., Супрун Е.В., Коваленко Є.М. Особливості антиексудативної дії сучасних та перспективних препаратів з протизапальною дією // Ліки. - 2005. - №5-6. - С.15-20 (Особистий внесок здобувача: теоретичне обгрунтування дослідження; проведення експерименту; участь у аналізі одержаних результатів, участь у підготовці статті).
Щекина Е., Дроговоз С., Деримедведь Л. Возможности коррекции побочных действий современных нестероидных противовоспалительных средств // Вісник фармакології та фармації. - 2005. - №8. - С. 17-20.
Щекина Е.Г., Дроговоз С.М., Страшный В.В. НПВС - проблемы безопасности // Провизор. - 2003. - №4 - С. 8-12.
Дроговоз С.М., Щокіна К.Г., Кайдалова А.В. Обгрунтування альтернативи сучасних НПЗЗ при запальних захворюваннях // Тез. доп. Всеукр. Наук-прак. конф. "Фармація - ХХІ століття", 23-24 жовтня, 2002 р. - Харків. - 2002. - С. 148.
Козловская М.В., Щекина Е.Г. Сравнительный анализ антиальтеративного действия современных и перспективных НПВС // Тез. доп. Міжвуз. студ. наук. конф., 13-14 квітня, 2004 р. - Харків. - 2004. - С. 161.
Козяр Ю.А., Щекина Е.Г. Сравнительная оценка безопасного применения современных НПВС // Тез. доп. міжвуз. студ. наук. конф., 13-14 квітня, 2004 р. - Харків. - 2004. - С. 162.
Щокіна К.Г. Порівняльний аналіз антипроліферативної дії перспективних та сучасних НПЗЗ //Тез. доп. міжнар. студ. наук. конф. Молодь - медицині майбутнього. 21-22 квітня 2005 р. - Одеса: Одес. Держ. Мед. ун-т, 2005. - С.97.
Щокіна К.Г. Порівняльний аналіз анальгезуючої дії перспективних та сучасних НПЗЗ // Тез. VI Національного зїзду фармацевтів України. Досягнення та перспективи розвитку фармацевтичної галузі України. 28-30 вересня 2005 р. - Х.: Вид-во НФАУ, 2005. - С. 629-630.
Маддад Саид, Щекина Е.Г. Сравнительная оценка ульцерогенного действия современных и перспективных НПВС // Тез. доп. Міжвуз. Студ. наук. конф. (14-15 квітня 2005 р.). - Х.: Вид-во НФАУ, 2005. - С. 232.
Щокіна К.Г., Вікторов О.П. Порівняння гепатотоксичності сучасних і перспективних препаратів з протизапальною дією // Тез. II наук.-практ. конф. молодих вчених та спец. "Актуальні проблеми фармакології та токсикології" (22 грудня 2005 р.) - Киів, 2005. - С. 69.
Степанова К., Щокіна К.Г. Порівняльна оцінка нефротоксичності сучасних та перспективних препаратів з протизапальною дією // Тез. доп. Міжвуз. Студ. наук. конф. (27 квітня 2006 р.). - Х.: Вид-во НФАУ, 2006. - С. 279.