Експериментальне обґрунтування застосування комбінації глюкозаміну гідрохлориду та диклофенаку натрію при остеоартрозі - Автореферат

Оптимізація лікування системних захворювань сполучної тканини та суглобів є актуальною медико-соціальною проблемою в звязку з широким розповсюдженням даної патології, частою інвалідизацією пацієнтів і високими економічними затратами, що включають лікування як основного захворювання, так профілактику і лікування можливих ускладнень фармакотерапії (Коваленко В.Н., 2003; Цурко В.В., Хитров Н.А., 2000, Зейгарник М.А., 1999; Викторов А.П., 1999). Володіючи слабкою протизапальною активністю, глюкозамін не здатний ефективно пригнічувати запальний процес, який виступає на перший план патогенезу в активній фазі запально-деструктивних захворювань суглобів. У звязку з вищевикладеним і з метою розширення потенційних можливостей “класичних” НПЗП актуальним представляється фармакологічне вивчення нового лікарського препарату на основі композиції диклофенаку натрію з глюкозаміну гідрохлоридом. Метою даної роботи стало експериментальне обґрунтування застосування композиції диклофенаку натрію з глюкозаміну гідрохлоридом для оптимізації терапії запально-деструктивних захворювань суглобів, зокрема остеоартрозу. Дослідити вплив композиції диклофенаку натрію з глюкозаміну гідрохлоридом на функціональний стан шлунково-кишкового тракту експериментальних тварин.На першому етапі роботи були проведені скринінгові дослідження протизапальних властивостей композицій диклофенаку натрію з глюкозаміну гідрохлоридом на моделі карагенінового набряку стопи у мишей для встановлення найбільш оптимального співвідношення діючих речовин. З метою зясування можливого механізму антиексудативної дії композиції диклофенаку натрію з глюкозаміну гідрохлоридом досліджено її вплив на асептичне запалення, індуковане різними флогогенними агентами - 1 % розчином карагеніну, 0,25 % розчином гістаміну, 0,5 % розчином серотоніну та 1?10-6 г/мл PG E2 (“Доклінічні дослідження лікарських засобів” (методичні рекомендації), 2002). Антипроліферативну дію композиції диклофенаку натрію з глюкозаміну гідрохлоридом вивчали на моделі “ватної” гранульоми у щурів (“Доклінічні дослідження лікарських засобів” (методичні рекомендації), 2002). Центральний компонент механізму анальгетичної дії композиції диклофенаку натрію з глюкозаміну гідрохлоридом досліджували на моделі електричного подразнення кінцівок мишей (“Доклінічні дослідження лікарських засобів” (методичні рекомендації), 2002). Проведеними дослідженнями показано, що сумісне застосування диклофенаку натрію з глюкозаміну гідрохлоридом призводить до потенціювання фармакологічного ефекту, що проявляється в зниженні DE50 композиції, розрахованої за диклофенаком натрію до 4,04 мг/кг (DE50 субстанції диклофенаку натрію - 7,69 мг/кг).На моделі карагенінового запалення експериментально встановлено композиційне співвідношення субстанцій диклофенаку натрію і глюкозаміну гідрохлориду (1:8) у загальній дозі композиції 36 мг/кг (4 мг /кг диклофенаку натрію та 32 мг /кг глюкозаміну гідрохлориду), що виявило найбільш виражений антиексудативний ефект. Гостра токсичність досліджуваної композиції диклофенаку натрію з глюкозаміну гідрохлоридом складає 3850 (3120-4570) мг/кг, що дозволяє віднести її до класу малотоксичних речовин по загальноприйнятій класифікації. При порівняльному вивченні глюкозаміну гідрохлориду, диклофенаку натрію і композиції на основі глюкозаміну гідрохлориду та диклофенаку натрію встановлено потенціювання фармакологічного ефекту в композиції.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

У дисертації теоретично та експериментально обґрунтовано доцільність комбінованого застосування диклофенаку натрію з глюкозаміну гідрохлоридом у терапії запально-деструктивних захворювань суглобів, зокрема остеоартрозу.

1. На моделі карагенінового запалення експериментально встановлено композиційне співвідношення субстанцій диклофенаку натрію і глюкозаміну гідрохлориду (1:8) у загальній дозі композиції 36 мг/кг (4 мг /кг диклофенаку натрію та 32 мг /кг глюкозаміну гідрохлориду), що виявило найбільш виражений антиексудативний ефект.

2. Гостра токсичність досліджуваної композиції диклофенаку натрію з глюкозаміну гідрохлоридом складає 3850 (3120-4570) мг/кг, що дозволяє віднести її до класу малотоксичних речовин по загальноприйнятій класифікації. За показниками гострої токсичності досліджувана композиція приблизно в 10 разів менш токсична, ніж субстанція диклофенаку натрію.

3. При порівняльному вивченні глюкозаміну гідрохлориду, диклофенаку натрію і композиції на основі глюкозаміну гідрохлориду та диклофенаку натрію встановлено потенціювання фармакологічного ефекту в композиції.

4. Застосування диклофенаку натрію в композиції з глюкозаміну гідрохлоридом сприяє суттєвому зниженню гастротоксичності досліджуваного НПЗП.

5. На моделях експериментальної патології - “ад?ювантному” артриті та посттравматичному остеоартрозі у щурів установлена висока терапевтична ефективність досліджуваної композиції, що полягає у вираженому протизапальному і хондропротекторному ефектах.

6. Механізм хондропротекторної дії композиції здійснюється за рахунок стимуляції синтезу глікозаміногліканів і колагену на ушкоджених ділянках суглобового хряща; імовірно, під впливом глюкозаміну гідрохлориду значимо знижується хондротоксичність диклофенаку натрію.

7. На моделі флуоресцентних зондів установлено, що застосування диклофенаку натрію з глюкозаміну гідрохлоридом сприяє підвищенню мембрано-тропності диклофенаку натрію, що є експериментальним підтвердженням механізму потенціювання фармакологічної дії компонентів композиції.