Експериментальне обґрунтування ретинопротекторних властивостей і клінічна ефективність інстенону в лікуванні ранньої сенільної макулодистрофії - Автореферат

Сенільна макулодистрофія (СМД) є другою у світі причиною сліпоти (Mangione C.M., Gutierrez P.R. і співавт.,1999, Веселовская Н.Н., Слободянюк И.М., 2000) і в даний час здобуває особливу актуальність у звязку з ростом захворюваності та, що особливо важливо, ростом первинної інвалідності внаслідок захворювання до 13,0%-14,5% (Крыжановская Т.В., 1998, Ферфильфайн И.Л. і співавт. Існує безліч методів лікування сенільних макулодистрофій: фармакологічне лікування (Савко В.В., 1992, 1996; Петруня А.М., 1997, 1998; Анисимова Г.В., Хавинсон В. А., 2000, Вегнер Г.Е., Солдатова А.М., 2000, ), лазерне (Ивашко Ю.А., Бочкарева А.А., 1992, Figueroa M.S. і співавт., 1994, The macular Photocoagulation Study Group, 1997; Пасечникова Н.В., Тесленко А.С., 2002), хірургічне (Водовозов А.М. і співавт. Досліджувати функціональні і електрофізіологічні показники органу зору (ПКЧ, КЧЗМ, ЕО, ФСТ, ФГ) в пацієнтів з ранньою сенільною макулодистрофією і гостротою зору 0,8 та вище з метою діагностики захворювання у випадку “візуально” безсимптомної течії. Оцінити вплив монотерапії інстеноном на функціональні і електрофізіологічні показники органу зору хворих з ранньою сенільною макулодистрофією і гостротою зору 0,8 та вище. Встановлено, що призначення інстенону в комплексній терапії пацієнтів з ранньою сенільною макулодистрофією і гостротою зору 0,5 - 0,8 дозволяє вірогідно поліпшити функціональні і електрофізіологічні показники органа зору, а також досягти збільшення обємних показників хоріоідального кровообігу, стабілізації еласто-тонічних властивостей судин і поліпшення гемомікроциркуляції в цієї категорії хворих.Порівняння препаратів сітківки кролів, що не одержували внутрішньовенні інєкції інстенону із препаратами тварин, які одержували інстенон показали, що фармакологічний захист інстеноном не був здатний цілком запобігти відшаруванню нейроепітелію від пігментного епітелію внаслідок набряку, але дозволив скоротити структурні зміни, спричинені відшаруванням. З них 129 пацієнтів з ранньою формою СМД на обох очах; 27 пацієнтів з ранньою СМД на одному оці і з неоваскулярною СМД на парному оці; 14 пацієнтів з ранньою СМД на одному оці і із супутнім захворюванням (катаракта, відшарування сітківки, афакія і т.д.) на парному оці, що не дозволяло включити його в групу обстеження і 30 здорових субєкта відповідного віку. зір макулодистрофія інстенон монотерапія Щоб одержати повну оцінку змін функціональних та електрофізіологічних показників у пацієнтів з ранньою СМД і вивчити залежність між функцією макули і офтальмоскопічною картиною ранньої СМД, ми досліджували різні аспекти функції макули в 60 пацієнтів з ранньою СМД (рання СМД: друзи з чи без змін ПЭС) і високою гостротою зору (0,8 і вище), принаймні на одному оці й в 30 здорових субєктів відповідного віку (табл. Результати фотострес-тесту, електроокулографії, дослідження критичної частоти злиття миготінь, просторової контрастної чутливості показують істотну зміну показників у пацієнтів з ранньою СМД у порівнянні з контрольною групою відповідного віку. Багатопланове обстеження, що дозволяє оцінити динаміку функціонального стану макули в пацієнтів з ранньою СМД і гостротою зору 0,8 і вище, розподілених на дві групи дослідження (I група - пацієнти, які амбулаторно протягом 3 тижнів у якості монотерапії застосували інстенон і II група - пацієнти, які не приймали у період дослідження ніяких препаратів, що впливають на функцію макули), а також групи контролю (здорові субєкти), включало: визначення гостроти зору, просторової контрастної чутливості, критичної частоти злиття миготінь, ентоптичного феномену Гайдінгера, коефіцієнта Ардена і проведення фотострес - тесту (табл.2).Експериментально на моделі дистрофії сітківки доведено, що комбінований антиішемічний і антигіпоксичний препарат інстенон володіє ретинопротекторними властивостями, що виявляються в запобіганні альтерацій пігментного епітелію сітківки і фоторецепторів та зменшенні ексудативної реакції.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

1. Неухильне зростання захворюваності СМД та інвалідності внаслідок захворювання (13,0%-14,5%), в тому числі у хворих працездатного віку, свідчать про актуальність розробки нових ефективних методів патогенетично обґрунтованого лікування цієї патології.

2. Експериментально на моделі дистрофії сітківки доведено, що комбінований антиішемічний і антигіпоксичний препарат інстенон володіє ретинопротекторними властивостями, що виявляються в запобіганні альтерацій пігментного епітелію сітківки і фоторецепторів та зменшенні ексудативної реакції.

3. Встановлено, що на ранній стадії СМД погіршення функціональних та електрофізіологічних показників (збільшення часу ФСТ на 189 %, зменшення ПКЧ на 34,4%, ЕО на 25,5%, КЧЗМ на 20%) передують порушенню зорових функцій і корелюють зі ступенем і виразністю офтальмоскопічних змін.

4. Доведено, що монотерапія інстеноном у пацієнтів з ранньою СМД і зоровими функціями 0,8 і вище дозволяє поліпшити функціональний стан макули (зменшуючи час ФСТ на 72,8%, підвищуючи ПКЧ на 27,9% і КЧЗМ на 20,7%) .

5. Запропонований спосіб лікування СМД, заснований на включенні в комплексну терапію інстенону, дозволяє у пацієнтів з ранньою СМД і зниженою гостротою зору домогтися більш вираженого і більш стійкого поліпшення зорових функцій (підвищення гостроти зору на 28,1%, зменшення площі скотоми на 65,4%), функціонального стану макули (ПКЧ на 47,7%), електрофізіологічних показників (КЧЗМ збільшилася на 40,1%, КА на 20% ), мікроциркуляції і гемодинаміки (ХОК збільшився на 40,5%, RQ на 39%) та покращення еласто- тонічних властивостей судин у порівнянні з традиційною терапією.

1. Зубарев С.Ф., Панченко Н.В., Дурас И.Г., Бездетко Е.П. Функциональные результаты лечения актовегином склеротических хориоретинальных дистрофий // Вісник проблем біології і медицини. - 1998.-№20.- С.- 14-16. (Самостійно обстежила хворих, провела оцінку клінічних показників).

2. Пеньков М.А., Зубарев С.Ф., Панченко Н.В., Дурас И.Г. Клинические особенности поражения макулярной области у лиц, подвергшихся радиационному воздействию в результате аварии на Чернобыльской АЭС // Офтальмол. журн.- 1999.- №2 .-С.-77-80. (Самостійно обстежила хворих на дистрофії сітківки, провела оцінку та аналіз клінічних показників).

3. Бездетко П.А., Панченко Н.В., Дурас И.Г. Применение препарата “Зокор” в лечении хориоретинальных дистрофий // Офтальмол. журн.- 2000.- № 5.-С.-18-21. (Самостійно обстежила хворих на склеротичні хоріоретинальні дистрофії, провела оцінку та аналіз клінічних показників).

4. Дурас И.Г., Панченко Н.В. Результаты комплексного лечения инволюционных и постувеальных хориоретинальных дистрофий с применением “Сермиона” (ницерголина) // Лекарства - человеку. - Харьков, 2001.-Т. ХУ.- №1-2.- С.180-185. (Самостійно обстежила та лікувала хворих на інволюційну макулодистрофію, провела оцінку клінічних показників та отриманих результатів, написала статтю).

5. Дурас И.Г., Киреев И.В. О возможности использования Вита-йодуроля в лечении начальной и незрелой возрастных катаракт у больных сенильной макулодистрофией // Лекарства - человеку. - Харьков, 2001.-Т. ХУ1.- №1-2.- -С.198-204. (Самостійно обстежила та лікувала хворих, провела оцінку клінічних показників та отриманих результатів, написала статтю).

6. Деклараційний патент на винахід 2001075320 Україна, А61К31/00, 47/00. Спосіб лікування інволюційної макулодистрофії. Дурас І.Г., Бездітко П.А., Панченко М.В.; №46488 А; Заявл. 25.07 2001; Опубл. 15.05.2002. Бюл. №5.

7. Дурас И.Г. Динамика микроциркуляции глаза по данным биомикроскопии бульбарной коньюнктивы в результате комплексной терапии инволюционной макулодистрофии // Тези конф. молодих вчених Харківського державного медичного університету. - Харків, 2001.- Ч ІІІ.- С. 15-16.

8. Дурас И.Г., Панченко Н.В. Экспериментальное исследование ретинопротекторных свойств инстенона // Первая междунар. конф. “Клинические исследования лекарственных средств в России”.- М.- 2001.-С.102. (Приймала участь в експерименті, провела оцінку отриманих результатів, особисто написала тези).

9. Дурас И.Г., Зубарев С.Ф., Панченко Н.В. Влияние инстенона на морфоструктурные изменения сетчатки при ее экспериментальных дистрофиях // Тези доп. Х зїзду офтальмологів України. - Одеса. - 2002.- С.124-125. (Приймала участь в експерименті, провела оцінку отриманих результатів, особисто написала тези).

10. Дурас И.Г., Панченко Н.В. Микроциркуляторные эффекты инстенона у больных сенильной макулодистрофией. // Тези допов. I конференції Харківської обласної клінічної лікарні “Актуальні проблеми медицини”. - Харків, 2002. - С.21-22. (Самостійно обстежила та лікувала хворих, провела оцінку клінічних показників та отриманих результатів, написала тези).

11. Дурас И.Г., Панченко Н.В. Результаты исследования функции макулы у больных ранней сенильной макулодистрофией // Тези доп. I конф. Харківської обласної клінічної лікарні “Актуальні проблеми медицини”.- Харків, 2002. .-С.19-20. (Самостійно обстежила, провела оцінку отриманих результатів, написала тези).

12. Дурас И.Г. Монотерапия инстеноном больных ранней сенильной макулодистрофией // Тези міжвузівської конф. молодих вчених “Медицина третього тисячоліття”.- Харків, 2003.- С.190.

13. Дурас И.Г. Диагностическая ценность исследования пространственной контрастной чувствительности у больных ранней сенильной макулодистрофией // Тези міжвузівської конф. молодих вчених “Медицина третього тисячоліття”. -Харків, 2003.- С.191.

14. Duras I.G, Bezdetko P.A, Panhenko N.V. Choroidal circulation in the patient with non- exudative and exudative age related macular degeneration // Ш симпозіум з катарактальної та рефракційної хірургії. 1У Українсько- Польська конференція з офтальмології. Тези. - К., 2003.-С.113. (Самостійно обстежила хворих, провела оцінку клінічних показників та отриманих результатів, написала тези).

15. Бездетко П.А., Панченко Н.В., Дурас И.Г. Динамика показателей реоофтальмографии при тромбозах центральной вены сетчатки, сенильной макулодистрофии и постувеальных хориоретинальных дистрофиях // Тези доп. науково- практич. конф. “Актуальні проблеми тромбозу і порушень гемостазу в клінічній медицині”. - К., 2003.- С.7-8. (Самостійно обстежила хворих, провела оцінку клінічних показників та отриманих результатів, написала тези).