Ознайомлення з антикоагулянтною, антиексудативною та антимікробною активністю мазі "Трофепарин". Характеристика та аналіз особливостей гістоморфологічного та гістохімічного вивчення впливу мазі "Трофепарин" на перебіг експериментального тромбофлебіту.
Аннотация к работе
Широка розповсюдженість захворювань судинної системи, великий економічний збиток суспільству, який причиняє тривалість захворювань та інвалідизація хворих зумовлює їх медичну та соціальну значущість (З.С. Особливого значення в лікуванні цієї патології надають засобам зовнішнього використання. Місцеві лікарські засоби з гепарином (гепаринова мазь, гепарин - гель, гепароїд - мазь та гель, ліотон гель, гепатромбін - мазь та гель, долобене - гель, ессавен - гель, аесцин - гель) являються найбільш популярними в лікуванні варикозної хвороби, гострого тромбофлебіту (В.С. Не дивлячись на значну кількість препаратів, які застосовуються при лікуванні тромбофлебіту, профілактиці трофічних виразок, їх ефективність не повністю задовольняє клініцистів - спрямованість фармакологічної дії, мазева основа, а також негативний вплив при тривалому вживанні: місцевоподразнююча та алергізуюча дія, „парниковий ефект” (Л.О. Перш за все, до головних напрямків дії препаратів з місцевим комплексним впливом належать: зниження проникливості судин і агрегації тромбоцитів, висока антимікробна і протизапальна дія, підсилення лімфовідтоку, поліпшення трофіки, а також відсутність токсичної, алергізуючої і місцевоподразнюючої дії (В.Ю.Вивчення антикоагулянтної активності мазі „Трофепарин” проводили методом коагулографії за допомогою коагулографу Н-334 та аналізували за наступними показниками: тривалість процесу згортання крові, час початку згортання крові, час кінця згортання крові (Ю.М. Вивчення антитромботичної дії мазі „Трофепарин” проводили за динамікою основних показників гемокоагулограми щурів: фібриноген В, фібриноген, час згортання крові, протромбіновий індекс. Антиексудативну активність мазі „Трофепарин” досліджували на білих щурах і білих мишах на моделі гострого запального набряку, викликаного субплантарним введенням у задню кінцівку експериментальних тварин 0,1 мл і 0,05 мл 1% розчину карагеніну. Протиопікову дію мазі „Трофепарин” вивчали на моделі термічного опіку у щурів, який відтворювали за допомогою приладу, запропонованого Л.М. Отримані результати досліду свідчать про збільшення „Трофепарином”: тривалості процесу згортання крові на 70,9% у порівнянні з метилурациловою і на 20,4% - з гепариновою мазями; часу початку згортання крові на 37,4% у порівнянні з метилурациловою і на 20,6% - з гепариновою мазями; часу кінця згортання крові на 67,8% у порівнянні з метилурациловою і на 22,3% - з гепариновою мазями (рис.Сидорова, дозволяє віднести її до відноснонешкідливих речовин (VI клас токсичності); ефективна доза (ЕД50) мазі „Трофепарин” на моделі ексудативного запалення у білих щурів складає 3 см (1 г) мазі. На моделі гострого запального набряку, викликаного карагеніном, мазь „Трофепарин” у білих мишей при одноразовому нанесенні справляє антиексудативну дію - пригнічує набряк на 83,9%, і за цим показником перевищує (р<0,05) мазь з метилурацилом на 28,1% і мазь з гепарином на 49,4%. В цьому відношенні мазь „Трофепарин” переважає в 1,3 рази мазь з метилурацилом, в 1,7 рази мазь з гепарином і в 2,8 рази в контролі; скорочує терміни видужання тварин у порівнянні з контролем на 4 доби, тобто має виражені ранозагоювальні властивості. Мазь „Трофепарин” збільшує міцність післяопераційного рубця різаної лінійної рани у білих щурів на 94,1% і за репаративною активністю переважає мазь з метилурацилом на 39,6% і мазь з гепарином на 66,9% (р<0,05). На моделі експериментального тромбофлебіту у білих щурів встановлені: антитромботична дія мазі „Трофепарин” - відновлення на 5 добу дослідження вмісту фібриногену В, фібриногену та протромбінового індексу в сироватці крові тварин; протизапальні та імунотропні властивості - запобігання розвитку цитокінового каскаду та формування аутоагресивної реакції (зменшення рівня ЦІК, прозапальних IL - 1?, 2, 6, 8 і протизапального IL - 4 інтерлейкінів у сироватці крові), а також репаративна активність (на 15 добу відбувалось відновлення ендотеліального шару і мязової оболонки пошкодженої вени).
План
ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ
Вывод
У роботі експериментально обгрунтована доцільність використання мазі на основі гепарину та метилурацилу з умовною назвою „Трофепарин” для лікування тромбофлебіту та ранового процесу.
1. При нашкірному нанесенні білим щурам та білим мишам ЛД50 мазі „Трофепарин” > 25000 мг/кг, а при внутрішньошлунковому введенні дорівнює 20000 мг/кг, що, згідно класифікації К.К. Сидорова, дозволяє віднести її до відноснонешкідливих речовин (VI клас токсичності); ефективна доза (ЕД50) мазі „Трофепарин” на моделі ексудативного запалення у білих щурів складає 3 см (1 г) мазі.
2. На моделі гострого запального набряку, викликаного карагеніном, мазь „Трофепарин” у білих мишей при одноразовому нанесенні справляє антиексудативну дію - пригнічує набряк на 83,9%, і за цим показником перевищує (р<0,05) мазь з метилурацилом на 28,1% і мазь з гепарином на 49,4%.
3. Мазь „Трофепарин” пригнічує ріст грампозитивних мікроорганізмів (S. aureus АТСС 25923, B. subtillis АТСС 6633) та грамнегативних мікроорганізмів (E. coli АТСС 25922, P. aeruginosa АТСС 27853) - зона затримки росту становить 16,4 - 20,2 мм, що свідчить про наявність антибактеріальної дії. „Трофепарин” активніше на 24% стосовно E. coli та на 29% B. subtillis, ніж мазь з гепарином.
4. Повне загоєння площинної рани шкіри у білих щурів під впливом мазі „Трофепарин” відбувається на 7 добу дослідження. В цьому відношенні мазь „Трофепарин” переважає в 1,3 рази мазь з метилурацилом, в 1,7 рази мазь з гепарином і в 2,8 рази в контролі; скорочує терміни видужання тварин у порівнянні з контролем на 4 доби, тобто має виражені ранозагоювальні властивості.
5. Мазь „Трофепарин” збільшує міцність післяопераційного рубця різаної лінійної рани у білих щурів на 94,1% і за репаративною активністю переважає мазь з метилурацилом на 39,6% і мазь з гепарином на 66,9% (р<0,05).
6. На 6 добу під впливом мазі „Трофепарин” у білих щурів відбувається повне загоєння опікової рани. На 1 добу скорочується термін загоєння опікової рани у порівнянні з метилурациловою маззю, на 2 доби - з гепариновою маззю та на 4 доби - у тварин, які не отримували лікування.
7. Мазь „Трофепарин” при нашкірному одноразовому застосуванні в кількості 3 см (1 г) кролям збільшує тривалість процесу згортання крові в 3,6 рази у порівнянні з метилурациловою і в 1,3 рази - з гепариновою мазями, що свідчить про її антикоагулянтну активність.
8. На моделі експериментального тромбофлебіту у білих щурів встановлені: антитромботична дія мазі „Трофепарин” - відновлення на 5 добу дослідження вмісту фібриногену В, фібриногену та протромбінового індексу в сироватці крові тварин; протизапальні та імунотропні властивості - запобігання розвитку цитокінового каскаду та формування аутоагресивної реакції (зменшення рівня ЦІК, прозапальних IL - 1?, 2, 6, 8 і протизапального IL - 4 інтерлейкінів у сироватці крові), а також репаративна активність (на 15 добу відбувалось відновлення ендотеліального шару і мязової оболонки пошкодженої вени).
9. При нашкірному щоденному довготривалому (3 місяці) застосуванні у білих щурів і кролів мазь „Трофепарин” не справляє негативного впливу на функціональний стан і морфологічну структуру життєвоважливих органів та систем, не має алергізуючої та місцевоподразнюючої дії.
ПЕРЕЛІК РОБІТ, ОПУБЛІКОВАНИХ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ
1. Кузнецова В.М., Рыбак В.А. Фармакологическое изучение репаративных свойств комбинированной мази с гепарином и метилурацилом с использованием различных мазевых основ // Лекарства-человеку.- 2002.-Т. VII, №2.- С. 149-155. (Здобувачем особисто проведено експеримент, статистична обробка даних, написання статті).
2. Кузнєцова В.М., Чуєшов В.І., Гриценко В.І., Рибак В.А. Вивчення біофармацевтичної та фармакологічної дії нової комбінованої мазі з гепарином та метилурацилом // Вісник фармації.- 2002.- №2 (30).- С. 138-140. (Здобувачем особисто проведено фармакологічне дослідження, статистична обробка результатів, написання статті).
3. Рибак В.А., Кузнєцова В.М. Фармакологічне вивчення ранозагоювальної та репаративної дії нової комбінованої мазі „Трофепарин” // Одеський медичний журнал.- 2003.- №5 (79).- С. 26-28. (Здобувач особисто отримав експериментальні дані, провів їх статистичну обробку та написав статтю).
4. Рыбак В.А., Кузнецова В.М. Фармакологическое изучение антибактериального и ранозаживляющего действия новой комбинированной мази „Трофепарин” // Експериментальна і клінічна медицина.- 2004.- №1.- С. 73-75. (Здобувач особисто отримав експериментальні дані, провів їх статистичну обробку та написав статтю).
5. Кузнєцова В.М., Рибак В.А. Вивчення впливу мазі „Трофепарин” на показники гемокоагулограми при експериментальному тромбофлебіті // Одеський медичний журнал.- 2005.- №3 (89).- С. 25-27. (Здобувач особисто отримав експериментальні дані, провів їх статистичну обробку та написав статтю).
6. Рибак В.А., Кузнєцова В.М. Гістологічні дослідження впливу мазі „Трофепарин” на перебіг експериментального тромбофлебіту // Експериментальна і клінічна медицина.- 2006.- №1.- С. 66-69. (Здобувач особисто отримав експериментальні дані, провів їх статистичну обробку та написав статтю).
7. Деклараційний патент України № 64483А / Чуєшов В.І., Гриценко В.І., Рубан О.А., Кузнєцова В.М., Рибак В.А. Фармацевтична композиція „Трофепарин” для лікування трофічних виразок. (Здобувачем особисто проведено експеримент, статистична обробка даних, написання статті).
8. Кузнецова В.М., Рыбак В.А. Чуешов В.И., Гриценко В.И. Фармакологическое изучение новой комбинированной мази с гепарином и метилурацилом. / IX Российский Национальный конгресс „Человек и лекарство”.- Москва, 2002.- С. 241-242.
9. Кузнєцова В.М., Рибак В.А. Вивчення антимікробної активності комбінованої мазі з гепарином та метилурацилом на різних основах. / XIV підсумкова (міжрегіональна) науково-практична конференція.- Тернопіль, 2002.- С. 42.
10. Гриценко В.І., Рибак В.А. Деякі аспекти біотрансформації нової комбінованої мазі з гепарином і метилурацилом. / Міжнародна науково-практична конференція молодих вчених „Вчені майбутнього”.- Одеса, 2002.- С. 45.
11. Рибак В.А., Кузнєцова В.М. Вплив комбінованої мазі з гепарином та метилурацилом на систему крові в хронічному експерименті / Всеукраїнська науково-практична конференція „Фармація ХХІ століття”.- Харків, 2002.- С. 185-186.
12. Рыбак В.А., Кузнєцова В.М. Роль интерлейкинов периферической крови в формировании воспалительного процесса / „Фундаментальные проблемы фармакологии”. Сборник тезисов ІІ-го Съезда Российского Научного бщества фармакологов .- Москва, 2003.- Часть ІІ. - С.125.
13. Рибак В.А., Кузнєцова В.М. Гістоморфлологічне та гістохімічне вивчення впливу мазі „Трофепарин” на перебіг експериментального тромбофлебіту // Всеукраинская научно-практическая конференция с международным участием „Лекарства - человеку”.- Харьков, 2004.-С. 112-113.
14. Кузнєцова В.М., Рибак В.А. Дослідження антитромботичної дії мазі „Трофепарин” на моделі експериментального тромбофлебіту // Матеріали VI Національного зїзду фармацевтів України „Досягнення та перспективи розвитку фармацевтичної галузі України”.- Харків, 2005.-С. 543.