Сутність та структура музичного сприймання молодших школярів, їх вікові особливості. Наукове обґрунтування методики формування музичного сприймання молодших школярів на матеріалі фортепіанної музики. Обґрунтування критеріїв та діагностика сформованості.
Аннотация к работе
Саме перед вчителем музики в початкових класах стоїть завдання розвинути чутливість дітей до музики, ввести їх у світ краси й добра, відкрити в музиці животворне джерело людських почуттів і переживань. Реалізація розвивально-виховного впливу музичного мистецтва повязується науковцями, перш за все, зі здатністю слухати й чути, емоційно переживати та відкликатися на зміст музичного твору, тобто з музичним сприйманням. “Справжнє, відчуте і продумане сприймання музики - основа всіх форм залучення до музики, тому, що при цьому активізується внутрішній духовний світ учнів, їх почуття і думки. Поза сприймання музика як мистецтво взагалі не існує”, - писав Д. Надання музичному сприйманню такої визначальної ролі пояснюється тим, що з цим видом діяльності повязані різні форми залучення дитини до музичного мистецтва (слухання, виконавство, творення, вербальне судження), на ньому базується розвиток багатьох музично-естетичних новоутворень школяра (розвиток музичної мотивації та мислення, формування художніх смаків та виконавських умінь, засвоєння музичних знань, накопичення досвіду музично-творчої діяльності тощо) [3, Лобова О.В.Для становлення наукових уявлень щодо складного явища „музичне сприймання” необхідно, перш за все, зясувати сутність поняття „сприймання”. В психологічній науці сприймання визначається як „найпростіша із притаманних тільки людині форм психічного відображення обєктивного світу у вигляді цілісного образу, повязана з поняттям його цілісності” [2, с.315]; як „цілісне відображення предметів, явищ, ситуацій і подій у їхніх відчуттєво доступних часових і просторових звязках та відносинах” [3, с.496]; як „субєктивний образ предмета, явища або процесу, який безпосередньо впливає на аналізатор або систему аналізаторів (використовується також термін "перцептивний образ") та як процес формування цього образу (використовуються терміни "перцепція", "перцептивний процес") [37, с.55 - Єрем.]. Афанасьєв акцентує на активний, дієвий характер сприймання: "Сприймання - образ обєктивно існуючого предмета, але образ не дзеркальний, не мертвий, а повязаний з активністю людини зі специфічними особливостями та ступенем розвитку її органів почуття та інтелекту" [5, с.132-Єрем.]. Отже, сприймання вимагає активності субєкта, є проявом аналітико-синтетичної роботи мозку, яка полягає у визначенні окремих ознак, сторін, особливостей певного обєкта, та водночас у обєднанні їх в одне ціле, завдяки чому у нас виникає його образ у цілому. На їх думку, це відносно тривалий процес знаходження різноманітних звязків і відношень „перцептивних та інтелектуальних, чуттєвих і раціональних, репродуктивних і творчих, інтуїтивних та свідомих процесів”; здатність слухати й чути, емоційно переживати та відкликатися на зміст музичного твору; складний багаторівневий процес, зумовлений не лише музичним твором, а й духовним світом людини, яка сприймає цей твір, її досвідом, рівнем розвитку, психологічними особливостями тощо; це не просто образ предмета, який впливає на систему аналізаторів, а процес формування музичного образу у свідомості слухача; здатність чути і емоційно переживати музичні образи як художню єдність, як художньо-образне відбиття дійсності, а не як механічну суму різних звуків; при цьому здатність чути музику означає не тільки емоційно безпосередньо відгукуватися на неї, але розуміти і переживати її зміст, зберігати її образи у своїй памяті, внутрішньо представляти її звучання; вид художньої діяльності, спрямованої на цілісне осягнення мистецького твору як естетичної цінності, що супроводжується естетичними переживаннями та асоціативними уявленнями [1; 4; 5].Взаємини дитини молодший шкільний вік з людьми, що її оточують, їхнє ставлення до неї визначається передусім тим, як учень навчається, яка його поведінка, як він ставиться до школи, вчителя, однокласників. Про інтерес до школи і процесу навчання свідчать і ігри молодших школярів, в яких велике місце відводиться школі і вченню. Якщо дошкільника радує те, що з ним грають, діляться іграшками і т.п., то молодшого школяра хвилює головним чином те, що повязано з вченням, школою, вчителем. Його тішить, що вчитель і батьки хвалять за успіхи у навчанні; і якщо вчитель піклується про те, щоб почуття радості від навчального праці виникало у учня як можна частіше, то це закріплює позитивне ставлення учнів до навчання. Вікові особливості сприймання музики молодшими школярами визначаються передусім обмеженістю життєвого і музичного досвіду дітей, специфікою мислення: невмінням узагальнювати, переважанням цілісного і приймання.До них насамперед слід віднести набутий учнями життєвий та художній досвід, психологічну установку на сприймання, розвиток таких якостей особистості, як музичний слух, музичне мислення і память, асоціативна уява, слухова увага, емоційна сприйнятливість, потреби, смаки, оцінки тощо. Це розвиток потреби в музичних враженнях, інтересу до музики, що сприймається, створення емоційної настроєності на сприймання, сприятливого психоло
План
Зміст
Вступ
Розділ І. Теоретичні основи формування музичного сприймання молодших школярів на матеріалі фортепіанної музики
1.1 Сутність та структура музичного сприймання молодших школярів
1.2 Вікові особливості молодших школярів
1.3 Наукове обґрунтування методики формування музичного сприймання молодших школярів на матеріалі фортепіанної музики
Висновки до першого розділу
Розділ ІІ. Експериментальне дослідження процесу формування музичного сприймання молодших школярів засобами фортепіанної музики
2.1 Педогогічні умови формування музичного сприймання молодших школярів засобами фортепіанної музики
2.2 Обґрунтування критеріїв та діагностика сформованості музичного сприймання молодших школярів
2.3 Методика формування музичного сприймання молодших школярів засобами фортепіанної музики