Експериментальна проза 20-их років ХХ століття: жанрово-стильові модифікації (В. Домонтович, А. Любченко, М. Йогансен) - Автореферат

бесплатно 0
4.5 211
Характеристика семантичного спектру літературного експериментування. Функціонування експериментальної моделі в романістиці В. Домонтовича, її розгортання і взаємооберненість у межах інтелектуального дискурсів. Естетика новацій прози М. Йогансена.


Аннотация к работе
Досі експериментальна проза 20-их років у поодиноких наукових роботах монографічного характеру розглядалася фрагментарно, висвітлювалися лише окремі аспекти творчості найбільш яскравих представників цього напрямку: М.Йогансена (передмова Р.Мельниківа до збірки перевиданих вперше після 20-30-их років “Вибраних творів” письменника, його ж кандидатська дисертація, предмет якої - поезія митця; статті у періодичних виданнях Ю.Коваліва, О.Гриценка, окремі розвідки, переважно з наголосом на поетичному доробку М.Йогансена, С.Крижанівського), В.Домонтовича (в роботі Ю.Загоруйко творчість прозаїка вперше отримала системну характеристику; цікаві розвідки С.Павличко, прикметні дискурсивною інтерпретацією, вписуванням постаті у контекст модернізму), А.Любченка (кілька ґрунтовних розвідок подружжя Л.Пізнюк та І.Пізнюка, В.Агеєвої, Ю.Барабаша). Під кутом зору комплексної концептуальної рецепції, цілісної проблемно-естетичної інтерпретації в контексті експериментальної літературної продукції 20-их років проза В.Домонтовича, А.Любченка та М.Йогансена ще не розглядалася. Наявні літературознавчі, критичні розвідки, статті, примітки вчених стосуються швидше формулювання питань (побіжно окреслюють жанрові, стильові, проблемно-тематичні особливості прози того чи іншого письменника), ніж їхнього розвязання, окреслення низки проблем, а не узагальнень. У зазначених працях переважно йдеться про окремих авторів, системний аналіз масиву експериментального письма доби “розстріляного відродження” лишається недоторканим, висвітлюються переважно поодинокі твори, яким поталанило здобути визнання (наприклад, новели М.Хвильового, романи Ю.Яновського), деякі, нерідко суперечливі, епізоди теорії і практики літературного експериментування, а не про звязки між ними в рамках мистецького феномену, єдиного напрямку. Наразі за предмет дослідження правлять жанрово-стильові модифікації експериментальної белетристики (зміни, нововведення, різновиди художньої естетично-світоглядної системи зазначеного періоду), зокрема творів В.Домонтовича (“Дівчина з ведмедиком”, “Доктор Серафікус”), А.Любченка (“Вертеп”), М.Йогансена (“Подорож вченого доктора Леонардо і його майбутньої коханки прекрасної Альчести у Слобожанську Швейцарію”).Рубрика “деструктивна романістика” не відбиває в усій повноті феномен експериментального прозописьма, довільно охоплює творчість таких різнопланових митців, як М.Йогансен, В.Домонтович, А.Любченко, адже і їхні твори, згідно з визначенням дослідників 60-80-их років З.Голубєвої, Д.Бойка, прикметні нововведеннями, помітними навіть для недосвідченого читача, зі свідомою орієнтацією на відхід від норм форми класичного роману. Аналіз прозових текстів 20-их років (творів Г.Михайличенка, М.Хвильового, Ю.Яновського, М.Ялового, Г.Шкурупія, Ю.Смолича, О.Слісаренка, Л.Скрипника, Д.Бузька) виявляє риси спільної для експериментального прозописьма поетики, сприяє глибшому осмисленню даного феномену як певного літературного напрямку, тенденції, подальшій аналітичній рецепції романів В.Домонтовича, повістей А.Любченка та М.Йогансена. Умоглядні теорії в романах В.Домонтовича, як і у творчості В.Винниченка, верифікуються шляхом експерименту, виявляють власну неспроможність у несподіваних розвязках, відкритих фіналах, ретроспективних інверсіях розгорнутих логічних рядів. Експеримент як сюжетна і характеротвірна верифікація у прозі В.Домонтовича в межах любовного дискурсу кореспондує з теоретичним, інтелектуальним дискурсом його творів через наявність кількох точок зору, кількох перспектив і тих, хто їх відстоює. У четвертому розділі - “Потенціал пригодницького жанру як альтернатива “серйозної літератури” у творчості М.Йогансена” - продемонстровано естетику новацій експериментальної прози митця; висвітлено процес гібридизації, взаємодії художніх кодів поезії і прози в тексті “Подорожі вченого доктора Леонардо…”, досліджено арсенал художніх засобів поетики пригодницької літератури і повістей М.Йогансена як осібної версії авторського експериментування; оригінальний твір реінтерпретовано з позицій гри, травестійної традиції, моделей сміхової карнавальної культури.
Заказать написание новой работы



Дисциплины научных работ



Хотите, перезвоним вам?