Експериментальні дані про роль пероксидного окиснення ліпідів у розвитку кальцинозу кровоносних судин зумовленого гіпервітамінозом D - Автореферат

Однією з найактуальніших проблем сучасної медицини було і залишається зясування механізмів розвитку дистрофічних і склеротичних уражень кровоносних судин та пошук ефективних засобів їх запобігання та корекції. Сумна статистика свідчить, що тільки в Україні 60% від загального показника смертності припадає на хвороби, повязані з первинним ураженням кровоносних судин (інфаркт міокарда, гострі порушення мозкового кровообігу, тромбоемболічні ускладнення тощо) (Медико-демографічний атлас України, 2001). Механізмами розвитку їх ушкодження за умов гіпервітамінозу D є активація пероксидного окиснення ліпідів, яка повязана з утворенням продуктів окиснення ерго-та холекальциферолу, та активація кальцієвих механізмів ушкодження , що також виникає за цих умов (Биць Ю.В., Пишак В.А., Атаман О.В., 1999). Методи дослідження: біохімічні методи визначення кількості проміжних (гідропероксиди ліпідів) та кінцевих (основи Шиффа) продуктів ПОЛ у тканинах кровоносних судин та плазмі крові експериментальних тварин з метою оцінки активності вільнорадикальних процесів як чинників ушкодження судинної стінки; оцінка активності антиоксидантних ферментів (супероксиддисмутази, каталази, глютатіонпероксидази) - чинників, що запобігають розвиткові ліпідних механізмів ушкодження тканин кровоносних судин; визначення вмісту кальцію в структурах судинної стінки та сироватці крові з метою кількісної характеристики процесу кальцифікації; дослідження вмісту води та обєму інулінового простору як показників ушкодження тканин кровоносних судин; статистичні методи для обробки цифрових даних. Уперше показано, що чинники, які ефективно пригнічують процеси ПОЛ (антиоксиданти) за умов D-вітамінної інтоксикації у значно меншій мірі впливають на кальцифікацію кровоносних судин і, навпаки, ангіопротектори, що не впливають на інтенсивність ПОЛ у судинній стінці (комплексоутворювачі), істотно зменшують прояви кальцинозу кровоносних судин.Для зясування провідної ланки в механізмі ушкодження судинної стінки за умов D-вітамінної інтоксикації використовували поєднане введення препаратів: 1) вітаміну D2 (0,125% олійний розчин ергокальциферолу з розрахунку 10000 МО/кг у шлунок через зонд) та вітаміну Е (10% олійний розчин токоферолу ацетату з розрахунку 50мг/кг у шлунок через зонд); В артеріальних судинах вміст ГПЛ поступово збільшувався протягом всього експерименту (табл.1) і на 14-у добу D-вітамінної інтоксикації зростав у грудній аорті в 7,5 разів, у черевній - в 6,2, у легеневій артерії - в 5 разів проти контролю. Вміст ШО починав зростати в грудній та черевній аорті на 3-ю добу експерименту, у легеневій артерії - на 7-му (табл.2) і був у грудній аорті - в 16,6, у черевній - в 13,6, у легеневій артерії - в 10,4 раза більшим, ніж у контролі. Отримані нами дані свідчать, що під упливом токоферолу в усіх типах судин D-гіпервітамінозних тварин вміст ГПЛ знижувався: у грудній аорті в 2.25 раза, у черевній - в 2,79 раза, у легеневій артерії - в 2,5 раза і в порожнистій вені - в 2,57 раза, як порівняти з групою D-гіпервітамінозних тварин (рис. У грудній аорті цей показник зменшувався в 3,53 раза, в черевній - в 3,88 раза, у легеневій артерії - у 5,16 раза, у задній порожнистій вені - у 5,73 раза проти групи D-гіпервітамінозних тварин, які не отримували вітаміну Е (рис.У дисертації наведено теоретичне узагальнення і спроба нового розвязання проблеми звязку між ушкодженням судинної стінки та її кальцифікацією. Введення тваринам високих доз вітаміну D (10000 МО/кг) протягом 14 днів супроводжується зростанням у стінках кровоносних судин вмісту проміжних і кінцевих продуктів пероксидного окиснення ліпідів. У відповідь на дію токсичних доз ергокальциферолу в тканинах артеріальних судин відбувається зниження активності антиоксидантних ферментів - глютатіонпероксидази, супероксиддисмутази і каталази, тимчасом як у венозній стінці активність зазначених ферментів зростає. Ніфедипін (30мг/кг) має значно менший вплив на вивчені показники ПОЛ, тоді як етан-1-гідрокси-1,1-дифосфонова кислота (ЕГДК) (130мг/кг) не впливає на інтенсивність процесів пероксидного окиснення ліпідів у судинній стінці. За умов гіпервітамінозу D токоферол і ніфедипін істотно обмежують ушкодження судинної стінки, про що свідчить зменшення обєму інулінового простору та вмісту води в тканинах кровоносних судин.

Основний зміст

У дисертації наведено теоретичне узагальнення і спроба нового розвязання проблеми звязку між ушкодженням судинної стінки та її кальцифікацією. Зокрема, наведені експериментальні дані щодо ролі пероксидного окиснення ліпідів у розвитку кальцинозу кровоносних судин за умов гіпервітамінозу D та коригуючих впливів з різними механізмами дії.

1. Введення тваринам високих доз вітаміну D (10000 МО/кг) протягом 14 днів супроводжується зростанням у стінках кровоносних судин вмісту проміжних і кінцевих продуктів пероксидного окиснення ліпідів. Інтенсивність накопичення гідропероксидів ліпідів і Шиффових основ у різних судинах різна: в артеріях вона значно вища, ніж у венах.

2. У відповідь на дію токсичних доз ергокальциферолу в тканинах артеріальних судин відбувається зниження активності антиоксидантних ферментів - глютатіонпероксидази, супероксиддисмутази і каталази, тимчасом як у венозній стінці активність зазначених ферментів зростає. Більша потужність антиоксидантних систем у венозній тканині може бути одним з чинників більшої стійкості вен до D-гіпервітамінозних уражень.

3. Застосування токоферолу (50мг/кг) веде до істотного зменшення вмісту гідропероксидів ліпідів і Шиффових основ в артеріальних і венозних стінках D-гіпервітамінозних тварин. Ніфедипін (30мг/кг) має значно менший вплив на вивчені показники ПОЛ, тоді як етан-1-гідрокси-1,1-дифосфонова кислота (ЕГДК) (130мг/кг) не впливає на інтенсивність процесів пероксидного окиснення ліпідів у судинній стінці.

4. За умов гіпервітамінозу D токоферол і ніфедипін істотно обмежують ушкодження судинної стінки, про що свідчить зменшення обєму інулінового простору та вмісту води в тканинах кровоносних судин. ЕГДК на ці показники не впливає.

5. Використання ЕГДК за умов D-вітамінної інтоксикації веде до значного зниження рівня кальцію в судинній стінці. Ніфедипін сприяє зменшенню вмісту кальцію в тканині артерій і не впливає на його рівень у венах. Токоферол не чинить впливу на зазначеного показника.

6. За умов гіпервітамінозу D фармакологічні агенти, які обмежують ушкодження судинної стінки (токоферол, ніфедипін), у меншій мірі впливають на рівень кальцію в ній, а чинники, які пригнічують відкладання кальцію в тканині кровоносних судин (ЕГДК) не впливають на показники, що характеризують ушкодження.

7. За умов D-вітамінної інтоксикації не існує прямого патогенетичного звязку між процесами ушкодження судинної стінки та її кальцифікацією.

1. Гарбузова В.Ю. Інтенсивність процесів перекисного окиснення ліпідів та антиоксидантна активність артеріальної і венозної стінки в динаміці розвитку гіпервітамінозу D // Фізіологічний журнал. - 2002. - Т. 48, №1.- С 87-90.

2. Гарбузова В.Ю. Вплив ніфедипіну, вітаміну Е та бісфосфонатів на інтенсивність процесів перекисного окиснення ліпідів в артеріальних та венозних стінках за умов гіпервітамінозу D // Фізіологічний журнал. - 2002. - Т. 48, №6.- С 70-73.

3. Гарбузова В.Ю. Вплив ангіопротекторів з різними механізмами дії на обєм інулінового простору, вміст води та кальцію в стінці кровоносних судин за умов гіпервітамінозу D // Вісник проблем біології і медицини. - 2002.- № 11-12.- С. 7-12.

4. Гарбузова В.Ю. Вплив високих доз вітаміну D на інтенсивність процесів перекисного окиснення ліпідів у плазмі крові кролів // Вісник проблем біології і медицини. - 2003.- № 1.- С. 7-8

5. Атаман О.В., Гарбузова В.Ю., Наумко Р.Ф. Експериментальне вивчення резистентності венозних судин до розвитку атеросклеротичних уражень // Фізіологічний журнал. - 2000. - Т. 46, №2, додаток. - С 3-4.

6. Гарбузова В.Ю. Інтенсивність процесів ПОЛ в артеріальній і венозній стінці в динаміці розвитку гіпервітамінозу D // Матеріали IX науково-практичної конференції мед. факультету Сум ДУ “Сучасні проблеми клінічної та експериментальної медицини” Суми, 23-25 квітня 2001р. - Суми. 2001. - С.100-101.

7. Гарбузова В.Ю. Антиоксидантна активність артеріальної і венозної стінки в динаміці розвитку гіпервітамінозу D // Матеріали V Міжнародного Конгресу студентів і молодих учених Тернопіль, 10-12 травня 2001р. - Тернопіль. - 2001. - С.153.

8. Гарбузова В.Ю. Вплив антиоксидантів та антагоністів кальцію на інтенсивність процесів ПОЛ в судинній стінці за умов гіпервітамінозу D // Матеріали Міжнародної наукової конференції студентів і молодих вчених “Актуальні проблеми клінічної і теоретичної медицини” Дніпропетровськ, 27-29 вересня 2001р. - Дніпропетровськ. - 2001. - С.182.

9. Атаман О.В., Гарбузова В.Ю., Наумко Р.Ф. Експериментальне вивчення механізмів кальцифікації стінок кровоносних судин // Фізіологічний журнал. - 2002. - Т. 48, № 4.- С. 81.

10. Гарбузова В.Ю. Інтенсивність процесів перекисного окиснення ліпідів (ПОЛ) в судинній стінці під впливом ніфедипіну, вітаміну Е та бісфосфонатів за умов гіпервітамінозу D // Матеріали VI Міжнародного Конгресу студентів і молодих учених Тернопіль, 21-23 травня 2002р. - Тернопіль. - 2002. - С.222.

11. Гарбузова В.Ю. Вплив ангіопротекторів з різними механізмами дії на розвиток кальцифікації судинної стінки за умов гіпервітамінозу D // Матеріали ІІ Республіканської науково-практичної конференції студентів та молодих вчених “Сучасні проблеми клінічної та теоретичної медицини” Суми, 23-25 квітня 2003р.- Суми -2003. - С. 3-4.

12. Гарбузова В.Ю. Вплив вітаміну Е, ніфедипіну та бісфосфонатів на інтенсивність процесів пероксидного окиснення ліпідів (ПОЛ) в плазмі крові кролів за умов гіпервітамінозу D // Матеріали VII Міжнародного Конгресу студентів і молодих учених Тернопіль, 21-23 травня 2003р. - Тернопіль. - 2003. - С.197.