Класифікація основних екосистем світу за ступенем трансформації людської діяльності. Описання типів функціонування, вигляду і складу фауни й флори тундри, лісових екосистем помірного поясу, вічнозеленого тропічного лісу, степів, пустель, водних екосистем.
Аннотация к работе
На сьогоднішній день на планеті Земля всі екосистеми можна поділити на природні та штучні. До таких екосистем належать трухляві пеньки, мертві стовбури дерев, мурашники тощо. Найбільш поширеними серед екосистем є мезоекосистеми або біогеоценозі!, в яких біоценози займають однотипні ділянки земної поверхні з однаковими фізико-географічними умовами і межі яких, як правило, збігаються з межами відповідних фітоценозів.У промислово розвинутих країнах екосистем на захоплених людською діяльністю територіях майже не залишилося, хіба що в заповідниках. Лісові насадження, луки, ниви - все це антропогенно-природні екосистеми, які хоча й складаються майже виключно з природних компонентів, але створені й регулюються людьми. До антропогенних екосистем належать екосистеми, в яких переважають штучно створені антропогенні обєкти і в яких, крім людей, можуть існувати лише окремі види організмів, що пристосувалися до цих специфічних умов. Існує класифікація екосистем залежно від обєму створюваної продукції (Уїтеккер, 1976), а саме: Екосистеми найвищої продуктивності, в межах 2000 - 3000 г/мг на рік. До них належать екосистеми тропічних вологих лісів.Екосистеми тундр розміщуються головним чином у Північній півкулі, на Євро-Азіатському та Північно-Американському континентах в районах, що межують з Північним Льодовитим океаном. Загальна площа, яку займають екосистеми тундр та лісотундри у світі, дорівнює 7 млн км2 (4,7% площі суходолу). Кількість опадів незначна - 200 - 400 мм на рік, але вологість ґрунту влітку досить висока внаслідок низького випаровування (на нього витрачається тільки 30% загальної кількості опадів) та наявності вічної мерзлоти. Суворість клімату тундри посилюють постійні сильні вітри, в зимовий період пїд їхнім впливом відмирають усі частини рослин, що височать над поверхнею снігу. Ареали багатьох видів рослин і тварин тундр охоплюють обидва континенти.Лісові екосистеми займають на Земній кулі великі площі. Залежно від Ґрунтово-кліматичних умов та географічного положення лісові екосистеми поділяються на тайгу, змішані та листяні ліси. Тайгою називають шпилькові ліси, що широкою смугою простягаються на Євро-Азіатському та Північно-Американському континентах південніше від лісотундри. Екосистеми тайги займають 13,4 млн км2, що становить 10% поверхні суходолу або 1/3 всієї лісовкритої території Земної кулі. Сума активних температур у тайзі становить 1200-2200.Тропічні дощові ліси - джунглі - формуються в умовах досить вологого та жаркого клімату. Сезонність тут не виражена і пори року розпізнаються за дощовим та відносно сухим періодами. Тут представлено майже 50% світового генофонду рослин і 2/3 видів тварин планети. Тривалість життя окремого листка 12-14 років, опадають вони поступово, і рослини завжди стоять вкриті листям. Цвітіння рослин тропічного дощового лісу спостерігається протягом усього року.Степові екосистеми формуються в помірному поясі в умовах посушливого клімату і тому для них характерне внутрішньоконтинентальне розташування. У Північній півкулі степова зона розташовується на півдні від лісової та широкою смугою тягнеться в центрі Євразії. У місцях з океанічним типом клімату степи виклинюються та заміщуються іншими екосистемами. Аналогічне розташування і у степів на Північно-Американському континенті (тут їх називають преріями).Пустелі формуються в умовах континентального клімату з різкою перевагою випаровування над опадами. Більшість рослин пустель дрібнолисткові, часто замість листків вони мають луски або колючки. Кореневі системи рослин, типових для пустель, проникають у ґрунт на глибину 3-10 м. В оазисах рослинність утворена, головним чином, культурними формами, оскільки вони здавна були основним місцем поселення людини в пустелях. Домінуючі види рослин пустель залежать від типу ґрунту та географічного положення самих пустель.Рослинний покрив таких боліт формується а осок, очерету, рогозу та комишу. Часто такі болота мають розріджений деревостій з вільхи та верб. У низинних болотах мінералізація досить виражена, а болота такого типу визначаються як евтрофні. Верхові болота утворюються головним чином на водотривких гірських породах за рахунок атмосферних опадів, але вони ще можуть виникати й на місці низинних боліт. Основу рослинного покриву верхових боліт складають сфагнові мохи, що погано піддаються гуміфікації та мінералізації, тому ґрунти таких боліт дуже бідні, а болота називаються оліготрофними.Ріки та озера Землі вміщують основну частину прісної води, хоча в деяких внутрішніх водоймах вода солона (це характерно для спекотного та сухого клімату). У прісноводних озерах завжди виділяють три частини, які можна розглядати як окремі екосистеми: - прибережна частина - літораль; Окрім напівзанурених рослин, у водоймах живуть придонні організми, які становлять бентос, і планктон, що плаває у товщі води. Продукція більшості водойм часто лімітується нестачею біогенних мінеральних речовин. Придонна частина озер майже не має рослин, вода малорухома і зберігає протягом майже всього року температуру