Правове регулювання мисливства, рибальства. Міжнародне співробітництво у галузі охорони довкілля. Відповідальність за екологічні правопорушення. Економіко-правовий механізм стимулювання раціонального використання, охорони довкілля та джерела регулювання.
Аннотация к работе
17 Закону України «Про тваринний світ» від 13.12.2001 №2894-ІІІ «Спеціальне використання обєктів тваринного світу» до спеціального використання обєктів тваринного світу належать усі види використання тваринного світу (за винятком передбачених законодавством випадків безоплатного любительського і спортивного рибальства у водних обєктах загального користування), що здійснюються з їх вилученням (добуванням, збиранням тощо) із природного середовища. Спеціальне використання обєктів тваринного світу в порядку ведення мисливського і рибного господарства здійснюється з наданням відповідно до закону підприємствам, установам, організаціям і громадянам права користування мисливськими угіддями та рибогосподарськими водними обєктами. 21 Закону України «Про тваринний світ» від 13.12.2001 №2894-ІІІ мисливством вважається вид спеціального використання тваринного світу шляхом добування диких звірів та птахів, що перебувають у стані природної волі або утримуються в напіввільних умовах у межах мисливських угідь і які можуть бути обєктами полювання. Організація і ведення мисливського господарства, полювання та надання у користування мисливських угідь здійснюються у порядку, встановленому Законом України “Про мисливське господарство та полювання” від 22.02.2000. №1478-ІІІ, який визначає правові, економічні та організаційні засади діяльності юридичних і фізичних осіб у галузі мисливського господарства та полювання, забезпечує рівні права усім користувачам мисливських угідь у взаємовідносинах з органами державної влади щодо ведення мисливського господарства, організації охорони, використання та відтворення тваринного світу.Так, відповідно до Закону «Про природно-заповідний фонд України» від 26 листопада 1993 року видано Указ Президента України «Про біосферні заповідники», яким затверджено перелік біосферних заповідників в Україні, що внесені Бюро міжнародної координаційної ради з програми ЮНЕСКО «Людина та біосфера» до міжнародної мережі біосферних заповідників. Якщо міжнародним договором, укладеним Україною, встановлено інші правила, ніж ті, що містяться в законодавстві України про охорону навколишнього природного середовища, то застосовуються правила міжнародного договору. Україна здійснює заходи щодо розвитку та зміцнення міжнародного співробітництва у галузі охорони навколишнього природного середовища з іншими державами, а також в рамках природоохоронної діяльності ООН та організацій, що входять в її систему, інших урядових і неурядових міжнародних організацій. Україна (в особі Міністерства охорони навколишнього природного середовища України) брала активну участь у розробці Орхунської конвенції, Картахенського протоколу про біобезпеку до Конвенції про біологічне різноманіття 1992 р., Протоколу про воду і здоровя до Конвенції про охорону і використання транскордонних водотоків і міжнародних озер 1992 р., Протоколу про скорочення викидів азоту, легких органічних сполук, Протоколу про важкі метали до Конвенції про транскордонне забруднення повітря на великі відстані. Поряд з виконанням зобовязань України, що випливають із багатосторонніх договорів у галузі охорони навколишнього природного середовища та екологічної безпеки, в перспективі має важливе значення подальше розширення міжнародного співробітництва за такими напрямами: - співробітництво з міжнародними організаціями системи ООН у галузі охорони навколишнього природного середовища (ЮНЕП - програма ООН щодо навколишнього середовища, ЄЕК ООН - Європейська Економічна комісія ООН, ПРООН - Програма розвитку ООН; МАГАТЕ - Міжнародне агентство з атомної енергетики ООН; ФАО - Організація з продовольства й сільського господарства; Центр ООН по населених пунктах; Комісія сталого розвитку; Глобальний екологічний фонд та ін.);Злочини та інші правопорушення проти довкілля посягають на суспільні відносини у сфері охорони конституційного права громадян на безпечне довкілля, а також у сфері охорони, використання, збереження і відтворення природних ресурсів, забезпечення екологічної безпеки, запобігання й усунення негативного впливу господарської та іншої діяльності людини на навколишнє природне середовище, збереження генетичного фонду живої природи, ландшафтів та інших природних комплексів, унікальних територій, а також природних обєктів, повязаних з історико-культурною спадщиною. Одним із нормативно-правових актів, на підставі якого здійснюється визначення збитків у екологічній сфері, є «Порядок визначення плати і стягнення платежів за забруднення навколишнього природного середовища», затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 13 січня 1992 р. Він визначає єдині на території України правила встановлення плати за викиди й скиди забруднюючих речовин у навколишнє природне середовище та розміщення в ньому відходів промислового, сільськогосподарського, будівельного та іншого виробництва, а також стягнення відповідних платежів з підприємств, установ і організацій. Платежі за викиди й скиди забруднюючих речовин і розміщення відходів у навколишньому природному середовищі стягуються з
План
ЗМІСТ
1.Теоретичні питання
1.1 Правове регулювання мисливства та рибальства
1.2 Міжнародне співробітництво у галузі охорони довкілля
1.3 Майнова відповідальність за екологічні правопорушення
1.4 Економіко-правовий механізм стимулювання раціонального використання і охорони довкілля: поняття, структура, джерела регулювання
2. Питання для роздумів
3. Практичні завдання
Список літератури
1.Теоретичні питання
1.1 Правове регулювання мисливства та рибальства
Список литературы
1. Закон України: «Про охорону навколишнього природного середовища» від 25.07.91 // Відомості Верховної Ради України. - 1991. - № 41. - Ст. 546.
2. Цивільний кодекс України: Прийнятий 16 січня 2003 р. - К.: Істина, 2003.
7. Закон України «Про тваринний світ» від 13.12.01 // ВВР України. - 2002. - №14.-Ст. 97.
8. Закон України «Про захист тварин від жорстокого поводження» від 21 лютого 2006 року №3447-IV
9. Закон України «Про мисливське господарство та полювання» від 22.02.2000 //ВВР України. - 2000. - № 18. - Ст. 132.
10. Закон України «Про екологічну експертизу» від 09.02.95 // ВВР України -1995.-№8.-Ст. 54.
11. Закон України "Про Червону книгу України" від 7 лютого 2002 р. // Відомості Верховної Ради України. - 2002. - № ЗО. - Ст. 201.
12. Закон України «Про охорону атмосферного повітря» в ред. від 21 червня 2001 р. // ВВР України. - 2001. - № 48. - Ст. 252.
13. Про судову практику у справах про злочини та інші правопорушення проти довкілля: Постанова Пленуму Верховного Суду України від 10.12.04.
14. Порядок обмеження, тимчасової заборони (зупинення) чи припинення діяльності підприємств, установ, організацій і обєктів у разі порушення ними законодавства про охорону навколишнього природного середовища. Затв. Постановою Верховної Ради України від 29 жовтня 1992 року // ВВР України. -1992-№46. -Ст. 637.
15. Про затвердження такс для обчислення розміру відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок незаконного добування (збирання) або знищення громадянами України, іноземними громадянами та особами без громадянства цінних видів риб, водних безхребетних і водних рослин у рибогосподарських водних обєктах України: Постанова Кабінету Міністрів України від 19 січня 1998 р.
16. Про такси для обчислення розміру шкоди, заподіяної зеленим насадженням у межах міст та інших населених пунктів: Постанова КМУ від 08.04.1999.
17. Про розміри компенсації за добування (збирання) та шкоду, заподіяну видам тварин і рослин, занесеним до Червоної книги України: постанова Кабінету
18. Баб"ЯКО.С, БІЛЕНЧУКП.Д., Чирва Ю.О. Екологічне право України. - К., 2000.
19. Екологічна політика України // Журнал. - Міжнародний центр перспективних досліджень, № 10, 2000 р.
20. Екологічне право (повний академічний курс )/За ред. В.і. Андрейцева. - К., 2001.
21. Екологічне право України: Підручник для студентів юрид. вищ. навч. закладів / За ред. В.К. Попова, та А.П. Гетьмана. -X., 2001.
22. Малишко М. Основи екологічного права України. - К., 1999.
23. Саксонова О. Державне регулювання в сфері охорони навколишнього середовища та раціонального використання природних ресурсів // Регіональна економіка.-2002-№1.-с.267-271.- Біібліогр.: 5 назв.
24. Стеченко Д. М. Державне регулювання економіки // Навч. посібник. - К.: МАУП, 2000. -176 с.: іл. - Біібліогр.: с. 166-169.
25. Чистов С.М, Никифоров А.Є, Куценко Т.Ф. Державне регулювання економіки // Навч.посіб. - вид. ІІ - К.: КНЕУ 2004.-440 с.