Дослідження методологічних засад економіко-організаційного механізму управління збалансованістю фінансової системи території. Праця та заробітна плата, торгівля як основні показники впливу на економічний сектор функціонування регіонального ринку.
Аннотация к работе
Поряд з тим, безпосередньо проблемі формування ефективного економіко-організаційного механізму управління збалансованістю фінансової системи території, як, втім, і остаточному формулюванню положень самої фінансової системи, досі не було приділено належної уваги. Звичайно, окремі науковці вживають терміни “фінансова система”, “збалансованість” тощо, проте часто вони стосуються лише бюджетних відносин країни і вказують на необхідність зрівноважити доходи та видатки відповідної території чи галузі або ж розкривають сутність окремих напрямів економічних знань, що безпосередньо не стосуються збалансованості фінансової системи. визначити поняття “економіко-організаційний механізм управління збалансованістю фінансової системи території”, “збалансованість фінансової системи території” (ЗФСТ), для чого виконати систематизацію вживаних раніше вітчизняними та іноземними науковцями означень суміжних понять; сформувати методологічні засади економіко-організаційного механізму управління збалансованістю фінансової системи території, зокрема, проаналізувати наявне інформаційне забезпечення механізму і на його основі виділити групи пріоритетних чинників впливу на кінцевий результат збалансованості та розробити метод розрахунку показника збалансованості фінансової системи території; Розглянуто питання формування економіко-організаційного механізму управління збалансованістю, розкрито положення функціонування фінансової системи, сформована понятійна база економіко-організаційного механізму управління збалансованістю фінансової системи території.У дисертації викладено теоретичні узагальнення і нове вирішення наукового завдання щодо обґрунтування теоретичних та методологічних засад формування економіко-організаційного механізму управління збалансованістю фінансової системи території. Визначено сутність понять “економіко-організаційний механізм управління збалансованістю фінансової системи території”, “збалансованість фінансової системи території” з огляду на розглянуті часткові означення суміжних понять, вживаних раніше вітчизняними та іноземними науковцями. Зокрема, економіко-організаційний механізм управління збалансованістю фінансової системи території являє собою раціональне поєднання відповідних методів, форм, важелів та інструментів, а також правового, нормативного та інформаційного забезпечень, що сприяють підтриманню величини збалансованості фінансової системи території на оптимальному рівні. Сформовано методологічні засади економіко-організаційного механізму управління збалансованістю фінансової системи території, які полягають у розробці методу розрахунку рівня збалансованості фінансової системи території. Запропоновано зосереджувати найбільшу увагу на змінних показниках кожної з груп, оскільки вони найточніше відображають поточний рівень збалансування фінансової системи, дають змогу простежити динаміку зміни певного показника, а отже, сприятимуть вчасному застосуванню економіко-організаційного механізму управління збалансованістю території.
Вывод
економічний збалансованість фінансовий регіональний
У дисертації викладено теоретичні узагальнення і нове вирішення наукового завдання щодо обґрунтування теоретичних та методологічних засад формування економіко-організаційного механізму управління збалансованістю фінансової системи території.
Основні результати дисертаційної роботи дають змогу зробити такі висновки теоретичного, методологічного та науково-практичного спрямування: На підставі систематизації, аналізу та узагальнення викладених у вітчизняних та зарубіжних публікаціях, законодавчій та нормативній базах теоретичних засад побудови і функціонування фінансової системи загалом та процесів її балансування зокрема, зясовано, що ця проблематика потребує подальшого вивчення. У звязку з цим наведено низку основних визначень, що подаються в опрацьованих літературних джерелах і стосуються досліджуваної проблематики.
Визначено сутність понять “економіко-організаційний механізм управління збалансованістю фінансової системи території”, “збалансованість фінансової системи території” з огляду на розглянуті часткові означення суміжних понять, вживаних раніше вітчизняними та іноземними науковцями. Зокрема, економіко-організаційний механізм управління збалансованістю фінансової системи території являє собою раціональне поєднання відповідних методів, форм, важелів та інструментів, а також правового, нормативного та інформаційного забезпечень, що сприяють підтриманню величини збалансованості фінансової системи території на оптимальному рівні.
Сформовано методологічні засади економіко-організаційного механізму управління збалансованістю фінансової системи території, які полягають у розробці методу розрахунку рівня збалансованості фінансової системи території. Зокрема, визначено, що рівень рівноваги (збалансованості) фінансової системи території - відносний показник, за допомогою якого вимірюється ступінь збалансованості досліджуваної території на конкретний момент чи за період часу, і який обчислюється на основі відносних значень факторів позитивного та негативного впливів, а також із застосуванням порівняльних показників. Порівняльними показниками для розрахунку рівня збалансованості фінансової системи території є розмір грошових доходів та витрат її мешканців як одні із найвагоміших чинників, що свідчать про її фінансовий стан.
Проаналізовано наявне інформаційне забезпечення механізму з метою виділення групи пріоритетних чинників впливу на кінцевий результат збалансованості території. З метою полегшення аналізу кінцевих результатів розрахунку та швидшого виявлення причин розбалансованості фінансової системи території запропоновано групування наявної показникової бази із виокремленням фінансових, економічних, соціальних та інших показників.
Так, фінансовими показниками є показники впливу на фінансову сферу діяльності досліджуваного регіону (ціни і тарифи, співпраця з міжнародними фінансовими інституціями тощо). Економічними показниками вважаються показники впливу на економічний сектор функціонування регіону (праця та заробітна плата, торгівля тощо). До соціальних показників належать фактори, що відображають життєдіяльність соціуму (населення) регіону, а також повязані із забезпеченням останньої (чисельність, природний рух населення, освіта, культура, охорона здоровя, соціальний захист тощо). І, нарешті, інші показники охоплюють невраховані у попередніх групах чинники функціонування фінансової системи аналізованого регіону (навколишнє середовище, адміністративні правопорушення тощо).
У кожній із виокремлених груп пропонується за пріоритетністю поділити показники на: умовно-постійні, змінні, випадкові, експертні.
Запропоновано зосереджувати найбільшу увагу на змінних показниках кожної з груп, оскільки вони найточніше відображають поточний рівень збалансування фінансової системи, дають змогу простежити динаміку зміни певного показника, а отже, сприятимуть вчасному застосуванню економіко-організаційного механізму управління збалансованістю території.
Розроблене формульне забезпечення розрахунку величини збалансованості фінансової системи території із поданням визначень показників збалансованості. Зазначено, що під час визначення рівня збалансованості фінансової системи території необхідно додатково враховувати той факт, що насправді у динамічному середовищі стан ідеальної збалансованості (повної відповідності впливів позитивних та негативних факторів на фінансову систему) є майже недосяжним. Отже, можна вести мову про перебування вищезазначеного рівня у певних межах розбалансованості.
Задля реалізації економіко-організаційного механізму управління збалансованістю фінансової системи території запропоновано виокремити орган управління розрахунком та контролем рівня збалансованості фінансової системи території. Визначено структуризацію і підпорядкування цього органу, наведено його основні функції; переваги й недоліки створення, а також способи ліквідації останніх; наведено перелік споживачів інформації цієї служби та можливі джерела її фінансування. Як альтернативу запропоновано розширення завдань та повноважень Державного комітету фінансового моніторингу України і головних фінансових управлінь обласних державних адміністрацій, а також рекомендовано залучити до реалізації економіко-організаційного механізму управління збалансованістю фінансової системи західного регіону України як дорадчий орган Західний науковий центр НАН України і МОН України.
Досліджено реалізацію економіко-організаційного механізму управління збалансованістю території на прикладі показникової бази західного регіону України згідно з розробленим методом, а також наведено нормативно-правове забезпечення реалізації економіко-організаційного механізму управління збалансованістю фінансової системи території, зокрема: - згруповано у відповідних таблицях та рисунках отримані результати розрахунків, що, на думку автора дослідження, значно спрощує відстеження процесів трансформації території дослідження в часі та за структурою;
- проаналізовано одержані результати розрахунку з наведенням практичних рекомендацій щодо подальших дій органів управління (зокрема, стосовно застосування відповідних форм, методів, важелів та інструментів економіко-організаційного механізму) з кінцевою метою - встановити рівноважний стан території дослідження.
Зокрема, виконавши аналіз отриманих результатів, можна констатувати тісний звязок величини впливу конкретного показника на кінцевий рівень збалансованості фінансової системи певного регіону із територіальним розташуванням останнього.
Найбільше уваги з метою збалансування фінансової системи певної території слід цілеспрямовано приділяти групі показників, які найістотніше вплинули на дестабілізацію того чи іншого регіону у попередні періоди. Так, у цьому випадку найважливішими питаннями на найближчий період повинні стати показники імпорту товарів щодо Львівської та Волинської областей, а також прямих іноземних інвестиційних вкладень практично стосовно кожного із регіонів дослідження (зосереджуючи особливу увагу на Львівській області).
Підвищеної уваги з метою остаточного балансування фінансової системи західного регіону України потребують регіони нестабільного розвитку (зокрема йдеться про Львівську та Хмельницьку області).
Список литературы
1. Фінансово-економічні механізми інноваційно-інвестиційного розвитку України: колективна наукова монографія / [О.А. Кириченко, С.А. Єрохін, Б.А. Карпінський, О.В. Герасименко та ін.]; під наук. ред. д.е.н., проф. О.А. Кириченко. - К. : Національна академія управління, 2008. - 252с.
2. Герасименко О.В. Збалансованість фінансової системи території як один із чинників сталого розвитку / Б.А. Карпінський, О.В. Герасименко // Фінанси України. - 2005. - № 12. - С. 80-88.
3. Герасименко О.В. Формування збалансованості фінансових показників / Б.А. Карпінський, О.В. Герасименко // Фінанси України. - 2004. - № 10. - С. 50-56.
4. Герасименко О.В. Основи збалансованості фінансової системи держави / Б.А. Карпінський, О.В. Герасименко // Фінанси України. - 2003. - № 1. - С. 77-81.
5. Герасименко О.В. Регіональна збалансованість фінансової системи держави / Б.А. Карпінський, О.В. Герасименко // Регіональна економіка. - 2003. - № 1. - С. 128-137.
6. Герасименко О.В. Збалансованість фінансової системи території: механізм формування та державного управління /Б.А. Карпінський, О.В. Герасименко // Статистика України. - 2007. - № 4. - С. 99-104.
7. Герасименко О.В. Збалансованість фінансової системи: можливості досягнення та перспективи регулювання / Б.А. Карпінський, О.В. Герасименко // Актуальні проблеми економіки. - 2003. - № 11 (29). - С. 46-54.