Адаптація виробників м’ясо-молочної продукції до роботи в умовах ринку. Аналіз виробничо-комерційної діяльності аграрних та переробних підприємств Полтавського регіону. Оцінка забезпеченості потреб населення в продуктах харчування тваринного походження.
Аннотация к работе
Проте тенденції виробництва і споживання мясо-молочної продукції, в останні роки, свідчать не на користь їх розвитку і задоволення потреб населення. В аграрному секторі економіки України спостерігається зменшення обсягів виробництва мясо-молочної продукції і продуктів її переробки. Питанням удосконалення розвитку і підвищення ефективності розміщення галузей тваринництва, формуванню ринку мясо-молочної продукції присвячено багато наукових праць українських вчених-аграрників. Багатовекторний характер, складність та актуальність вирішення проблеми становлення ринку мясо-молочної продукції, визначає її загальнодержавне значення і практичну цінність одержаних в процесі дослідження результатів. Наукову новизну дисертаційного дослідження складає сукупність наступних результатів теоретико-методологічного, методичного і практичного характеру: вперше запропоновано трактування економіко-організаційного механізму становлення регіонального ринку мясо-молочної продукції, як системи технологічних, економічних і організаційних важелів та методів управління виробництвом продукції, які в процесі взаємодії забезпечують комплекс високих споживчих властивостей мясо-молочної продукції та продуктів її переробки і попит на них на продовольчому ринку, з виділенням окремих його складових на загальнодержавному, галузевому, регіональному рівні та на рівні окремих субєктів ринку;У першому розділі - “Теоретичні засади адаптації виробників мясо-молочної продукції до роботи в умовах ринку” розкривається сутність і теоретичні основи продовольчого ринку, його основні функції і структура. На основі ретроспективного аналізу висвітлено еволюцію наукових поглядів на категорію “адаптація”, визначено її місце і роль у підвищенні ефективності виробничо-комерційної діяльності виробників мясо-молочної продукції в ринкових умовах. Світовий досвід переконує, що найефективнішою формою організації сучасного економічного життя є ринкові відносини, за яких продукт створюється виробником не лише для власного споживання, а використання іншими людьми через обмін. Процес адаптації виробників мясо-молочної продукції до ринкових відносин передбачає аналіз і оцінку впливу чинників зовнішнього середовища, виявлення ринкових можливостей підприємств оптимально відреагувати на цей вплив, що вимагає дослідження продовольчого ринку шляхом аналізу виробництва та споживання, чинників які впливають на рівень їх розвитку, аналізу в динаміці співвідношення попиту та пропозиції, визначення і обґрунтування напрямів їх збалансування. У другому розділі - “Сучасний рівень розвитку виробництва та його ефективність на ринку мясо-молочної продукції” здійснено аналіз виробничо-комерційної діяльності аграрних та переробних підприємств регіону, досліджено рівень розвитку регіонального продовольчого ринку в цілому і зокрема ринку молока та мяса, проаналізовано структуру доходів та витрат населення області, як одного з найважливіших чинників формування та становлення продовольчого ринку.Пріоритетність розвитку продовольчого ринку визначається тим, що ступінь зрілості та ефективності ринкових перетворень населення оцінює за рівнем наповнення ринку товарами, що є найголовнішою умовою забезпечення його життєдіяльності. Мясо-молочний ринок в структурі продовольчого ринку займає одне з провідних місць і визначається як система товарно-грошових відносин між виробниками сировини (молока та мяса) і кінцевої продовольчої продукції та її споживачами, завдяки якій шляхом здійснення актів купівлі-продажу реалізується право на власність товарів, характерних для даного ринку. Відносно субєктів мясо-молочного ринку термін “адаптація” означає сукупність дій, що дозволяють їм пристосовуватись до змін соціально-економічної політики держави та конюнктури ринку, оптимізувати організаційно-економічні форми господарювання, трансформувати структуру виробничо-комерційної діяльності з метою забезпечення беззбиткового функціонування в умовах ринкового середовища. Процес становлення ринку мясо-молочної продукції Полтавського регіону на сучасному етапі розвитку аграрних та переробних підприємств, характеризується ускладненням виробничих відносин, звязків і взаємодії нових субєктів власності, відходом від одноманітних форм господарювання, суттєвим погіршенням і розбалансуванням міжгалузевих звязків мясо-молочного продуктового підкомплексу. Для прискорення темпів становлення мясо-молочного ринку регіону механізм адаптації виробників мясо-молочної продукції до ринкових умов, доцільно розглядати як систему технологічних, економічних і організаційних важелів та методів управління виробництвом продукції галузі які в процесі взаємодії забезпечують комплекс високих споживчих властивостей мясо-молочної продукції та продуктів її переробки і попит на них на продовольчому ринку.
План
Основний зміст роботи
Вывод
Дослідження теорії та практики функціонування мясо-молочного продуктового підкопмлексу регіону в умовах ринкових перетворень дозволяє сформулювати наступні висновки: 1. Сучасний продовольчий ринок є сферою взаємодії автономних субєктів ринкових відносин стосовно оптимізації вільного руху продовольчих товарів від виробників до споживачів. Пріоритетність розвитку продовольчого ринку визначається тим, що ступінь зрілості та ефективності ринкових перетворень населення оцінює за рівнем наповнення ринку товарами, що є найголовнішою умовою забезпечення його життєдіяльності.
2. Ринок не є силою, яка автоматично гармонізує економічні відносини. Розвиток товарного аграрного виробництва передбачає обєктивну необхідність обґрунтованої і цілеспрямованої діяльності з регулювання продовольчого ринку, оскільки нестабільність зовнішнього і внутрішнього середовища господарювання є характерною умовою діяльності аграрних підприємств в ринкових умовах.
3. Мясо-молочний ринок в структурі продовольчого ринку займає одне з провідних місць і визначається як система товарно-грошових відносин між виробниками сировини (молока та мяса) і кінцевої продовольчої продукції та її споживачами, завдяки якій шляхом здійснення актів купівлі-продажу реалізується право на власність товарів, характерних для даного ринку. Мясо-молочний ринок, як систему доцільно аналізувати з позицій його видової, галузевої, територіальної та організаційної структур.
4. Виробники продовольчих товарів функціонують в активному зовнішньому середовищі, пристосовуючись до його змін. Складність і нестабільність ринкового оточення вимагають від субєктів продовольчого ринку вдосконалення форм і методів адаптації до ринкових умов.
5. В роботі на основі дослідження продовольчого ринку регіону обґрунтовано, що адаптація підприємства до змін зовнішнього ринкового середовища стає обовязковою умовою, головним критерієм ефективності виробничо-комерційної діяльності. Відносно субєктів мясо-молочного ринку термін “адаптація” означає сукупність дій, що дозволяють їм пристосовуватись до змін соціально-економічної політики держави та конюнктури ринку, оптимізувати організаційно-економічні форми господарювання, трансформувати структуру виробничо-комерційної діяльності з метою забезпечення беззбиткового функціонування в умовах ринкового середовища.
6. Визначено, що мясо-молочний продуктовий підкомплекс - важливіший компонент регіонального продовольчого ринку. В умовах переходу до ринкових відносин, економічної нестабільності та фінансової кризи ситуація в тваринництві значно погіршилась: скоротилося поголівя сільськогосподарських тварин, зменшились обсяги виробництва та продажу тваринницької продукції, а також їх споживання населенням регіону, різко зросли ціни на енергоресурси, корми, матеріально-технічні засоби.
7. Доведено, що становлення ринку мясо-молочної продукції нерозривно повязане з розвитком підприємств з її переробки. Значною проблемою ефективного розвитку молоко- та мясопереробних підприємств Полтавського регіону стало зменшення обсягів виробництва мясо-молочної сировини та розвиток її переробки безпосередньо в аграрних підприємствах. Внаслідок цього їх потужності використовуються менше ніж на 1/3, що призводить до підвищення витрат на виробництво одиниці продукції.
8. Процес становлення ринку мясо-молочної продукції Полтавського регіону на сучасному етапі розвитку аграрних та переробних підприємств, характеризується ускладненням виробничих відносин, звязків і взаємодії нових субєктів власності, відходом від одноманітних форм господарювання, суттєвим погіршенням і розбалансуванням міжгалузевих звязків мясо-молочного продуктового підкомплексу.
9. Економічна криза в країні спричинила не лише падіння рівня доходів та купівельної спроможності населення, а й значну диференціацію споживання всіх продуктів харчування, в тому числі мясо-молочних продуктів, залежно від рівня доходів і витрат населення, та невідповідність раціону населення раціональним та мінімальним нормам харчування.
10. Проведений аналіз фінансово-економічного стану підприємств мясо-молочного продуктового підкомплексу регіону свідчить про наявність глибоких кризових явищ у їх виробничо-комерційній діяльності, причина яких полягає у низьких темпах адаптації підприємств до умов ринкового економічного середовища.
11. Для прискорення темпів становлення мясо-молочного ринку регіону механізм адаптації виробників мясо-молочної продукції до ринкових умов, доцільно розглядати як систему технологічних, економічних і організаційних важелів та методів управління виробництвом продукції галузі які в процесі взаємодії забезпечують комплекс високих споживчих властивостей мясо-молочної продукції та продуктів її переробки і попит на них на продовольчому ринку.
12. В системі запропонованих заходів визначено, що основними етапами процесу формування системи адаптації підприємства до ринкових відносин є аналіз відповідності внутрішнього середовища підприємства зовнішнім умовам господарювання, створення та використання системи аналізу зовнішнього середовища, опрацювання та освоєння конкретних способів адаптації.
13. Дослідження доводить, що проблеми адаптації мясо-молочного продуктового підкомплексу до ринкових умов не можуть бути вирішені лише на рівні окремих субєктів господарювання. Це обумовлює потребу формування цілісної системи управління адаптацією на загальнодержавному, галузевому, регіональному рівнях та на рівні підприємств, удосконалення системи економічних відносин в АПК регіону, нових підходів у формуванні системи цін, дотацій, кредитів, системи оподаткування.
14. Обґрунтовано, що успішна адаптація виробництва мясо-молочної продукції до умов ринку в окремих аграрних підприємствах можлива лише у разі вирішення трьох фундаментальних проблем, що безпосередньо впливають на формування економіко-організаційного механізму: підприємництво, технологія, адміністрування. Послідовність вирішення цих проблем формує цикл економіко-організаційного механізму адаптації підприємства до ринкових умов.
15. У системі заходів становлення ринку мясо-молочної продукції виробничо-технологічна основа виробництва є однією з найважливіших характеристик, що вирішальною мірою визначає його ефективність. При створенні продуктивного поголівя молочних, мясо-молочних та мясних порід тварин необхідно враховувати світовий досвід та адаптаційні соціально-економічні, організаційно-технологічні умови ведення тваринництва в регіоні, що вимагає прискореного розвитку племінної справи, системи годування та утримання тварин в окремих господарствах. В роботі обґрунтовано варіанти організації фермерського господарства, що спеціалізується на вирощуванні мясо-молочної продукції. При цьому розрахунково доведено, що такі господарства можуть досягти відшкодування виробничих витрат вартістю виробленої продукції, лише за умови створення власної кормової бази та забезпечення інтенсивного виробництва тваринницької продукції протягом всього року.
16. Для ефективного функціонування ринку мясо-молочної продукції, за умови існування функціональних та технологічних взаємозвязків у мясо-молочному продуктовому підкомплексі регіону необхідно активізувати заходи, щодо створення корпоративних, кооперативних та асоційованих структур, інших інтеграційних обєднань. Створення інтеграційних формувань має бути спрямованим на збереження цілісних технологічних комплексів, встановлення оптимальної рівноваги між попитом та пропозицією мясо-молочної продукції, захист вітчизняних виробників.
Список литературы
1. Галич О.А. Переважні канали реалізації тваринницької продукції на ринках Полтавської області // Вісник Полтавського державного сільськогосподарського інституту. - 2001. - № 4. - С. 119-122.
2. Галич О.А. Ринок продовольства та напрями його реформування в Україні // Організаційно-економічні проблеми розвитку АПК: збірник наукових праць, у 4 частинах / За ред. П.Т. Саблука. Ч. 4. Ціноутворення, інфраструктура аграрного ринку та виробничий потенціал в АПК. - К.: ІАЕ, 2001. - С. 23-27.
3. Галич О.А. Динаміка споживання продуктів харчування в Полтавській області // Збірник наукових праць “Економіка: проблеми теорії та практики”, Дніпропетровський національний університет. - 2002. - Випуск 134. - С. 187-192.
4. Галич О.А. Особливості попиту на продовольчі товари в Полтавській області // Вісник Полтавської державної аграрної академії. - 2002. - № 2-3. - С. 132-136.
5. Галич О.А. Пріоритетні напрями адаптації галузі тваринництва Полтавської області до ринкових відносин // Ринкова трансформація економіки АПК: колективна монографія у чотирьох частинах/ За ред. П.Т.Саблука, В.Я.Амбросова, Г.Е.Мазнєва. Ч 2 Підвищення ефективності сільськогосподарського виробництва. - К.: ІАЕ, 2002. - С. 550-552.
6. Галич О.А. Економіко-організаційний механізм формування ринку молока в Полтавській області // Регіональні перспективи. - 2003. - № 4-5 (29-30), С. 108-110.
7. Галич О.А. Управління конкурентоздатністю тваринницького продуктового підкомплексу в ринкових умовах // Регіональні перспективи. - 2004. - № 3-5 (40-42), С. 259-264.