Організаційно-правові форми аграрного землекористування, їх вплив на параметри земельних ресурсів. Розробка ефективно діючого земельного ринку та екологізація земельних відносин ринкового типу. Методи раціонального використання та відтворення ресурсів.
Аннотация к работе
Виключне право державної власності на землю призвело до відчуження селянина від землі, що в свою чергу зумовило різке зниження мотивації праці, її продуктивності, а в кінцевому підсумку - спад агровиробництва. Оскільки земля повністю належала державі, то і результатами праці сільського товаровиробника розпоряджалася держава, а не виробник. З цієї причини держава поступово втрачала справжнього господаря на землі, а земля - родючість. Воно і досі не знайшло достатнього висвітлення у вітчизняній економічній літературі, а зарубіжний досвід аграрного землекористування, зокрема у вигляді земельного ринку, потребує грунтової адаптації до економічних та екологічних умов, які існують в Україні. Мета дисертаційного дослідження полягає у формуванні науково-практичних основ і розробці методичних рекомендацій для створення економіко-екологічного механізму аграрного землекористування, яке базується на створенні ефективно діючого земельного ринку, екологізації земельних відносин ринкового типу, раціональному використанні та відтворенні земельних ресурсів.Звідси можна зробити висновок, що земля виступає як природна матеріальна передумова праці, взагалі є причиною, рушійною силою виробництва, яка визначає його характер в сільському господарстві, а отже є головним, визначальним фактором агровиробництва. Тому в роботі воно визначається як аграрне землекористування з певним способом використання матеріального природного обєкта - землі та її специфічної властивості (родючості) для виробництва сільськогосподарської продукції. Землевласник має право виконувати різні операції з нею на підставі того, що земля має вартість. Вони потребують захисту прав приватної власності на землю від її знецінення у звязку з неможливістю її обробляти або у звязку із втратою родючості земель внаслідок її здачі в оренду для агровиробництва. За наявності активного земельного ринку багато землевласників пропонують землю в оренду, а багато орендарів шукають землі.Аграрне землекористування є досить специфічною формою землекористування, якщо розглядати його з позицій економіки природокористування. Як підсистема загальної соціально-економічної системи, аграрне землекористування постає як землеробство. Аграрне землекористування є певним способом використання матеріальних природних утворень - грунтів, які безпосередньо відносяться до землі як базису їх розташування (розміщення) та мають здатність до родючості. Для подолання негативних тенденцій пропонується розробити комплексну програму розвитку аграрного землекористування, яка повинна включати такі підпрограми: екологізації сільськогосподарського землекористування; розвиток його виробничо-збутової сфери; створення соціальної інфраструктури на селі; економічний механізм регулювання земельних відносин. Провідною формою землекористування є землеволодіння у вигляді приватної власності на землю, бо надає конкретним землевласникам можливість застосовувати різні способи використання землі, насамперед, економічні.
План
ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЙНОЇ РОБОТИ
Вывод
На підставі досліджень економіко-організаційного механізму аграрного землекористування зроблені наступні висновки: 1. Найважливішою передумовою існування людства і природною основою створення матеріальних благ є земельні ресурси. Використання землі як засобу виробництва є виключною особливістю аграрного сектора економіки. Аграрне землекористування є досить специфічною формою землекористування, якщо розглядати його з позицій економіки природокористування. Як підсистема загальної соціально-економічної системи, аграрне землекористування постає як землеробство.
2. Аграрне землекористування є певним способом використання матеріальних природних утворень - грунтів, які безпосередньо відносяться до землі як базису їх розташування (розміщення) та мають здатність до родючості. Встановлено, що аграрне землекористування має грунтоутворюючу функцію, яка передує економічній. Вона визначається як діяльність, робота, обовязок сприяти збереженню та відтворенню грунтів, їх кількісних та якісних характеристик.
3. Для подолання негативних тенденцій пропонується розробити комплексну програму розвитку аграрного землекористування, яка повинна включати такі підпрограми: екологізації сільськогосподарського землекористування; розвиток його виробничо-збутової сфери; створення соціальної інфраструктури на селі; економічний механізм регулювання земельних відносин.
4. Провідною формою землекористування є землеволодіння у вигляді приватної власності на землю, бо надає конкретним землевласникам можливість застосовувати різні способи використання землі, насамперед, економічні. Останні повязані з визначенням вартості землі та дозволяють отримувати доход відразу у грошовій формі (рента, продаж). В сучасних умовах економічне використання персоніфікованих земель має враховувати екологічний чинник. Це є можливим завдяки визначенням механізму ціноутворення на земельному ринку. Невідємною складовою ринкової ціни є екологічні витрати на відтворення родючості грунтів.
5. Активний земельний ринок створює конкуренцію за якісні родючі грунти, що стимулює екологічну діяльність аграрного землекористування (землеволодіння). Обмін та передача персоніфікованих земельних ділянок за згодою сторін має відбуватися за законами ринку, а грошова компенсація - визначатися на підставі ринкової ціни на землю. При цьому, державне втручання із землеустрою обмежується, а точніше - трансформується у ділове партнерство із землевласниками. Пропозиція полягає у заміні директивного (а, отже, обовязкового) державного землеустрою на індикативне планування аграрного землекористування. Останнє має інформаційно-передбачувальний, рекомендаційний характер та здійснюється за допомогою фінансово-кредитних важелів.
6. Переваги податкового регулювання полягають в тому, що воно не лише створює умови, за яких буде невигідним неефективне використання земель, а і передбачає надійні фінансові джерела для проведення заходів по їх поліпшенню. Взагалі механізм податкових пільг повинен працювати перш за все на зацікавленість землевласників у найбільш ефективному еколого-економічному аграрному землекористуванні.
7. Екологічно орієнтоване аграрне землекористування потенційно має значну соціально-економічну цінність. Цей ефект проявляється у наповненні ринку споживання екологічно чистими продуктами харчування. Це сприяє зміцненню здоровя нації, відкриває шлях до міжнародної конкуренції на зовнішніх ринках, підвищує реальний доход населення як купівельну спроможність, що в кінцевому рахунку створює певні умови для сталого розвитку аграрного землекористування.
Список литературы
1. Шалигіна І.В. Екологізація як фактор сталого розвитку АПК // Агроінком. - 1999. - № 8-9. - С. 55-56.
2. Шалигіна І.В. Економічна оцінка впливу антропогенного навантаження на функціонування АПК//Вісник СДАУ, серія “Фінанси і кредит”. - 1999. - Випуск 2. - С.227-230.
3. Шалигіна І.В. Маркетингова стратегія експорту продукції АПК з урахуванням екологічного фактору//Вісник СДАУ, серія “Фінанси і кредит”. - 1998. - Випуск 2. - С.66-69.
4. Шалигіна І.В. Маркетингова стратегія підприємства та міжнародні ринки//Вісник СДАУ, серія “Фінанси і кредит”. - 1999. - Випуск 1. - С.113-116.
5. Шалигіна І.В. Створення ринку землі//Економіка АПК. - 2000. - №4.- С. 70-75.
6. Шалигіна І.В. Економічні проблеми аграрного землекористування в умовах ринку//Вісник СДАУ, серія “Фінанси і кредит”. - 2000. - Випуск 1. - С. 226-230.
7. Шалигіна І.В. Вдосконалення системи оподаткування землі//Вісник СДАУ, серія "Фінанси і кредит". - 2000. - Випуск 2. - С. 30-34.
8. Шалигіна І.В. Еколого-економічні шляхи покращання стану агровиробництва в Україні в умовах переходу до ринку//Екологічность продукції АПК: економіка та технологія (матеріали Міжнародної науково-практичної конференції “Економічні проблеми виробництва та споживання екологічно чистої продукції АПК” 24-26 листопада 1999 р., м. Суми). - Суми: Видавництво “Козацький вал”, 1999. - т. 1. - С. 194-196.
9. Шалигіна І.В. Маркетингова стратегія екологічного агропідприємництва//Проблеми економіки агропромислового комплексу і формування кадрового потенціалу: Кол. монографія у двох томах. Т.1.- К.: ІАЕ, 2000. - С. 554-558.
10. Шалигіна І.В. Еколого-економічна реструктуризація АПК в умовах ринку//Матеріали науково-практичної конференції "Сучасні технології, економіка і екологія у промисловості, на транспорті і у сільському господарстві ". - Алушта, 1999. - С. 441-448.
11. Шалигіна І.В. Проблеми екологічного землекористування в аграрному секторі//Матеріали Всеукраїнської наукової конференції молодих учених-аграрників "Економіка, менеджмент, освіта в системі реформування агропромислового комплексу". - С.125-127.