Економіко-організаційні засади регіонального управління соціальною допомогою і охороною здоров"я - Автореферат

Підписуючи Декларацію тисячоліття на Саміті ООН у вересні 2000 року, Україна взяла на себе зобовязання досягти Цілей Тисячоліття в галузі розвитку в період до 2015 року у сфері подолання бідності, забезпечення доступу до якісної освіти впродовж життя, забезпечення сталого розвитку довкілля, поліпшення здоровя матерів та зменшення дитячої смертності, обмеження поширення ВІЛ-інфекції/СНІДУ та туберкульозу і започаткування тенденції до скорочення їх масштабів, забезпечення ґендерної рівності. Для здійснення такої політики розробляються плани розвитку регіонів і галузей, програми економічного і соціального розвитку держави на перспективу: демографічна ситуація, збалансованість попиту і пропозиції, показники зайнятості та рівня життя населення, зясування впливу політики реструктуризації на соціальний розвиток. На сучасному етапі реформування соціальної сфери в регіонах основними негативними тенденціями та ключовими проблемами є: загальний низький рівень доходів населення та потужна дія інфляційного чинника; зменшення ролі заробітної плати у формуванні доходів населення; наявність значної міжгалузевої та міжпосадової диференціації заробітної плати; суттєва диференціація між регіонами України за показником доходу у розрахунку на одну особу; різкий спад обсягів фінансування з боку держави, що призвело до прямого розпаду охорони здоровя та звело до критичного мінімуму безкоштовні послуги. Для якнайшвидшого вирішення проблем управління соціальним розвитком регіонів особливої актуальності набуває забезпечення інформаційної підтримки підготовки та реалізації реформ у соціальній галузі, прогнозування основних показників соціально-економічного розвитку регіонів. У звязку з цим надзвичайно актуальною стає проблема удосконалення економіко-організаційних засад управління в сфері соціальної допомоги і охорони здоровя на регіональному рівні з урахуванням розвитку економіки країни, що сприятиме поліпшенню соціально-економічного становища громадян, підвищенню якості надання лікувально-профілактичної допомоги та забезпеченню доступності для соціально незахищених верств населення.У вступі обґрунтовано актуальність теми дисертаційної роботи, сформовано мету, обєкт і предмет дослідження, визначено задачі і новизну отриманих результатів, їх значення й практичну цінність. У першому розділі „Теоретичні основи галузевого і територіального розвитку соціально-економічних процесів регіону” проаналізовано стан та основні проблеми розвитку таких сфер як соціальне забезпечення малозабезпеченого та непрацездатного населення та охорона здоровя. Тобто, звязок між економічними та соціальними процесами на регіональному рівні не викликає сумнівів і проявляється зокрема у збільшенні величини соціальної допомоги і витрат на охорону здоровя саме в тих регіонах, що протягом останніх років демонстрували економічне зростання. Іншим важливим положенням, що висунуте і обґрунтоване у дисертаційному дослідженні є теза про те, що вкладання коштів в охорону здоровя населення регіонів приводить до отримання економічного ефекту, оскільки за умов належного фінансування діяльності медичних закладів відбувається зростання працездатності населення регіонів, що позитивно впливає на результативність підприємств усіх видів діяльності і приводить до зростання фахового рівня працівників. Аналіз проблем, що виникають в процесі організації соціального забезпечення малозабезпечених верств населення та охорони здоровя показав, що найбільш негативно на розвиток означених соціальних сфер впливають такі чинник як: недостатність державного фінансування діяльності медичних закладів та будівництва установ соціального призначення; відсутність науково обґрунтованих методів визначення розмірів соціальних виплат по регіонах з урахуванням особливостей груп населення, що потребують соціального захисту; нерівномірність розвитку регіонів та повязані з цим міграції населення, що ускладнює прогнозування розмірів витрат на охорону здоровя та обсягів надання соціальної допомоги у грошовій та не грошовій формі.У дисертаційному дослідженні доведено, що саме побудова економетричних залежностей дозволяє визначити вплив найсуттєвіших факторів на розміри соціальної допомоги малозабезпеченим громадянам України та обсяги фінансування охорони здоровя населення, що дозволяє здійснювати короткострокові прогнози значень цих показників в розрізі регіонів. Використовуючи метод економетричного моделювання проведено дослідження економічного процесу соціальної сфери для показників кількості місць у будинках інтернатах для громадян похилого віку та інвалідів, кількості осіб в інтернатних закладах та інших. Розроблена методика прогнозування показників соціальної сфери: середнього розміру цільової грошової допомоги непрацездатним громадянам з мінімальними доходами, кількості осіб по наданій грошовій допомозі непрацездатним громадянам з мінімальними доходами, грошової та натуральної допомоги малозабезпеченим непрацездатним верствам населення, розміру грошової допомоги на одну особу, кількості сімей та суми субси

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЙНОЇ РОБОТИ