Аналіз сучасного стану економічної безпеки України, обчислення значень її основних показників-індикаторів, визначення інтегрального показника. Прогнозування показників економічної безпеки України за допомогою методів теорії штучних нейронних мереж.
Аннотация к работе
Тому лише створення потужної системи економічної безпеки дасть можливість уникнути негативних наслідків відкритості національної економіки, забезпечити її конкурентоспроможність, захистити вітчизняного товаровиробника та ефективно взаємодіяти з міжнародними фінансовими та економічними структурами. Це обумовлює ґрунтовне дослідження проблеми економічної безпеки України, розвиток та вдосконалення підходів до її аналізу, що призводить до необхідності використання економіко-математичних методів, які є важливим інструментом системи підтримки прийняття науково-обґрунтованих рішень з метою своєчасного виявлення негативних тенденцій та ефективного управління в сфері економічної безпеки України. При побудові моделей економічної безпеки України використовувались економіко-математичні методи, а саме: для розробки економетричних моделей підсистем економічної безпеки України застосовувалися статистичні (кореляційний, причинно-наслідковий та коінтеграційний аналіз) та економетричні методи; для знаходження оптимальних значень основних показників-індикаторів системи економічної безпеки України застосовувалися оптимізаційні методи; для розробки задачі прогнозування показників економічної безпеки України використовувалися методи теорії штучних нейронних мереж. У дисертації розроблено теоретико-методичне забезпечення моделювання економічної безпеки України з використанням кореляційного, причинно-наслідкового, коінтеграційного аналізу, економетричних, оптимізаційних методів та методів теорії штучних нейронних мереж, а саме: вперше: розроблено оптимізаційну модель системи економічної безпеки України, основною відмінністю якої є те, що вона враховує граничні (порогові) рівні показників-індикаторів цієї системи, що дозволяє визначити оптимальні значення показників економічної безпеки; дістали подальшого розвитку: модель визначення інтегрального показника рівня економічної безпеки країни, яка враховує взаємозалежність між показниками-індикаторами економічної безпеки та їх граничні (порогові) значення; за результатами розрахунків та прогнозів виявлено позитивну тенденцію зростання показника, що свідчить про посилення економічної безпеки України;У розділі розкрито внутрішню структуру економічної безпеки та виділено підсистеми, що доцільно застосувати при моделюванні економічної безпеки України. Для визначення тенденцій української економіки, що мають вплив на стан економічної безпеки країни, здійснено детальний аналіз в розрізі основних складових економічної безпеки. У роботі удосконалено методику якісного дослідження економічної безпеки України на основі застосування системного підходу, яка включає аналіз предметної області (тобто аналіз системи економічної безпеки держави), визначення типу системи економічної безпеки, її поведінки, основного системоутворюючого фактору - функції системи, вхідних елементів, структури системи як єдності компонентів і звязків (внутрішніх звязків між її компонентами та зовнішніх звязків з оточуючим середовищем), формування множини показників-індикаторів економічної безпеки, їх моніторинг, визначення системних критеріїв ефективності та оптимальності, моделювання досліджуваної системи та знаходження її розвязків. Фінансова, соціальна та зовнішньоекономічна підсистеми економічної безпеки України були змодельовані за допомогою векторних моделей корекції похибки, які застосовуються до коінтегрованих нестаціонарних змінних та мають наступний вигляд: , де - вектор коінтегрованих змінних, тобто вектор таких нестаціонарних змінних , r лінійних комбінацій яких стаціонарні; - вектор екзогенних змінних; - матриця коефіцієнтів при приростах лагових значень змінних, коефіцієнтів при екзогенних змінних та константах, - вектор збурень; матриці a та b розмірності r?k кожні з рангом r; лінійна комбінація стаціонарна та представляє r коінтеграційних рівнянь; коефіцієнти матриці вимірюють швидкість коректування і-ої змінної в залежності від r рівноважних похибок. За показники-індикатори економічної безпеки обрано наступні показники (у дужках вказані їх граничні значення): · темп зниження обсягу валового внутрішнього продукту (50%), · питома вага у промисловому виробництві обробної промисловості (70%), · обсяги інвестицій у % до ВВП (25%), · витрати на наукові дослідження у % до ВВП (5%), · рівень безробіття за методологією Міжнародної організації праці (7%), · рівень інфляції за рік (20%), · обсяг зовнішнього боргу, у % до ВВП (25%), · дефіцит бюджету у % до ВВП (5%), · обсяг іноземної валюти в готівковій формі до обсягу готівкової гривні - показник доларизації (25%), · грошова маса (агрегат М2) у % до ВВП - показник монетизації (50%), · видатки на соціальні заходи у % до ВВП (15%), · знос основних засобів (60%), · середня тривалість життя (70 років), · зниження кількості працівників наукової сфери (30%), · питома вага імпортних продуктів харчування в загальному обсязі продуктів харчування (25%), · викид шкідливих речовин в атмосферу (10 т/км2).У дисертації наведено теоретичне узагальнення і нове вирішення наукової задачі