Основні види інформації: довідкова, ознайомча та продуктивна. Проблеми інформаційного забезпечення розвитку економіки знань. Створення системи управління знаннями на мікро-, мезо- та макрорівнях для зростання іноваційної активності науки та бізнесу.
Аннотация к работе
Knowledge economy) - економіка, в котрій більшу частину валового внутрішнього продукту (ВВП) забезпечено діяльністю з виробництва, обробки, зберігання і розповсюдження інформації і знань. Зокрема, знання - це й усвідомлені та класифіковані факти та дані, і розуміння, і теоретичні концепції, і принципи, і процедури отримання інформації та даних, і способи пояснення й т. ін.; знання - це комбінація досвіду, цінностей, контекстної інформації, експертних оцінок, яка дає можливість оцінювати новий досвід та інформацію [1] Інформація і знання - це якісно новий фактор виробництва, який докорінно відрізняється від традиційних факторів виробництва: землі, капіталу і праці. Якщо промислова революція породила індустріальну технологію, машинну техніку, яка примножила фізичні сили людини, незмірно підвищила продуктивність праці, то науково-технологічна революція кінця XX ст. перетворила інформацію і знання на новий фактор виробництва, який реалізує і примножує можливості людського розуму..Але економічні субєкти прагнуть отримати таку інформацію, весь обсяг якої може бути використаний ними повністю і забезпечить бажаний результат. У цьому випадку можна стверджувати, що інформація є ефективною. Зростання потреби в інформації призводить до значного збільшення її пропозиції та ускладнень роботи з нею, особливо при представленні у друкованій формі. Залежно від змістовності, інформація може мати різне призначення, в різній мірі задовольняти інформаційні потреби споживача та використовуватися для утворення нових знань. За змістовність інформація поділяється на довідкову, ознайомчу та продуктивну.Перехід до економіки заснованої на знаннях, та зростання зазначеної інформації як інформаційної основи економічних трансформацій, котра використовується людиною для генерації знань, зумовлює потребу в значних інформаційних масивах і актуалізує проблему вдосконалення зовнішнього інформаційного забезпечення, посилює до нього вимоги та потребує підвищення ефективності, що однаково залежить як від інформаційного фонду - змісту, форми, структури інформації, що надається для задоволення інформаційних потреб, так і від організації процесу забезпечення нею. Інформаційне забезпечення повинно охоплювати всі процеси, що здійснюють економічні субєкти , та, враховуючи особливість трансформацій в економіці, приділяти пильну увагу освіті і науці, формуванню людського капіталу, створенню умов для розвитку інноваційної діяльності, впровадженню досягнень науково-технічного прогресу, забезпеченню трансферу знань. На його думку, через мережу електронно-обчислювальних машин дослідники повинні мати доступ до потужних банків даних науково-технічної інформації, що постійно поповнюється, а також до банків даних, що містять інформацію про невирішені проблеми.Нині у дослідженнях і публікаціях науковці здебільшого актуалізують процес інформаційного забезпечення стосовно певних аспектів діяльності людини, окремо досліджуючи проблеми інформаційного забезпечення маркетингу, менеджменту, контролінгу, туристичної діяльності, логістики на рівні підприємств або в ракурсі інформаційної підтримки розвитку регіону та більш узагальнено - як складову інформаційної політики держави. Пропозиції стосовно загальнонаціональних електронних інформаційних ресурсів, національних центрів певного виду інформації (маркетингової, інформаційної), коли на основі даних із мікро-та мезорівня інформація формується на макрорівні, а потім надається споживачу, мають позитивні сторони - інформаційне забезпечення концентрується в одній структурі, уніфікується доступ до неї. Крім того, вирішення проблеми інформаційного забезпечення на основ його централізації може знизити своєчасність отримання інформації. Інформаційне забезпечення у низці публікацій повязується зі створенням інформаційних систем управління на макрорівні [8], розглядається як забезпечення відповідними технологіями та асоціюється із використанням інформаційних джерел менеджменту [9]. Інформаційні системи макрорівня акумулюють зовнішні та внутрішні інформаційні потоки для подальшої обробки та використання, щоб сприяти сприйняттю управлінських рішень, тобто повинно існувати джерело, котре забезпечить систему, що розглядається, зовнішньою інформацією, тому не зовсім вірно просто ототожнювати інформаційне забезпечення економічних субєктів і використання ними інформаційних систем.Узагальнюючи результати дослідження сучасного стану зовнішнього інформаційного забезпечення економіки, враховуючи особливості його формування та значення, вирішення проблеми забезпечення економіки, зокрема економіки, заснованої на знаннях, зовнішньою інформацією доцільно розпочинати з організації такого забезпечення на мезорівні - як ключовому, щодо формування та надання інформації - через створення інформаційних субєктів , зокрема інформаційних субєктів кластерів (підприємств, організацій, структур, обєднань )[10]. Акумуляція інформації на мезорівнях, зокрема, формування інформаційного фонду інформаційного субєкта кластера здійснюється через інтеграцію інформац