Історія та принципи демократії, її співвідношення з ринковою економікою. Функції Всесвітньої торгової організації, її роль у покращенні економічного стану різних держав. Характеристика економіки та європейської політики Польщі, стратегія розвитку країни.
Аннотация к работе
2.3 Пріоритети польської європейської політики3.1 Перспективи економічного розвитку Польщі до 2015 р. у світлі стратегії розвитку країниТермін "демократія" походить від грецького слова demokratia, що складається у свою чергу з demos - народ і kratos - влада, правління. Демократія має тривалу історію, і її можна розглядати як результат розвитку західної цивілізації, особливо грецької та римської спадщини, з одного боку, і іудео-християнської традиції - з іншого. Новгородцев, який в 1923 р. писав, що термін "демократія" належить до числа найбільш численних і неясних понять сучасної політичної теорії [2]. Форма правління, при якому політичні рішення приймають безпосередньо усі без винятку громадяни, які діють відповідно до правил правління більшості, називається прямою демократією або демократією участі. Форма правління, при якому влада більшості реалізується в рамках конституційних обмежень, що мають своєю метою гарантувати меншості умови для здійснення певних індивідуальних чи колективних прав, таких, наприклад, як свобода слова, віросповідання і т.д., називається ліберальної або конституційної демократією.При будь-якому куті зору у фокусі уваги виявляється питання про сумісність принципів лібералізму, демократії та ринкових відносин з основоположними цінностями, нормами і установками східних народів і культур Звільняючи людей від позаекономічних форм примусу, ліквідуючи всякого роду станові і номенклатурні привілеї в даній сфері, демократія створює найкращі умови для реалізації економічної свободи індивідуального члена суспільства. Укладаючи ринок в рамки закону і порядку, роблячи його обєктом правового регулювання, демократія покликана забезпечити легітимність вільноринкової відносин. Визнання невдачі командно-адміністративної економіки і перевагу ринку і демократії не повинні призвести до забуття того, що значення цих категорій варіюється від країни до країни. Інакше кажучи, ставлячи поняття "ринок" і "демократія" поруч забувають про те, що ринок і демократія не обовязково йдуть рука об руку.Економісти консультативної компанії Ernst & Young та дослідницького інституту Oxford Economics включили Республіку Польща до групи 25 ринків швидкого зростання, які будуть мати ключовий вплив на світову економіку протягом найближчого десятиліття. Польща порівняно з іншими країнами Центрально-Східної Європи - це великий споживчий ринок, що нараховує 38 млн. чол. Поляки прагнуть використовувати будь-які сприятливі зміни у внутрішній і зовнішній конюнктурі, щоб збільшити свої доходи і споживання. За оцінкою Національного банку Польщі, в останні роки це було 15-16 млн. злотих - 5,3 млн. дол. на рік, що на 15-20% менше, ніж до початку глобальної кризи. За підрахунками Центрального банку Польщі, прямі іноземні інвестиції в польську економіку в цілому в 2005 р. становили 76,8 млрд. євро, в 2008 р.Членство Польщі в Європейському союзі і розрив між її рівнем розвитку і рівнем більшості країн цієї спільноти вимагає від нас серйозних зусиль щодо досягнення стійких і високих темпів розвитку. Польща повинна зробити значні зусилля щодо зміни правил гри в економіці, з тим, щоб ведення господарської діяльності стало більш простим і менш дорогим, що, у свою чергу, має сприяти поліпшенню становища на ринку праці. Це основний урядовий стратегічний документ, що визначає цілі та пріоритети у сфері соціально-економічного розвитку Польщі, а також умови, які повинні забезпечити цей розвиток. Стратегія розвитку країни здійснює мети і відповідає на виклики, поставлені в основному стратегічному документі ЄС Лісабонської стратегії, спираючись на розвиток і зростання зайнятості.
План
Зміст
ВСТУП
РОЗДІЛ 1. РОЛЬ МІЖНАРОДНИХ ОРГАНІЗАЦІЙ У РОЗВИТКУ ДЕМОКРАТІЇ І РИНКОВОЇ ЕКОНОМІКИ
1.1 Поняття "демократія": історія і принципи
1.2 Співвідношення ринкової економіки і демократії
1.3 Роль ВТО як міжнародної організації у розвитку демократії і ринкової економіки
Висновок за першим розділом
РОЗДІЛ 2. СТАНОВЛЕННЯ ЕКОНОМІКИ ПОЛЬЩІ
Список литературы
Вступ
Сьогодні на нашій планеті кількість населення досягла 6 млрд. чол. Всі люди, які проживають на Землі, розмовляють 2796 мовами.
На планеті існує 190 держав, відокремлених між собою приблизно 250 сухопутними кордонами. У світі в обігу налічується понад 300 найменувань національних грошей.
Держави, що існують на планеті, перебувають на різних щаблях суспільного розвитку. Більшість функціонують в умовах докапіталістичних формацій, поєднуючи елементи первісного, рабовласницького та феодального способів виробництва. Капіталістичний спосіб виробництва також частково поширений у цих країнах, але він ще не став визначальним. За загальноприйнятою класифікацією більшість людства світу проживає у слаборозвинутих країнах (майже 140 країн). За економічним потенціалом сумарною величиною валового національного продукту, що виробляється на планеті роль лідерів відіграють розвинуті капіталістичні країни: США, Японія, Німеччина, Великобританія, Франція, Італія, Канада. Вони створюють близько 50% ВНП.
У світовому господарстві існує величезне розмаїття країн за рівнем їх економічного розвитку, приналежності до певних соціальних, політичних систем, різних регіональних організацій. У багатьох країнах мають місце релігійно-племінна ворожнеча, соціально-етнічні конфлікти і т. п. У звязку з цим виникає питання про те, чи можуть у такому конгломераті діяти єдині економічні закони та закономірності? Якщо вони існують, то яка специфіка їхніх дій порівняно із законами у межах однієї країни, групи розвинутих капіталістичних країн або світового капіталістичного господарства? Щоб відповісти на це питання, необхідно коротко зясувати суть світового господарства.
Світове господарство як економічна категорія - це сукупність національних господарств та економічних взаємозвязків між ними, або сукупність виробничих відносин, які функціонують на національному та міжнародному рівнях. За сучасних умов світове господарство все більше набуває ознак цілісності. Цей процес обєктивно зумовлений дією таких факторів. По-перше, прагненням народів світу вижити за умов надмірного нарощування ядерних потенціалів і загрози людству можливої ядерної війни, політикою мирного співіснування. По-друге, розгортанням науково-технічної революції. Зараз жодна з країн світу не може самостійно використати всі досягнення сучасної науки і техніки, тому вони повинні обєднувати свої зусилля у цій сфері. Це значно сприятиме встановленню між ними тісних економічних і науково-технічних звязків і, відповідно, веде до формування стійких структур у світовому господарстві.
По-третє, істотним фактором розвитку світового господарства виступають інтернаціоналізація господарського життя, міжнародний поділ праці. За сучасних умов країни світового співтовариства можуть ефективно розвивати виробничі процеси на рівні світових стандартів, випускати високоякісну продукцію, використовуючи процеси спеціалізації та кооперування виробництва на міжнародному рівні. Завдяки цьому можна значно знизити собівартість продукції, підвищити її якість, надійність, зекономити паливно-енергетичні, сировинні ресурси, підвищити продуктивність праці, раціонально використовувати робочу силу. Все це також сприяє налагодженню постійних економічних звязків між країнами-партнерами у міжнародній сфері.
По-четверте, необхідністю обєднання зусиль країн при розвязанні глобальних проблем (екологічних, продовольчих), зростаючою потребою у взаємній допомозі в екстремальних ситуаціях (землетрусах, ядерних аваріях тощо), доцільністю поєднання господарських зусиль країн-партнерів для спільного освоєння багатств світового океану та космосу, у збереженні як уже напрацьованих людством знань, ідей, так і переробці і використанні все більш складних інформаційних систем, створенні міжнародного інформаційного банку даних, яким могла б користуватися відповідно до своїх потреб кожна країна світового співтовариства.
Ці фактори сприяють формуванню цілісного організму світового господарства, поступовому утворенню органічного цілісного економічного явища, яке є істотною ознакою його системності. Характерною ознакою такого господарства є інтегративність, тобто процес зближення між його структурними елементами. Цей процес відбивається у функціонуванні прямих звязків між підприємствами, обєднаннями, у поглибленні процесів спеціалізації та кооперування виробництва, створенні міжнародних господарських організацій, товариств, спільних підприємств тощо.
У широкому плані структура світового господарства включає дві складові частини: по-перше, всі національні господарства, яких сьогодні налічується 190; по-друге, таким елементом виступають міжнародні економічні звязки (відносини) між країнами-партнерами. Розгляд першого з цих елементів структури світового господарства передбачає вивчення продуктивних сил і виробничих відносин, промислового, науково-технічного, трудового потенціалу кожної країни, її системи управління та ін. Щодо розгляду міжнародних економічних відносин як складової частини світового господарства, то до його структурних елементів належать міжнародні відносини у сфері виробництва, обміну, науково-технічні звязки, валютно-фінансові відносини, форми створення інфраструктури світового господарства, міграції робочої сили. Міжнародні економічні відносини є похідними від національних і отримують від них головний імпульс для свого розвитку. Водночас міжнародні економічні відносини самі виступають і як активний фактор розвитку національного господарства. Йдеться, наприклад, про роль у національній економіці спільних підприємств, міжнародних господарських організацій, процесів міждержавної спеціалізації та кооперування виробництва. Вони позитивно впливають на стабілізацію національної економіки, підвищення науково-технічного рівня виробничих процесів, випуск якісної продукції, що відповідає світовим стандартам.
Сукупність виробничих відносин світового господарства проявляється у системі притаманних йому економічних інтересів. Структурними елементами такої системи інтересів є: по-перше, економічні інтереси окремих держав світового співтовариства, які виникають під час виконання ними господарських функцій на рівні міждержавних звязків; по-друге, економічні інтереси національних підприємств, обєднаних, товариств, організацій, відомств, міністерств, які виступають учасниками взаємних господарських звязків, що складаються між країнами-партнерами; по-третє, економічні інтереси міжнародних господарських організацій, обєднань, товариств, спільних підприємств, що функціонують як на двосторонній, так і на багатосторонній основі; по-четверте, економічні інтереси окремих груп держав світового співтовариства, які є учасниками спеціалізованих міждержавних господарських організацій; по-пяте, економічні інтереси держав інтеграційного обєднання (Європейське економічне співтовариство, Європейська асоціація вільної торгівлі тощо).
Типовою тенденцією розвитку міжнародних економічних відносин на початку ХХІ століття є інтернаціоналізація, важливим виявом якої є як глобалізація, так і регіоналізм. «Від пошуку можливостей співробітництва - до взаємної адаптації, від взаємовигідних контактів - до інтеграції зусиль, від обміну - до взаємопроникнення - від взаємопроникнення до формування єдиного ринкового та навіть соціального простору». Ось принципи, що містяться в основі її конкретних рис.
Поглиблення та розширення інтеграційних процесів потребують адекватного інституційного забезпечення (тобто прийняття відповідних національних та міжнародних нормативних актів, створення спеціалізованих організацій), установлення максимально надійних виробничо-збутових ліній між країнами, усунення перешкод міжнародної торгівлі. Тому є важливим для усіх країн світу створення інституціональних економічних організацій, які б дозволили збільшити ринковий простір, неускладнений внутрішніми кордонами, митними та адміністративними процедурами контролю. Економічна інтеграція, як правило, відповідає географічному поділу світу на регіони та субрегіони, охоплюючи певні сегменти останніх. Щоправда, інколи інтеграційні процеси виявляють схильність до значно повнішого охоплення відповідних територіальних площин. Так, переважна частина Західної та Центральної Європи перебуває в орбіті ЄС. Проекти створення всеамериканської зони вільної торгівлі націлені на повне охоплення обох Америк (за винятком острівної Куби).
Безпосередня участь у міжнародній економічній системі господарювання завжди сприяє вирішенню в країнах національних економічних проблем, внаслідок перегляду й удосконалення розміщення та розвитку продуктивних сил. Удосконалення внутрішньогосподарських пропорцій економіки, розширення виробництва товарів і послуг за межі власної країни, підвищення якості продукції вітчизняних підприємств, зміцнення її конкурентоспроможності на зовнішніх ринках.
За сучасних умов володіння знаннями з питань міжнародних організацій, місця і ролі їх в міжнародному житті набуває особливого значення передусім для осіб, що працюють або планують працювати в складній і динамічній сфері міжнародного економічного співробітництва.1. Гаджиев К.С. Введение в политическую науку: второе изд., Перераб. и доп / Л.С. Гаджиев. - М.: Логос, 1999. - 544 с.
6. Харланд Х.П. К развитию демократии и рыночной экономики в центральноевропейских и Восточноевропейский странах / Х.П. Харланд, Х.-И. Ниссен, В.А. Францен / / Мониторинг общественного мнения. - 2000. - №6 (50). - С.5-9.
7. Макроэкономические показатели Польши за первое полугодие 2012 года [Электронный ресурс]: http://tashkent.trade.gov.pl/ru/polska/article/detail, 1936 Makroekonomichieskiie_pokazatieli_Polshi_za_piervoie_polughodiie_ 2012_ghoda.html
8. Экономика Польши [Электронный ресурс]: http://www.polandinfo.ru/Container/Details/2059
9. Мировая экономика [Электронный ресурс]: http://world-economic.com/ru/news-view-210.htm
10. Экономика Польши [Электронный ресурс]: http://www.webeconomy.ru/index. php?page =cat&cat=mcat&mcat=223& type= news&newsid=1601
11. Польша твой экономический партнер. - Варшава: ИИРПК, 2008. - 205 с.
12. Europe 2020 in Poland [Электронный ресурс]: http://ec.europa.eu/europe2020/europe-2020-in-your-country/polska/index_en.htm
13. Приоритеты польской европейской политики [Электронный ресурс]: http://poland.poland.su/union_prioritet.html
14. Права человека, демократия и свобода в современном мире [Электронный ресурс]: http://www.kas.de/belarus/be/publications/14691/
15. Фукуяма Ф. Конец истории? [Электронный ресурс]: http://atredis.narod.ru/person/fukuyama.html
16. Шмиттер Ф. Будущее демократии: можно ли рассматривать его через призму масштаба? / / Ф.Шмиттер. - Логос. 2004. - №2. - С.137-156.