Економічний розвиток чеських земель в останній третині ХІХ ст. - Реферат

В кінці 60-х - на початку 70-х років ХІХ століття в основних галузях чеської промисловості завершився промисловий переворот. Бурхливий промисловий підйом, який відбувався в цей період, був перерваний у 1873 році економічною кризою і глибокою депресією, що продовжувалася до 1879 року. Криза 1873 р. була найбільшою у другій половині ХІХ століття. Криза у цій промисловості супроводжувалася занепадом сільського господарства, яке була постачальником сировини: цукрового буряку, хмілю, ячменю, картоплі. Напередодні, в 1873 році, у Чехії було 35 банків, більшість з яких виникло в період промислового підйому кінця 60-х - початку 70-х років.Незважаючи на те, що чеські землі в останній третині XIX ст. пережили дві економічні кризи, розвиток промисловості йшов у цілому по висхідній лінії. Окрім штучних добрив, хімічна промисловість чеських земель виробляла кислоти, соду, купорос, нашатирний спирт, лаки, фарби, а також вибухові речовини. Промисловий розвиток чеських земель в останній третині XIX ст. знайшло відображення і у відносно швидких темпах залізничного будівництва. Найважливішим результатом промислового розвитку чеських земель в останній третині XIX ст. було значне зростання міст і виникнення нових промислових центрів. Характерною особливістю економічного розвитку чеських земель в останній третині XIX столітті було те, що більша частина великих підприємств знаходилася в руках австрійської і німецької буржуазії.У результаті порівняно високого ступеню концентрації промислового виробництва в останній третині XIX ст. зявилися перші монополістичні обєднання, які є характерною рисою нової стадії розвитку капіталізму. Картель був створений для суворого поділу виробничих контингентів і встановлення єдиних цін на рейки. Певне уявлення про розвиток монополістичних обєднань в Австро-Угорщині в останній третині XIX ст. дають дані про кількість угод про картелювання виробництва: у 1880 р. їх було 4, у 1886 р. Картелі створювалися зазвичай на певний, часто дуже короткий термін, після закінчення якого картель або припиняв своє існування або відновлював угоди, що залежало від положення всередині і поза самого картелю. Розподіливши все виробництво між учасниками на квоти, картель утримував монопольно високі ціни на продукцію металургійної промисловості всередині Австро-Угорщини, які значно перевищували ціни на світовому ринку.По інтенсивності і широкому використанні техніки сільське господарство чеських земель виділялося з сільського господарства всіх інших областей монархії. Але на розвиток сільського господарства в чеських землях останньої третини XIX ст. продовжував чинити негативний вплив той факт, що демократична революція в Австро-Угорщині не була завершена і розвиток капіталізму в сільському господарстві йшов по «прусському шляху». Найбільшими землевласниками в чеських землях в кінці XIX ст. були австрійські магнати: князь Шварценберг, який володів 178 тис. га землі, князь Ліхтенштейн, який володів 180 900 га землі. Великим землевласником в чеських землях була католицька церква: у 90-ті роки XIX ст. їй належало в Чехії і Моравії 181 944 га землі. Аграрна статистика чеських земель свідчить також про те, що процес обезземелення селянства до кінця XIX ст. зайшов дуже далеко і велика частина селян або була власниками карликових клаптиків землі, або перетворилася на сільськогосподарських робітників.На кінець 1880-х років намітився подальший підйом економіки Австро-Угорщини, а однією з провідних галузей у чеських землях остаточно стає машинобудування. У ці роки почався інтенсивний процес електрифікації чеських земель. Одночасно посилилися звязки промисловості з аграрним сектором, у якому було зайнято 43% населення і який відігравав помітну роль у виробництві не тільки сільськогосподарських культур, але також цукру, вина і пива. На кінець століття все більш відчутно дають знати про себе симптоми поступового переростання капіталізму в чеських землях у монополістичну стадію. З одного боку, великі австро-німецькі підприємці за допомогою включення окремих галузей промислового і сільськогосподарського виробництва чеських земель у загальноімперські картелі та інші обєднання деформували розвиток загально чеських економічних звязків і привязували тим самим чеські землі до загальноавстрійського ринку, огородженому високими охоронними митами .

План

1. Вступ

2. Розвиток промисловості

3. Поява монополій

4. Розвиток банківської справи

5. Становище сільського господарства

6. Висновок

Використана література

На кінець 1880-х років намітився подальший підйом економіки Австро-Угорщини, а однією з провідних галузей у чеських землях остаточно стає машинобудування. У 80-90-х роках тут виникають зовсім нові галузі промисловості , такі, як електротехнічна і автомобільна. У ці роки почався інтенсивний процес електрифікації чеських земель. Одночасно посилилися звязки промисловості з аграрним сектором, у якому було зайнято 43% населення і який відігравав помітну роль у виробництві не тільки сільськогосподарських культур, але також цукру, вина і пива. Розвиток великих капіталістичних маєтків створював у другій половині XIX століття додаткові можливості для впровадження механізації, що, у свою чергу, стимулювало розвиток сільськогосподарського машинобудування, особливо в кінці XIX ст. Незважаючи на це, економіка чеських земель,яка пережила в останню третину століття кілька криз, розвивалася вкрай нерівномірно.

На кінець століття все більш відчутно дають знати про себе симптоми поступового переростання капіталізму в чеських землях у монополістичну стадію. Посилюється процес концентрації і централізації виробництва і капіталу. В останній чверті XIX ст. в Австро-Угорщині зявляються перші монополистичні обєднання, переважаючою формою яких були картелі. Першим був створений в 1878 р. рейковий картель. У 1897 р. було укладено вже 40 картельних угод. Істотну роль у процесі картелізації грав австро-німецький банківський капітал. У 1894 р. в чеських землях діяло 49 філій різних віденських банків.

Розвиток економіки чеських земель супроводжувався зростанням народонаселення. У 1870 р. тут нараховувалося 7698830 чоловік, через десятиліття, в 1880 р., - вже 8242040, а в кінці століття, в 1899 р., - 9330143 людини. Частка чеської національності становила в цей період у власне Чехії кілька більш 62,5%, в Моравії-70-71 %, в Сілезії - 22-23%. Велика кількість чехів проживала також у Відні, який тоді жартома називали «найбільшим чеським містом». Втім, і в самих чеських землях відбувалося неухильне збільшення частки міського населення чеського походження, особливо в Празі, Брно та інших великих центрах. Великі промислові підприємства і провідні банки в чеських землях були здебільшого австро-німецькими, єврейської та іноземній буржуазії, а найбільші латифундії - австро-німецької знаті. Тим не менш в останню третину ХІХ століття тривало зміцнення позицій чеської національної буржуазії, яка проникала не тільки в харчову, але також у машинобудівну і текстильну промисловість. З одного боку, великі австро-німецькі підприємці за допомогою включення окремих галузей промислового і сільськогосподарського виробництва чеських земель у загальноімперські картелі та інші обєднання деформували розвиток загально чеських економічних звязків і привязували тим самим чеські землі до загальноавстрійського ринку, огородженому високими охоронними митами . Але з іншого боку, ця ж обставина виявлялося сприятливим для зростаючої чеської буржуазії, яка ще в австрославістскіх програмах 1840-х років недвозначно заявляла про зацікавленість у внутрішньоімперському економічному ринку. У розглянутий період не тільки Цислейтанія, а й аграрне Угорське королівство відкривало великі можливості для збуту продукції чеської промисловості та отримання необхідної сировини зі східних областей монархії.

Важливим важелем економічного та політичного впливу чеської буржуазії стає Живностенський банк, який контролював багато підприємств і акціонерні обєднання в Чехії і Моравії. У 1896 р. він мав свої філії в Брно, Пльзені, Бенешове, Чеське-Будейовіце і деяких інших містах, а з 1898 р. і у Відні. Загальний капітал Живностенського банку перевалив до того часу за 16 млн крон.

У селі зростала чеська сільська буржуазія і повязані з нею категорії заможного сільського населення.

Однак процес консолідації чеської буржуазії, в свою чергу, був вкрай суперечливим. Різниця безпосередніх економічних інтересів буржуазних верств чеського походження, незважаючи на всі націоналістичні гасла типу «свій до свого», породжувало між ними тертя і внутрішнє суперництво (наприклад, між чеською промисловою буржуазією і дрібними чеськими підприємцями, між промисловцями та аграріями ). Разом з тим їх загальна конкурентна боротьба з австро-німецькими супротивниками, ускладнена національними відмінностями й апеляцією тих і інших до «родпим» мас ¬ сам, не просто підігрівала, але і розпалювала національні конфлікти.

Маса селян, по яких боляче вдарили затяжні аграрні кризи, або зовсім позбавлялася землі, або мала карликові наділи. Це змушувало їх вдаватися до оренди, йти з рідних місць у пошуках роботи, найматися в якості наймитів в господарства заможних селян, емігрувати до США, Канади, в Росію. Тільки в Чехії чисельність найманих сільськогосподарських працівників становила до 1900 р. понад 500 тис. чоловік.

1. Гуса В. История Чехословакии. - Прага, 1963.

2. История Чехословакии. - М., 1959. - Т.2.

3. Краткая история Чехословакии. - М., 1988.

4. Яровий В.І. Історія західних і південних словян (з давніх часів до ХХ ст.): Курс лекцій. - Київ, 2001.

5. История южных и западных славян: В 2 т./ Отв. ред. З.С.Ненашева, 1998. - Т.1.

Размещено на