Поняття економічного інтересу та його класифікація. Національний економічний інтерес як рівень розвитку та специфічний вид економічного інтересу. Економічний інтерес як результат здійснення рекламной кампанії на прикладі рекламної діяльності в Україні.
Аннотация к работе
Рекламування - це складова маркетингу, що є неособистою формою повідомлення певній групі людей споживчих характеристик товарів (послуг) або ідей створення таких товарів (послуг) у будь-якій формі. Без реклами не може існувати жодне підприємство. Рекламування - це створення такого рекламного продукту, доведення його до потенційних покупців у такий спосіб, щоб вони зрозуміли, чим саме товар, продукт, послуга або ідея позитивно відрізняються від подібних до них, а виробник зміг перетворити цю перевагу (новацію) на капітал. Термін «реклама», яким користується багато хто, як фахівців, так і звичайних громадян, має подвійне значення: він може означати рекламу як продукт (це те, що ми бачимо на екранах телевізорів, на шпальтах газет або чуємо з радіоприймачів) або як процес виготовлення цього продукту. Реклама як продукт - це форма неособистого предявлення певній групі людей (цільовій аудиторії) інформації про товари певного виробника в будь-якій формі.Можна вважати, що економічні інтереси це суспільна форма прояву і розвитку економічних потреб. Економіка не може функціонувати і розвиватись поза інтересами людей [7]. Інтереси приводяться в дію певним мотиваційним механізмом. Економічні інтереси не тотожні потребам, оскільки, по-перше, знаходять своє вираження у поставлених цілях і діях, спрямованих на задоволення потреб. По-друге, економічні інтереси завжди виражають відповідний рівень і динаміку задоволення потреб.Поява категорії "національні економічні інтереси" (національні інтереси в економічній сфері) повязана із становленням будь-якої країни незалежною. Як обєктивний чинник, національні економічні інтереси є водночас категорією економічної теорії і політології, тісно переплітаються із категоріями економічного суверенітету, економічної безпеки, економічної сфери країни та її складовими тощо. Особливо це стосується взаємозвязків цієї категорії із категоріями "суперечність у економічній сфері", "загроза національним економічним інтересам (економічній безпеці)", "економічна безпека". У такому разі національні економічні інтереси слід розглядати, з одного боку, як поверхневі прояви дії обєктивних економічних законів у економічному житті, з іншого, як обєктивну необхідність усунення (помякшення) загроз економічній безпеці. На рівні держави ці інтереси обєднуються в системну сукупність національних економічних інтересів і вже становляться відображенням суспільної думки, тобто є виразом конкретних економічних інтересів людей.У Концепції (основи державної політики) національної безпеки України до пріоритетних національних інтересів у економічній сфері віднесено лише "створення самодостатньої соціально орієнтованої ринкової економіки". В цілому національні інтереси в економічній сфері визначаються необхідністю забезпечення добробуту українського народу та посідання такого місця в світовому поділі праці, міжнародній торгівлі та фінансах, яке б відповідало її природним, трудовим та інтелектуальним ресурсам, сприяло реалізації потенціалу великої європейської держави. Здійснення національних економічних інтересів можливе за рахунок консолідації зусиль держави, суспільства, політичних партій і рухів, субєктів економічної діяльності, відсутність якої слід розглядати як найголовнішу з загроз національній безпеці України. На сучасному етапі реалізація економічних інтересів потребує в цілому, насамперед, зупинення подальшого руйнування економіки, досягнення економічної стабільності і переходу до фази економічного зростання [9]. Сукупність національних економічних інтересів 2-го рівня (що характерні поверхні економічного життя), які послідовно витікають із національних економічних інтересів 1-го рівня, можна поділити на дві групи: 1) повязані із реформуванням економічної сфери і створенням її інфраструктури, яка б задовольняла потребам ринкової економіки;Бюджетний сектор - зведення до мінімуму дефіциту Державного бюджету (не перевищує 3% ВВП), безумовне виконання дохідної та видаткової частин бюджету (видатки Державного бюджету не більші за 20% ВВП), державний (внутрішній і зовнішній) борг не сягає небезпечного рівня (загальний - не перевищує 60% ВВП, а зовнішній - 70% обсягу річного експорту або 25% ВВП, внутрішній - 30% ВВП, витрати на обслуговування і погашення внутрішнього державного боргу не перевищують 25% суми доходів Державного бюджету), а темп його зростання не може перевищувати темп зростання ВВП, сама бюджетна система спроможна забезпечувати повне фінансування запланованих державних витрат і цільове використання бюджетних коштів. Грошово-кредитний сектор - обсяг обігових коштів підприємств усіх форм власності знаходиться на рівні, який забезпечує нормальне їх функціонування, відсутні бартер в розрахунках між підприємствами і їх заборгованість бюджету, рівень простроченої кредиторської і дебіторської заборгованості дорівнює нулю, постійно зростає обсяг безготівкових розрахунків, як в народному господарстві, так і при сплаті населенням куплених товарів і послуг [15]. Ск
План
Зміст
ВСТУП 2
РОЗДІЛ 1. ТОЕОРЕТИЧНІ ОСНОВИ ВИЗНАЧЕННЯ ТА ПОБУДОВИ ЕКОНОМІЧНОГО ІНТЕРЕСУ 4
1.1. Поняття економічного інтересу та його класифікація 4
1.2. Національний економічний інтерес як рівень розвитку економічного інтересу 7
РОЗДІЛ 2. СФЕРИ РЕАЛІЗАЦІЇ ЕКОНОМІЧНИХ ІНТЕРЕСІВ 13
2.1. Національний економічний інтерес як специфічний вид економічного інтересу 13
2.2. Сфери реалізації економічних інтересів 17
РОЗДІЛ 3. ЕКОНОМІЧНИЙ ІНТЕРЕС ЯК РЕЗУЛЬТАТ ДІЯЛЬНОСТІ РЕКЛАМНОЇ КОМПАНІЇ 23
3.1. Результат діяльності рекламної компанії 23
3.2. Економічний інтерес на прикладі рекламної діяльності в Україні 24