Теоретичні основи організації та управління авіаційного навчального центру. Аналіз попиту і напрямків підготовки бортпровідників на Україні та у країнах СНД. Розрахунок економічної ефективності якості підготовки та перепідготовки авіаційних спеціалістів.
Аннотация к работе
У сучасній вітчизняній літературі з економіки, організації та управління у сфері цивільної авіації тема організації АНЦ не отримала необхідного розвитку. Дисертаційна робота виконувалася в рамках держбюджетної науково-дослідної роботи №240-ДБ05 “Вдосконалення економічних механізмів управління діяльністю університетів” (номер держреєстрації 01050001826), що була виконана кафедрою організації авіаційних перевезень Національного авіаційного університету, і де здобувачка була виконавицею розділу 2.6 “Оцінка ефективності діяльності ВНЗ на прикладі проекту тренінг-центру”. Для вирішення поставлених задач у дисертаційній роботі були також використані методи: ретроспективного аналізу для дослідження існуючого досвіду підготовки авіаційних спеціалістів; системного аналізу для дослідження ролі та місця підготовки авіаційних спеціалістів у системі забезпечення безпеки авіаперевезень; статистичного аналізу для дослідження стану парку ПС та ринку авіаційних перевезень авіакомпаній; економіко-математичного моделювання, а саме його оптимізаційні задачі для знаходження оптимального режиму функціонування АНЦ; оптимізації управлінських рішень для аналізу вирішення задачі ефективного функціонування АНЦ; проектного аналізу для розрахунків економічної ефективності інвестиційного проекту створення АНЦ. Наукові результати, розроблені автором наступні: вперше: - розроблено та реалізовано методичні підходи на основі дворівневої моделі оцінки ефективності організації та управління авіаційного навчального центру, яка дає можливість коректно і чисельно визначити найкращий варіант його створення і функціонування з урахуванням умов кредитування малорентабельних підприємств та нормативних вимог до навчального процесу; методи оцінки економічної ефективності організації й управління авіаційного навчального центру, які дозволяють виявити “вузькі місця” в його функціонуванні та направляти визначені обсяги й типи ресурсів центру до ланок системи “АНЦ”, де вони є необхідними, для досягнення максимальної економічної ефективності діяльності авіаційного навчального центру.Технічні: наявність тренажерів типу “Боїнг-737”, “Боїнг-767”, та “Аеробус-320”, без яких неможлива сертифікація бортпровідників; наявність необхідної площі приміщення в залежності від типів тренажерів: найбільш великий розмір приміщення 12х12х12 м для тренажера рівня D з 6-ти ступеневою системою рухомості, для нерухомих тренажерів - приблизно 50-60 кв. м.; схема розміщення тренажерів виконується у залежності від наявних площ. Організаційні: проведення сертифікації АНЦ на різних рівнях; забезпечення методичними матеріалами - навчальними планами, навчальними програмами, навчальними посібниками; забезпечення висококваліфікованим інструкторським та викладацьким складом, а також інженерами з експлуатації тренажерів; вибір організаційної структури авіаційного навчального центру, з яких це може бути як організація АНЦ при Вищому навчальному закладі (ВНЗ), кооперація декількох авіакомпаній так і ін.; необхідність високого рівня підготовки бортпровідників з урахуванням забезпечення ними безпеки на борту. У другому розділі - “Аналіз попиту і напрямків підготовки бортпровідників” проаналізовано попит і напрямки підготовки бортпровідників, основні чинники, що визначають обсяги підготовки авіаційних операторів в авіаційних навчальних центрах. До найважливіших з них віднесено: кількість ПС, що експлуатуються авіакомпаніями, та перспективи розвитку парку ПС; тенденції розвитку ринку перевезень основних українських авіакомпаній; розподіл за типами авіакомпаній (чартерні, регулярні, low-cost та бізнес-авіація); нормативи чисельності екіпажів за типами ПС; нормативний термін роботи кабінного екіпажу (вік виходу на пенсію чи списання за станом здоровя). Після проведення аналізу вимог щодо підготовки бортпровідників, можна виділити такі, що є спільними для всіх рівнів нормативного регулювання, а саме: вік кандидата - мінімум 18 років; добрий стан здоровя, у тому числі психологічна стійкість; середня освіта; високий загальний культурний рівень кандидата; знання англійської або іншої іноземної мови; кількість типів ПС, на які проводиться підготовка - 3 типи; необхідність тренажерної підготовки в умовах, наближених до реальних; необхідний досвід - наліт 30 годин; періодична перепідготовка: раз на рік - теоретична, три рази на рік - тренажерна; врахування людського фактору; вміння здійснювати взаємодію з іншими членами екіпажу ПС (CRM); вміння забезпечувати безпеку пасажирів; вміння надавати першу медичну допомогу; вміння обслуговувати пасажирів.У дисертаційній роботі на основі систематизації та узагальнення теоретичних та практичних підходів до забезпечення сталого розвитку авіаційного навчального центру як підприємства з надання освітніх послуг вирішено науково-практичне завдання розробки методичних, організаційних та практичних рекомендацій і положень щодо формування економічного механізму забезпечення ефективності діяльності АНЦ, який враховує нормативні, економічні, організаційні та технічні аспек