Основні тенденції та закономірності соціально-економічного розвитку регіону. Концептуальні напрямки і економічний механізм структурної перебудови регіональної економіки. Визначення джерел фінансового забезпечення структурної перебудови економіки регіону.
Аннотация к работе
Структурна перебудова господарства виступає одним із факторів, який сприяє подоланню цієї кризи, створенню передумов для подальшого ефективного розвитку економіки. А оскільки структуру української економіки багато спеціалістів оцінюють як таку, що важко піддається перебудові, то і структурна трансформація займе тривалий час і супроводжуватиметься поетапністю і змінами обраних пріоритетів у розвитку окремих секторів економіки. Структурні зміни в економіці - це не часткові уобособлені зміни в тих чи інших галузях, а комплексні перетворення, які зачіпають виробничо-технологічну, соціально-інфраструктурну, організаційно-управлінську підсистеми. Сьогодні вже очевидно, що без активної участі регіонів, без удосконалення відносин регіонів з центром, а також без застосування комплексу конструктивних важелів неможливо подолати економічну кризу, здійснити структурну перебудову економіки країни та забезпечити її подальше ефективне функціонування. В роботах вітчизняних і зарубіжних вчених: Берже П., Долішнього М.І., Дорогунцова С.І., Заставного Ф.Д., Кульмана А., Лукінова І., Пивоварського О., Пили В.І., Сакса Дж., Симоненко В.К., Тимчука М.Ф., Чернюк Л.Г., Чухно А.Т. та ін. розглядаються питання структури економіки та напрямків її реформування.У першому розділі "Економічний механізм як організаційно-методичний інструмент структурних змін в економіці регіону" проведено теоретичний аналіз щодо сутності структури регіональної економіки; змісту і завдань реструктуризації; визначено методи впливу на структурні зміни в економіці регіону та обгрунтовано заходи по удосконаленню форм державного регулювання реструктуризації. Характер цих пропорцій в умовах ринку визначається обсягом та структурою наявних природних ресурсів, станом виробничої бази, співвідношенням попиту і пропозиції окремих груп товарів; наявністю робочої сили відповідної кваліфікації; ступенем розвитку ринкової інфраструктури; темпами та масштабами науково-технічного прогресу. Реструктуризація на мікрорівні передбачає здійснення організаційно-економічних, правових, технічних заходів, спрямованих на зміну структури підприємства, його управління, форми власності, технології та організації виробництва. Здійснення структурних перетворень в регіоні неможливо без застосування комплексу економіко-організаційних засобів, методів та важелів впливу на економіку, які в сукупності створюють економічний механізм реструктуризації. Дослідження факторів та умов, що визначають реструктуризацію господарства Рівненської області дозволило визначити її пріоритетні напрямки : розвиток підприємств, що використовують місцеві природні ресурси, вторинну сировину у лісовій та деревообробній, хімічній, паливній, ювелірній промисловості та промисловості будівельних матеріалів; розширення асортименту продукції, впровадження нових технологій, технічне переозброєння підприємств оборонної сфери та перепрофілювання їх на виробництво споживчих товарів; реструктуризація великих промислових підприємств і підприємств АПК; вдосконалення структури сільськогосподарського виробництва шляхом створення зон мясного тваринництва, відродження традиційних поліських культур, розвитку овочівництва; наближення переробних підприємств АПК до джерел виробництва сировини; формування виробничої і соціальної інфраструктури АПК та аграрного сервісу; комплексний розвиток сільських населених пунктів; розвиток сфери обслуговування, її технічне переозброєння, оптимізація розміщення підприємств торгівлі та побутового обслуговування; структурна перебудова виробничої бази будівельної індустрії; посилення зовнішньо-економічних звязків транспортної галузі.Реструктуризація економіки являє собою процес корегування цих змін на основі новітніх наукових досягнень, під контролем державних і регіональних органів влади. Держава створює сприятливі економічні умови для реструктуризації економіки регіону через систему оподаткування, бюджетного регулювання, кредитування, ціноутворення. Спираючись на економічні важелі, розроблені державою, органи самоврядування, економічні служби на місцях визначають конкретні напрямки інноваційно-інвестиційної політики, розвитку підприємництва та ринкової інфраструктури, проведення приватизаційних процесів. Пріоритетними напрямками реструктуризації щодо Рівненського регіону визнано: розвиток підприємств, що використовують місцеві природні ресурси, вторинну сировину; технічне переозброєння, розширення асортименту продукції підприємств легкої, харчової промисловості і машинобудування; реструктуризація підприємств АПК; вдосконалення структури сільськогосподарського виробництва; наближення переробних підприємств АПК до джерел виробництва сировини; розвиток сфери обслуговування, аграрного сервісу; оптимізація розміщення підприємств торгівлі та побутового обслуговування; структурна перебудова виробничої бази будівельної індустрії; посилення зовнішньо-економічних звязків транспортної галузі. Для забезпечення заходів по реструктуризації економіки регіону грошовими коштами необхідно розширити доходну час