Економічний аналіз державного регулювання, встановлення загальнодержавних цін на хліб. Стимулювання виробництва борошна. Запровадження пільгового оподаткування. Визначення рентабельності хлібопекарного виробництва. Забезпечення інвестиційними ресурсами.
Аннотация к работе
Подальший економічний розвиток держави в контексті європейського вибору вимагає удосконалення інструментарію державного управління економікою. Використання переважно адміністративних методів регулювання в умовах ринку призводить до дисбалансу економічної системи, викривлення процесів, що в ній відбуваються, та гальмують її розвиток. З метою ліквідації даних диспропорцій Стратегією соціально-економічного розвитку України на 2004-2015 рр. удосконалення механізмів державного регулювання розвитку основних ринків продовольчих товарів, до яких, безумовно, належить хліб, визначено одним з основних стратегічних завдань в сфері розвитку харчової промисловості. Разом з тим, питання формування економічних механізмів регулювання розвитку галузей промисловості в ринкових умовах досліджено недостатньо, а стосовно хлібопекарної промисловості є взагалі практично не вивченими, хоча й має особливе значення для забезпечення сталого економічного зростання та соціальної і продовольчої безпеки України. Обраний автором напрям досліджень повязаний з науково-дослідними роботами, що виконуються НДЕІ Міністерства економіки України, зокрема, “Аналіз конюнктури, короткострокове прогнозування та рекомендації щодо державної регуляторної політики розвитку основних товарних ринків“ (2002 р., № держреєстрації 0102U007288) та “Розробка та обґрунтування стратегічних орієнтирів розвитку промисловості” (2003 р., № держреєстрації 0103U005618), в яких дисертант безпосередньо брав участь у розробці теоретико-методологічних засад формування економічного механізму регулювання розвитку галузей промисловості.У першому розділі "Теоретико-методологічні основи механізму розвитку галузі промисловості" містяться науково обґрунтовані положення, які створюють теоретико-методологічні засади дослідження процесів розвитку галузі промисловості та формування економічних механізмів управління даними процесами. З метою уникнення плутанини при позначенні обєкт-та субєкт-механізмів в науковій літературі, автор пропонує використовувати наступні формули назв механізмів: для обєкт-механізму механізм {процес} {економічна підсистема-середовище процесу} (1) Наукове опрацювання понять "галузь промисловості" та "розвиток галузі промисловості", що міститься в дисертації, стало теоретико-методологічним підґрунтям для комплексної характеристики економічного механізму регулювання розвитку галузі промисловості. Дослідження процесу розвитку галузі промисловості в умовах ринку дозволило класифікувати фактори, які на нього впливають, на ендогенні, екзогенні та фактори мікросередовища, які, в свою чергу, поділяються на такі, що відносяться до ринків продукції галузі, сировини, праці, капіталу і науково-технічної продукції. Економія сімейного бюджету, що досягається в наслідок державного регулювання цін на хліб шляхом обмеження рентабельності його виробництва, розраховувалася за формулою: , де De - економія сімейного бюджету, що досягається в наслідок державного регулювання цін на хліб шляхом обмеження рентабельності його виробництва, грн.; Вхл - середні сукупні місячні витрати на придбання хліба і хлібопродуктів у розрахунку на одну особу, грн.; g-частка вартості спожитого хліба у сукупних місячних витратах на придбання хліба і хлібопродуктів, частки одиниці; Reн, Reф - рентабельність виробництва хліба, відповідно, нормальна та фактична, частки одиниці.Дисертаційне дослідження спрямовано на розвязання важливої проблеми - вдосконалення механізму регулювання розвитку хлібопекарної промисловості як важливої складової соціальної та продовольчої безпеки України. У ринкових умовах основою державного регулювання економікою є механізми, що в ній діють. Під обєкт-механізмом розуміється сукупність економічних процесів обумовлених обєктивними законами економіки; під субєкт-механізмом - комплекс методів, засобів і важелів впливу на обєкт-механізм з метою отримання бажаного результату діяльності обєкта управління. Основною класифікаційною ознакою механізмів, що діють в економіці, є їх принцип дії, в залежності від якого вони поділяються на обєкт-та субєкт-механізми. До решти ознак, що можуть характеризувати механізм, належать економічний процес-обєкт регулювання, рівень економічної системи, обєкт управління, субєкт управління, призначення використання, інструмент управління.
План
ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ
Вывод
Дисертаційне дослідження спрямовано на розвязання важливої проблеми - вдосконалення механізму регулювання розвитку хлібопекарної промисловості як важливої складової соціальної та продовольчої безпеки України. В ньому поглиблено уявлення щодо сутності економічного механізму, узагальнено та розвинуті концептуальні принципи регулювання галузі промисловості як виду економічної діяльності. Головні результати роботи можна звести до наступного.
1. У ринкових умовах основою державного регулювання економікою є механізми, що в ній діють. За принципом дії та відношенням до обєкта управління вони поділяються на обєкт- та субєкт-механізми. Під обєкт-механізмом розуміється сукупність економічних процесів обумовлених обєктивними законами економіки; під субєкт-механізмом - комплекс методів, засобів і важелів впливу на обєкт-механізм з метою отримання бажаного результату діяльності обєкта управління.
2. Основною класифікаційною ознакою механізмів, що діють в економіці, є їх принцип дії, в залежності від якого вони поділяються на обєкт- та субєкт- механізми. До решти ознак, що можуть характеризувати механізм, належать економічний процес-обєкт регулювання, рівень економічної системи, обєкт управління, субєкт управління, призначення використання, інструмент управління. Дані ознаки визначають особливості функціонування механізмів, тому потребують свого відображення у назві.
3. Дослідження факторів розвитку галузі промисловості показало, що їх можна розділити на три групи: ендогенні та екзогенні по відношенню до галузі, а також фактори мікросередовища. Ендогенні фактори зумовлюють внутрішній розвиток галузі промисловості. Фактори мікросередовища визначаються взаємодією галузі з безпосереднім оточенням (споживачі продукції, постачальники ресурсів, маркетингові посередники). На екзогенні фактори підприємства галузі впливати не можуть, тому вимушені пристосовувати свою діяльність під зовнішні умови. Саме впливаючи на екзогенні фактори розвитку галузі промисловості держава має можливість не спотворюючи дію обєктивних економічних процесів з мінімальними затратами досягати в довгостроковому періоді необхідних результатів.
4. Сучасний стан розвитку хлібопекарної промисловості характеризується скороченням обсягів виробництва, зниженням рентабельності продукції, погіршенням структури споживання хліба та хлібобулочних виробів, відставання росту заробітної плати в галузі від середнього по економіці, повільне оновлення основних засобів при високому ступені їх зносу.
5. Основною проблемою, що зумовила диспропорції розвитку хлібопекарної промисловості, є неефективна державна політика регулювання галузі, яка базується на адміністративних методах встановлення цін на хліб. При цьому не враховуються обєктивні ринкові закони розвитку галузі промисловості, що спричинило кризовий стан виробників, в той час як населення практично не відчуває поліпшення власного добробуту через незначну величину економії сімейного бюджету в результаті державного регулювання цін на хліб.
6. Встановлено, що державне регулювання розвитку хлібопекарної промисловості потребує системного підходу. Пріоритетною метою державного стимулювання розвитку галузі повинна стати стабільність забезпечення населення хлібом. Для врахування усіх можливих наслідків прийняття корегуючого впливу, побудовано дерево рішень, на основі якого визначено найбільш ефективні інструменти державного управління, серед яких розробка індикативних загальнодержавних цін на хліб, стимулювання виробництва борошна з належними хлібопекарськими властивостями, запровадження пільгового оподаткування ПДВ. Покращення якості та безпеки продукції пропонується досягти введенням ліцензування (атестації) виробництва, стимулюванням випуску хліба з оздоровчими властивостями.
7. Вирішення проблеми забезпечення хлібопекарної промисловості інвестиційними ресурсами потребує при встановленні цін на хліб враховувати необхідність оновлення технологічного парку галузі. Розрахунки засвідчили, що нормальне функціонування підприємств можливе при рентабельності продукції не менше 19,3%.
Список литературы
У наукових фахових виданнях: Нетяжук М.В. Соціальні та економічні аспекти державного регулювання цін на хліб //Економіка України. - 2005. - №3. - С. 63-67.
Нетяжук М. Визначимо поріг психологічної чутливості споживачів до цінових змін на хліб //Зерно і хліб. - 2005. - №3. - С. 35-36.
Нетяжук М.В. Галузь промисловості як економічна категорія ринку //Формування ринкових відносин в Україні: Збірник наукових праць. Вип. 1 (44) /Наук. ред. І.К. Бондар. - К., 2005 - С. 18-22.
Нетяжук М.В. Економічний механізм в ринкових умовах //Формування ринкових відносин в Україні: Збірник наукових праць. Вип. 3 (34) /Наук. ред. І.К. Бондар. - К., 2004 - С. 105-109.
Нетяжук М. АТ "Київхліб" прагне уникнути внутрішньої конкуренції між структурами одного холдингу //Зерно і хліб. - 2004. - №1. - С. 11-12.
Заїнчковський А., Нетяжук М. Моніторинг на хлібокомбінаті //Зерно і хліб. - 2002. - №3. - С. 12-13 (особисто автору належить розробка алгоритму контролінгу прибутку та аналіз витрат хлібопекарного підприємства).
Заїнчковський А.О., Нетяжук М.В. Інтеграція маркетингу в систему управління прибутком хлібопекарного підприємства //Наукові праці УДУХТ. - №10 (Частина ІІІ). - К.: УДУХТ, 2001. - С. 131-132 (особисто автору належить порівняння систем управління хлібокомбінатів в плановій економіці та ринкових умовах, дослідження впливу державного регулювання на діяльність підприємств).
Заїнчковський А.О., Пєтухова О.М., Нетяжук М.В. Знижка як інструмент стимулювання збуту продуктів харчування //АГРОІНКОМ. - 2001.- №7. - С. 23-28 (особисто автору належать аналіз ринку продуктів харчування та пропозиції щодо стимулювання їх збуту).
Заїнчковський А.О., Пєтухова О.М., Нетяжук М.В. Маркетинг як інструмент управління прибутком хлібопекарних підприємств м.Києва //Економіка АПК.- 1999.- №7. - С. 47-53 (особисто автору належить дослідження розвитку ринку хліба та вплив держави на його функціонування).
В інших виданнях: Нетяжук М.В. Механізм стимулювання розвитку хлібопекарної промисловості // Тези VI Міжнародна науково-практична конференція ”Теорія і практика сучасної економіки”. - Черкаси, 2005 р. - С. 332-335.
Бойко С.І., Нетяжук М.В. Перспективи інноваційного розвитку харчової промисловості // Матеріали VIII Міжнародної науково-технічної конференції ”Пріоритетні напрями впровадження в харчову промисловість сучасних технологій, обладнання і нових видів продуктів оздоровчого та спеціального призначення”. - К., 2003. - С. 26 (особисто автору належить оцінка та прогнозування стану інноваційного розвитку харчової промисловості).