Чинники впливу на розвиток економічного глобалізму, його форми. Дослідження прояву форм економічного глобалізму країн світу. Реалізація основних форм глобалізму в економічному потенціалі розвитку США. Місце України в системі економічного глобалізму.
Аннотация к работе
Світовий процес глобалізації характеризується відсутністю його однозначного тлумачення й розуміння. Немає однозначної думки і з приводу того, коли розпочалася глобалізація, немає й однозначного визначення самого поняття. Визначення глобалізації як процесу політичної, економічної та культурної інтеграції та уніфікації, основними наслідками якої є світовий розподіл праці, переміщення у світових масштабах капіталів, людських та виробничих ресурсів, стандартизація законодавства, економічних та технологічних процесів, зближення та злиття культур різних країн, має своїх прихильників та противників. Глобалізація сучасного світу є обєктивною закономірністю: її не можна зупинити, оскільки вона приносить величезні прибутки передовим державам світу. Глобалізація змінює традиційне розуміння держави, оскільки зявляється новий актор міжнародних відносин - транснаціональні корпорації, які володіють величезними ресурсами.Розвиток економічних звязків між окремими країнами і підприємствами приводить до все більшої їх взаємозалежності і на цій основі - до виникнення єдиної, цілісної системи економічних відносин у масштабах усього світу (глобусу). Розвиток світового господарства характеризується глобалізацією, яка є якісно новим етапом відкритості та взаємозалежності національних економік, посиленням інтернаціоналізації господарського життя на основі лібералізації міжнародного обміну. Головними субєктами процесу глобалізації, що створюють його інституційну систему, виступають держави, міжнародні та регіональні організації, транснаціональні корпорації та банки, міжнародні фінансові ринки. Тобто глобалізація - це вищий етап інтернаціоналізації всіх факторів виробництва, коли система міжнародних відносин охоплює всі національні економіки, змінюючи економічну цілісність світу. Під нею розуміють сукупність таких процесів і явищ, як трансграничні потоки товарів, послуг, капіталу, технології, інформації і переміщення людей між країнами, перевагу орієнтації на світовий ринок у торгівлі, інвестуванні й інших трансакціях (на рівні фірм), територіальну й інституціональну інтеграцію ринків тощо.Глобальна економіка проявляє себе не тільки як нові продуктивні сили, виробничі відносини та спосіб господарювання, а і як домінуюча система управління суспільством, політика і навіть ідеологія розвитку. До того ж сутність економіки та її основні категорії (вартість, додана вартість, власність, прибуток, рентабельність) змінюються під впливом інтелектуалізації виробництва, яка охопила всі сфери життя людства. Глобалізм як нова злоякісна система світопорядку і світооблаштування спричиняє системний кризовий цикл світового суспільства, руйнує стійкість ціннісних форм світоустрою, підриває державо-центричну структуру міжнародних відносин. Зростаюча віртуальна глобальна геоекономіка, економіка фінансових спекулятивних технологій деформує не лише традиційну індустріальну економіку, а й постіндустріальну. Для глобалізації в гуманітарній сфері характерне розмивання барєрів між цивілізаціями і релігіями, зближення у сфері мистецтв і літератури, що призводить до поширення і популяризації окремих видів національної культури по всьому світу у формі інтернаціональної "поп-культури”, що певною мірою призводить до втрати своєрідних національних культурних цінностей.Узагальнена картина сучасного світу демонструє прірву в доходах країн, що реалізують глобалізм і країнами, що розвиваються на принципах капіталізму вільного ринку. Сьогодні, найбільш багата країна планети США демонструє світу неспроможність гарантувати, на етапі глобалізму, населенню мінімальні соціальні стандарти: згідно з дослідженням міністерства сільського господарства США 49 млн. громадян країни (з них 17млн. Діти) живуть впроголодь, десять відсотків населення США безграмотне. Торгівля сировиною була і залишається справою слаборозвинених держав або країн з несприятливим кліматом, коли вигоди виробництва товару не покривають витрат. Доходи від діяльності транснаціональних компаній (у світі працює понад 40 тис. ТНК) за рахунок різниці в оплаті праці працівників в метрополії і за кордоном. Половина ТНК знаходиться в країнах "третього світу".У 1978 р на 3-му Пленумі КПК Китай проголосив політику реформ і відкритості. Слід підкреслити, що у Китаю для цього є всі підстави, так як він не тільки національна держава, а й цивілізація, яка пережила різноманітні чужоземні впливи і навіть вторгнення. Лише через 5 років після вступу до СОТ Китай відкрив всю територію і всі галузі для іноземного капіталу. За рахунок цієї третьої особливості Китай, включаючись в глобалізацію, ретельно охороняє свою суверенність. В останні роки Китай розвивається швидше, ніж інші країни, в різних сферах суспільного життя, але найбільше він виграв від глобалізації в сфері економіки.Глобалізація відкриває перед людством величезні можливості в розширенні обміну товарами, послугами, інформацією, технологіями та капіталом, сприяє взаємодії в гуманітарній сфері, веде до збагачення культур. Політику пристосування процесу г
План
Зміст
Вступ
Розділ 1. Теоретичні основи дослідження економічного глобалізму
1.1 Сутність та чинники впливу на розвиток економічного глобалізму
1.2 Форми економічного глобалізму
Розділ 2. Дослідження прояву основних форм економічного глобалізму країн світу
2.1 Реалізація основних форм глобалізму в економічному потенціалі розвитку США
2.2 Вплив основних форм економічного глобалізму на економіку Китаю
Розділ III. Перспективи розвитку основних форм економічного глобалізму
3.1 Соціальний глобалізм як компромісний варіант розвитку
3.2 Місце України в системі економічного глобалізму