Процес удосконалення функціонально-компонентної і територіальної структури тваринницько-продуктового комплексу. резерви збільшення виробництва продукції тваринництва. Напрями розвитку агропромислової інтеграції, кооперації, агропромислового виробництва.
Аннотация к работе
Однак глибока економічна криза дуже негативно позначилася на розвитку тваринницько-продуктового комплексу: катастрофічно скорочується поголівя всіх видів продуктивної худоби, постійно знижується її продуктивність, не довантажуються потужності промислових підприємств з переробки тваринницької продукції, не розвиваються економічні, технологічні та організаційно-господарські звязки між сільськогосподарськими та промисловими підприємствами, поступово руйнується цілісність агропромислового комплексу. Головне завдання сучасної аграрної науки полягає в тому, щоб оцінити позитивні і негативні наслідки аграрної реформи, розробити теоретико-методологічні положення трансформації планової системи в ринкову і функціонування аграрного сектора економіки в умовах ринкового середовища. Зазначимо, що Інститут економіки НАН України, Інститут регіональних досліджень НАН України, Інститут аграрної економіки УААН, Рада по вивченню продуктивних сил України, Тернопільської академії народного господарства, кафедри економіки і організації сільського господарства аграрних університетів уже розробляють різні напрями вивчення цієї проблеми. У роботі використовувались такі методи дослідження: економіко-статистичний (здійснено структурно-динамічний аналіз і оцінку розвитку тваринницько-продуктового комплексу, розкрито взаємозалежності між його окремими галузями та структурними підрозділами, економічні, технологічні та організаційні звязки між ними і обґрунтовано їхні оптимальні параметри); монографічний (зроблено аналіз і оцінку господарської діяльності тваринницько-продуктового комплексу); розрахунково-конструктивний (на підставі розрахунків можливого збільшення поголівя продуктивної худоби, збільшення їхньої продуктивності, зростання потужності підприємств харчової і переробної промисловості, їхньої ресурсозабезпеченості були сконструйовані перспективні моделі тваринницькопродуктових комплексів з оптимальним поєднанням усіх галузей агропромислового виробництва); економіко-математичний (розроблена економіко-математична модель і виявлено залежності між економічними явищами та процесами, що відбуваються у тваринницькопродуктовому комплексі); абстрактно-логічний (розроблено гіпотезу і концепцію перспективного розвитку тваринницько-продуктового комплексу та удосконалення його територіальної організації) та інші, які у своїй сукупності створили методику досліджень обраної теми. розкрито основні тенденції територіальної організації розвитку тваринництва і харчової промисловості, спеціалізації господарств і підприємств на виробництві певних видів продукції тваринницько-продуктового комплексу, формування зон і районів їхнього товарного виробництва, що стало основою для конкретних рекомендацій, спрямованих на забезпечення територіальної цілісності, структурної завершеності, економічної стійкості та високої ефективності функціонування тваринницько-продуктового комплексу;У ньому розкрито вплив суспільного і територіального поділу праці на формування агропромислового комплексу, розвиток інтеграції, кооперування і комбінування в агропромисловому виробництві, вплив на нього розвитку ринку та ринкових відносин. Розвиток тваринницько-продуктового комплексу є результатом поглиблення суспільного і територіального поділу праці, постійного удосконалення територіальної організації агропромислового виробництва, розміщення галузей, сільськогосподарських культур і переробних підприємств, формування зон і районів товарного виробництва тих видів продукції, для яких вони мають найліпші природно-економічні умови і які обходяться їм найдешевше. Можна навести економіко-математичну модель затрат на виробництво кінцевої продукції в інтегрованому формуванні в такому вигляді: (1) за умов: де Pkj - затрати на заготівлю, переробку і реалізацію одиниці продукції j-го виду k-им переробним підприємством; Xj - обсяг виробленої продукції j-го виду; Zij - затрати на виробництво одиниці j-го виду продукції і-м сільськогосподарським підприємством; Bi - ресурси, що є в розпорядженні і-го сільськогосподарського підприємства; Apj - коефіцієнт обмеження р-го обслуговуючого підприємства на надання послуг з виробництва і заготівлі j-го виду продукції; Rp - гарантійний обсяг робіт р-го обслуговуючого підприємства. Видатний український учений-економіст Михайло Туган-Барановський ще в 1919 р. писав "Вступаючи на ринкові відносини як продавець свого трудового продукту, селянин стає жертвою капіталістів-скупщиків, котрі користуються з господарської немочі селянина, купують його продукт по ціні, значно нижчій від ринкової. Зменшення поголівя продуктивної худоби супроводжується зниженням його продуктивності, що негативно позначається на виробництві всіх видів продукції тваринництва.Ґрунтовне дослідження теорії і практики економіки та організації агропромислового виробництва в умовах переходу до ринку, масштабності і наслідків аграрної кризи, її впливу на розвиток і територіальну організацію тваринницько-продуктового комплексу, позитивних і негативних наслідків аграрної реформи та досвіду