Поняття та принципи банківського кредитування, його роль в економіці держави. Основи організації кредитної діяльності комерційного банку, умови для юридичних осіб. Формування грошових активів фінансової установи, характеристика валютних операцій.
Аннотация к работе
Однією з найважливішою категорією ринкової економіки, що відображає реальні вязки і відносини економічного життя суспільства. Кредит завжди був і залишається важливим важелем у стимулюванні розвитку виробництва і являє собою економічні відносини з приводу зворотнього руху позиченої вартості. Кредит забезпечує трансформацію грошового капіталу в позичковий і виражає стосунки між кредитором і позичальником. За його допомогою вільні кошти підприємств, приватного сектора і держави акумулюються, перетворюючись у позичковий капітал, котрий передається за плату в тимчасове користування.Незважаючи на те, що сьогодні більшість вітчизняних економістів розглядає кредит як економічні відносини (а не як позичку), в статті 5 розділу 2 проекту Закону "Про банківський кредит" подано таке його визначення: "Банківський кредит - грошові кошти в національній чи іноземній валюті, що надаються кредитодавцем позичальнику на умовах повернення, платності, строковості, забезпеченості і цільового використання (тобто кредит ототожнюється з грошима, які виконують абсолютно інші, не властиві кредиту функції). Варто зупинитися ще на одному визначенні кредиту, наведеному в статті 2 нового Закону України "Про банки і банківську діяльність": "Банківський кредит - будь-яке зобовязання банку надати певну суму грошей, будь-яка гарантія, будь-яке зобовязання придбати право вимоги боргу, будь-яке продовження строку погашення боргу, яке надано в обмін на зобовязання боржника щодо повернення заборгованої суми, а також на зобовязання на сплату процентів та інших зборів з такої суми" [1]. Як бачимо, в цьому законі кредит уже не ототожнюється із грошовими (або матеріальними) коштами (як, скажімо, у Законі "Про оподаткування прибутку підприємств" чи в проекті Закону "Про банківський кредит"), а розглядається як зобовязання, що випливають (відповідно до статей 4 та 151 Цивільного кодексу України) з договору або з інших підстав. Якщо припустити, що всі викладені вище засади не суперечать одна одній, одержимо таку сукупність принципів кредитування: 1) повернення (поворотність) кредиту, 2) терміновість кредитування (терміновість кредиту, терміновість повернення кредиту), 3) цільовий характер кредитування (цільовий характер кредиту), 4) диференційований характер кредитування (диференційований характер кредиту), 5) забезпеченість кредиту, 6) платність кредитування (платний характер кредиту, платність кредиту). Якщо погодитися, що кредит і позичка - одне й те ж, то немає значення, як говорити: повернення (або поворотність) позики чи повернення (або поворотність) кредиту.Кредитна політика комерційного банку - це стратегія і тактика банку, щодо залучення коштів та спрямування їх на кредитування клієнтів банку (позичальників) на основі принципів кредитування та дотримуючись умов надання позик клієнтам. Сутність стратегії кредитного ризику полягає, зокрема, в тому, що кожного разу, коли банк прагне придбати прибутковий актив (у вигляді позички), він бере на себе ризик того, що позичальник може виявитися неплатоспроможним, тобто не зможе (чи не схоче) своєчасно погасити основну суму боргу й відсотки, та при цьому банку не вдасться скористатися забезпеченням позики. Кредитний ризик щодо позичальника - це обєктивно-субєктивна економічна категорія, яка повязана з подоланням невизначеності та конфліктності в ситуації вибору й відображає міру (ступінь) того, що позичальник може не виконати своїх зобовязань перед банком щодо повернення боргу згідно з умовами кредитного договору з урахуванням впливу керованих і некерованих чинників, прямих і зворотних звязків. Кредитний ризик щодо кредитної угоди - обєктивно-субєктивна економічна категорія, яка повязана з подоланням невизначеності та конфліктності в ситуації неминучого вибору й відображає міру (ступінь) того, що позичальник може не виконати своїх зобовязань перед банком щодо повернення боргу згідно з умовами кредитного договору, і при цьому банку не вдається своєчасно і в повному обсязі скористатися забезпеченням позики для покриття можливих втрат від неї. Таким чином, можна зробити висновок, що кредитний ризик щодо кредитної угоди - це добуток (одночасна поява) кредитного ризику щодо позичальника та кредитного ризику щодо способу забезпечення позики.Такі позички видають у межах заздалегідь встановленого банком ліміту кредитування, який вичерпується в міру того, як позичальник використовує позичку. Для проведення операцій з кредитування банк може відкрити наступні позичкові рахунки: простий (окремий) позичковий рахунок, спеціальний позичковий рахунок і поточний рахунок з правом на овердрафт. В угоді банк визначає максимальну суму овердрафта, або, іншими словами, ліміт за овердрафтом, мету позики і її тривалість, умови надання позики і порядок його погашення. Кредитна лінія - це юридичне оформлення зобовязання банку надати позичальнику протягом визначеного періоду кредит у межах погодженого ліміту. Обсяг кредитної лінії (ліміт) строк користування нею, строки погашення
План
ЗМІСТ банківський кредитування грошовий валютний
ВСТУП
1. СУТНІСТЬ БАНКІВСЬКОГО КРЕДИТУ ТА ПРИНЦИПИ КРЕДИТУВАННЯ
2. ОСНОВИ ОРГАНІЗАЦІЇ КРЕДИТНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ БАНКА
3. МЕТОД КРЕДИТУВАННЯ ЮИДИЧНИХ ОСІБ
4. МЕТОДИКА ОЦІНКИ КРЕДИТОСПРОМОЖНОСТІ ТА ФОРМУВАННЯ РЕЗЕРВІВ