Теоретичні засади розвитку державних фінансів, характеристика їх складових частин та роль у розвитку економіки. Інституційно-правове забезпечення державних фінансів, стан податкової системи, характеристика розвитку бюджетних та позабюджетних фондів.
Аннотация к работе
.3 Роль державних фінансів у розвитку економіки2.1 Інституційно-правове забезпечення державних фінансівОкреслюючи засади фінансової теорії, по-перше, необхідно визначити основоположні елементи, що характеризують сутність такого специфічного і важливого явища, як фінанси, та, по-друге, здійснити їх відповідну структуризацію. Бланкарт у підручнику «Державні фінанси в умовах демократії», досліджуючи макроекономічний рівень, дає визначення не фінансів, а фінансової науки, характеризуючи її як «економічний аналіз державної діяльності» [25]. Вітчизняна фінансова наука виходить з того, що фінанси - це не просто гроші, доходи чи видатки або суспільне чи персоніфіковане багатство, а сукупність відносин, насамперед розподільного характеру, які опосередковуються через доходи і видатки підприємницьких структур, держави, фінансових інституцій і міжнародних організацій. Це водночас і різні, і тісно взаємоповязані сторони прояву функціонування фінансів: адже, з одного боку, фінансові відносини завершуються формуванням доходів одного субєкта при здійсненні витрат іншим, а фінансова діяльність, з іншого боку, не може здійснюватись кожним субєктом відособлено - доходи надходять від когось, а витрати йдуть комусь. Однак визначення нею фінансів як доходів і видатків фактично означає визнання і фінансових відносин у суспільстві, адже, ще раз підкреслимо, гроші нізвідки не беруться і нікуди безслідно не зникають, а доходи одного субєкта завжди є витратами іншого.Розгалуженість цієї системи і наявність значної кількості фондів обумовлюється різноманітністю функцій держави і завдань, які вона вирішує, а також розмежуванням функцій і повноважень між різними рівнями державної влади [1]. Фінансові відносини, що виникають у держави з іншими субєктами, мають досить складний характер. Відносини обміну досить незначні за обсягами і питомою вагою і повязані з надходженням доходів, отриманих від реалізації державного майна і ресурсів, що належать державі, від майнових прав, від надання послуг тощо. Державні доходи - це сума коштів, що мобілізується державою на забезпечення своєї діяльності. При цьому держава стосовно своїх підприємств може застосовувати як податковий метод мобілізації коштів, так і пряме вилучення частини доходів.В сучасну систему органів державно-правового регулювання фондового ринку України входять, зокрема, такі: орган законодавчої влади - Верховна Рада України; органи центральної виконавчої влади - Президент України, Кабінет Міністрів України, Міністерство фінансів України, Міністерство економіки України та деякі інші. До них належать Державна контрольно-ревізійна служба України, Державне казначейство України, Державна податкова служба України, Рахункова палата України. Головним завданням Державної контрольно-ревізійної служби України є здійснення контролю за витрачанням коштів і матеріальних цінностей, їх зберіганням, станом і достовірністю бухгалтерського обліку та звітності у міністерствах, відомствах, державних комітетах, державних фондах, бюджетних установах, а також на підприємствах і в організаціях, які отримують кошти з бюджетів усіх рівнів і державних валютних фондів, а також розроблення пропозицій щодо усунення виявлених недоліків і порушень та запобігання їх у майбутньому. Відповідно до Бюджетного кодексу України органи Державної контрольно-ревізійної служби України здійснюють контроль у таких напрямах: 1) за цільовим та ефективним використанням коштів державного та місцевих бюджетів; Ще одним органом оперативного управління бюджетним процесом є Рахункова палата України, діяльність якої регулюється Законом України "Про Рахункову палату України" (1996 р.), де передбачені правові основи, статус, функції, повноваження і порядок здійснення контролю за дотриманням бюджетного законодавства в Україні.Це зумовлюється насамперед тим, що в ринкових умовах бюджет є основним джерелом фінансового забезпечення соціально-економічної політики в державі [26]. Відсутність належного законодавчого регулювання бюджетних правовідносин породжує низку негативних соціально-економічних наслідків: - постійне недовнесення протягом останніх років належних державному бюджетові платежів і у звязку з цим недофінансування або затримка з фінансуваннями окремих видів видатків; Усе це потребує пошуку напрямків удосконалення бюджетного процесу, який би відображав конкретну спрямованість бюджетних відносин на розвязання економічних і соціальних завдань та включав широке коло дієвих важелів за допомогою яких держава здійснюватиме розподільчі й перерозподільчі функції [10].
План
Зміст
Вступ
Розділ 1. Теоретичні засади розвитку державних фінансів
1.1 Економічна сутність та структура державних фінансів
Список литературы
Вступ
Система державних фінансів є одним із найважливіших інструментів економічної політики держави. Тому ефективність функціонування такої системи багато в чому визначає можливості та характер державного впливу на економіку в цілому та поведінку підприємств.
При цьому не слід забувати, що така діяльність держави має бути спрямована в кінцевому результаті на забезпечення розвитку та підвищення добробуту суспільства. Разом з тим створення ефективної системи державних фінансів може розглядатися як показник успішності реформування державної влади та, відповідно, завершення важливого етапу економічної реформи в цілому.
Головне призначення державних фінансів - через різноманітні фінансові інституції забезпечувати успішний економічний та соціальний розвиток держави. Досягають цього через методи і форми мобілізації фінансових ресурсів держави та використання їх для розвитку економіки, забезпечення соціальних гарантій населенню, утримання армії, органів усіх ланок влади.
Держава будує свою фінансову політику, головним завданням якої є пошук оптимальної моделі перерозподілу фінансових ресурсів з метою прискорення зростання матеріально виробництва і добробуту населення.
Для побудови такої моделі потрібно визначити рівень втручання держави у господарську діяльність виробничих структур і рівень зобовязань держави з соціального забезпечення своїх громадян. Від цих факторів залежить, яка частка валового національно продукту має зосереджуватися у фінансових інституціях, створюваних державою.
Висока частка централізації фінансових ресурсів призводить до негативних наслідків, оскільки централізовано важко здійснювати раціональний розвиток і забезпечити ефективне їх використання.
Потрібна також оптимізація перерозподілу фінансових ресурсів, що знаходиться в розпорядженні населення. Важливе значення має те, як мобілізуються ресурси, якими каналами і в якій формі відбувається їх рух. За умов ринку основними формами мобілізації фінансових ресурсів у розпорядженні держави є податки, збори і відрахування.
Україна обрала свій шлях реформування державних фінансів. Першим етапом став перехід на нову систему формування місцевих бюджетів та міжбюджетних трансфертів, який було закріплено відповідною Постановою Кабінету Міністрів України № 1932 від 26 грудня 2000 року.
Другим етапом можна вважати прийняття Верховною Радою Бюджетного кодексу. Сьогодні з цілком зрозумілих причин ще рано говорити про якість та наслідки практичної реалізації цього документу. Але важливість самого факту його прийняття важко недооцінити.
Можливо третім етапом реформування стане прийняття Податкового кодексу.
Обєктом дослідження курсової роботи є державні фінанси. Необхідність державних фінансів зумовлена тим, що за будь-якого типу економічних відносин основним призначенням держави є забезпечення фінансовими ресурсами тих потреб, які не можуть бути вирішені через ринковий механізм, тобто через попит і пропозицію, а також особисто кожним громадянином.
Предметом дослідження є економічні відносини, які виникають у процесі мобілізації і перерозподілу фінансових ресурсів держави.
Як бачимо тема державних фінансів надзвичайно актуальна у сьогоднішній час, саме тому вона стала обєктом дослідження у даній роботі.