Аналіз законодавчої бази державного регулювання зовнішньої торгівлі України з Росією. Обґрунтування головних напрямів і організаційно-економічного механізму державного впливу на розвиток агропродовольчих торговельних відносин між Україною та Росією.
Аннотация к работе
В експортно-імпортних операціях України з Росією значна питома вага припадає на продукцію сільського господарства та харчової промисловості (частка Росії з цієї групи товарів становила: 35,1% експорту і 16,1% імпорту в 2003 р.). Особлива роль при цьому надається державі з використанням відповідного інструментарію та методів, оскільки сучасні моделі економічних відносин здатні поєднувати механізми ринкового саморегулювання та державний вплив. Необхідний постійний пошук удосконалених державних методів і механізмів сприяння раціоналізації і зростання українсько-російських торговельних відносин в агропродовольчій сфері, що зумовлює актуальність даної теми. Дисертаційне дослідження виконувалось в рамках планових наукових тем відділу економічних взаємовідносин України з Росією Інституту економіки НАН України: - “Торгово-економічні звязки України з Росією: тенденції і напрями розвитку” (№ ДР 0199U000412), зокрема автор брала участь у підготовці розділу “Спільність та відмінність зовнішньоекономічної політики України та Росії”; Для реалізації поставлених завдань використовувались економіко-статистичні методи: метод групування, табличний, графічний методи, метод аналізу динамічних рядів (зокрема для визначення динамічних тенденцій експорту та імпорту між Україною та Росією в агропродовольчій сфері, при аналізі товарної структури зовнішньої торгівлі України з Росією сільськогосподарською продукцією і продовольством), метод середніх величин (при розрахунку середньозваженої ціни експорту та імпорту України); метод співставного аналізу (у визначенні особливостей розвитку економічних процесів в аграрному секторі обох країн, в переговорному процесі при вступі до СОТ), метод експертних оцінок (при здійсненні аналізу і оцінки економічних наслідків приєднання України до СОТ); методи прогностики (при побудові декількох альтернативних сценаріїв можливого розвитку українсько-російських торговельних відносин в агропродовольчій сфері), а також методи наукової абстракції, аналізу і синтезу.Імпортне мито в поєднанні з внутрішньою податковою системою впливає на створення відповідних економічних умов всередині країни, при цьому воно виконує наступні функції: 1) фіскальну; 2) захисну; 3) впливає на оптимізацію співвідношення експорту та імпорту; 4) виступає складовою частиною механізму ціноутворення; 5) дозволяє маневрувати в проведенні зовнішньоекономічної політики. До характерних особливостей світового продовольчого ринку можна віднести такі: у торгівлі продовольчими товарами зростає частка продукції готової до споживання чи з високим рівнем переробки; зростають екологічні вимоги до сільськогосподарської продукції та до якості продовольства; зовнішня торгівля концентрується в рамках транснаціональних продовольчих компаній (ТНПК), які мають національну приналежність, але основну діяльність здійснюють за кордоном; значне регулювання експорту та імпорту продовольством державою за різними напрямами (мито по відношенню до імпорту та субсидії по відношенню до експорту). У другому розділі - “Основні тенденції зовнішньоторговельного агропродовольчого обороту Україна-Росія” проаналізовано тенденції експортного потенціалу АПК України на російському напрямі, основні нормативно-правові документи торговельного співробітництва між Україною та Росією, динаміку розвитку зовнішньоторговельного агропродовольчого обороту між двома країнами. Проведені реформи в агропромисловій сфері України поки що не були достатньо ефективними, а з поглибленням диспаритету цін на промислову і сільськогосподарську продукцію продовжувався тривалий спад сільськогосподарського виробництва, індекс виробництва аграрної продукції в Україні у 2003 р. становив 89,8% відносно попереднього року, в Росії цей показник дорівнював 101,5%, але відносно 1990 р. для України це становило лише 53,9% і відповідно для Росії - 69,8%. Відносно показників середньозважених цін по імпортних операціях для України найбільш вигідними були ціни в торгівлі з країнами СНД, потім з Росією, країни далекого зарубіжжя поставляли в Україну товари за більш високими цінами.Тобто сьогодні домінуючими є принципи вільної торгівлі, проте протекціоністські засоби властиві і використовуються в політиці кожної держави, хоча різною мірою. Враховуючи особливості економічного розвитку України, зовнішньоторговельна політика держави має поєднувати заходи щодо лібералізації зовнішньої торгівлі, яка сприятиме конкуренції між іноземними та вітчизняними товарами, і заходи обмеженого протекціонізму в умовах недостатньої конкурентоспроможності національних виробників. В експортно-імпортних операціях агропродовольством між Україною та Росією значну частину становить український експорт (35,1% від загального агропродовольчого експорту України у 2003 р.). Для відновлення втрачених і закріплення існуючих позицій агропродовольчого експорту до Росії запропоновано системний державний вплив, який крім сприяння на зовнішніх ринках (шляхом створення фонду підтримки агропродовольчого експорту, системи страхування від різноманітних ризи