Економіко–математичні моделі та організаційно-економічні механізми інноваційного розвитку залізорудного виробництва. Розроблення методичних підходів щодо визначення рівня конкурентоспроможності комбінату та системи матеріального стимулювання працівників.
Аннотация к работе
Перехід до нової економічної системи, що відповідає сучасним науково-технічним умовам і перспективам світової цивілізації, можливий лише за умови оволодіння інноваційним шляхом розвитку. Незважаючи на значний внесок вчених у формування теоретичних і методичних основ по даній проблемі, ряд питань щодо понятійного апарату, економічної оцінки і врахування особливостей інноваційного розвитку гірничозбагачувальних комбінатів та їх основних структурних підрозділів потребує подальшого дослідження. При її виконанні використано такі методи: методи економічного аналізу - для аналізу рівня і тенденцій інноваційного процесу на комбінатах і залізорудних карєрах Криворізького регіону, експертні методи - для виявлення причин відсутності системного підходу до впровадження і економічної оцінки інновацій на залізорудних підприємствах, статистичний та графічний методи - для виявлення динаміки показників, які характеризують стан інноваційного розвитку гірничозбагачувальних комбінатів. Основний науковий результат дисертаційної роботи полягає в удосконаленні теоретико - методичних підходів щодо економічної оцінки інноваційного розвитку гірничозбагачувальних комбінатів та їх структурних підрозділів і зводиться до наступного: вперше: запропоновано при аналізі і характеристиці інноваційного процесу використовувати економічні категорії “інновацізація виробництва” і “інновацізація підприємства”, які відрізняються від існуючих своїми змістовними рисами, часовими межами та масштабами охоплення даного процесу, що дозволяє більш точно і повно досліджувати і оцінювати інноваційну складову в діяльності гірничозбагачувального комбінату; розроблено організаційно - економічний механізм управління інноваційним розвитком залізорудного карєру, який є типовим для всіх інших структурних підрозділів гірничозбагачувального комбінату, гармонійно обєднує сукупність його базових елементів, враховує основні принципи, організаційну структуру і систему методів управління таким розвитком, показує взаємозвязки і етапність регулюючих дій, забезпечує ефективність вирішення поставлених перед виробничим колективом завдань;У першому розділі “Теоретичні основи інноваційного розвитку гірничозбагачувальних комбінатів” проаналізовано економічні проблеми інноваційного процесу на залізорудних комбінатах, досліджено сучасний стан активної частини основних виробничих фондів залізорудних карєрів, доведено необхідність і сформульовано основні завдання щодо удосконалення економічної оцінки і забезпечення інноваційного розвитку гірничозбагачувальних комбінатів, запропоновано і розкрито сутність економічних категорій “інновацізація виробництва” і “інновацізація підприємства”. Проведена оцінка сучасного стану активної частини основних виробничих фондів залізорудних карєрів, як ключових структурних підрозділів комбінатів, показала, що недостатність, несистемність і, в певній мірі, необгрунтованість і неконтрольованість інноваційних заходів негативно позначаються на основних економічних показниках їх діяльності. У другому розділі “Методичні засади оцінки рівня інноваційного розвитку залізорудних комбінатів та їх структурних підрозділів” досліджено наявні розробки щодо сутності і сфери використання нормативів результативності в інвестиційно - інноваційній діяльності гірничозбагачувальних комбінатів, розроблено систему статичних показників і критеріїв інноваційного розвитку комбінатів та їх структурних підрозділів, запропоновано економіко - математичні моделі інноваційного розвитку залізорудного виробництва. На основі аналізу сучасних досліджень щодо економічної оцінки інноваційної діяльності підприємств доведено, що для обєктивної оцінки економічної ефективності витрат існує необхідність введення в економічний обіг поряд з відомим нормативом економічної ефективності одноразових витрат (застосованих ресурсів) і другого нормативу, а саме - нормативу економічної ефективності поточних витрат (споживаних ресурсів): або , де Ен(с.р) - норматив економічної ефективності поточних витрат (споживаних ресурсів), грн; П? - річний розмір чистого прибутку підприємства, грн; СПВ - сукупні поточні витрати підприємства, грн; Сп - повна собівартість продукції, грн; ПНП - податок на прибуток, грн; ІПП - інші платежі з прибутку, грн. В роботі запропоновано також при економічній оцінці інноваційного процесу в сфері виробництва, а у конкретному випадку, згідно проведеного дослідження, на рівні структурного підрозділу комбінату, а саме карєру, використовувати і нормативи продуктивності витрат (або нормативи продуктивності виробництва).Аналіз економічних проблем інноваційного процесу показав, що перехід гірничозбагачувальних комбінатів України до нової економічної системи в умовах зростаючої конкуренції в значній мірі залежить від активізації інноваційних процесів на рівні структурних підрозділів, а це потребує вирішення такого важливого питання, як удосконалення економічної оцінки інновацізації залізорудного виробництва. Термінологічний апарат є важливим інструментом обєктивного і всебічного дослідженн