Методичний підхід щодо фінансово-економічної оцінки комплексного інноваційного ефекту, що враховує екстерналії, можливі внаслідок впровадження організаційно-управлінських, технологічних інновацій. Вплив ендогенних і екзогенних факторів на їх ефективність.
Аннотация к работе
Тому потрібне невідкладне проведення радикальних інноваційних перетворень в енергетиці, які б дозволили у межах прийнятного терміну досягти відчутного поліпшення техніко-економічних показників підприємств цієї найважливішої галузі і відновити її інвестиційне забезпечення. Саме цим зумовлена актуальність теми роботи, присвяченої удосконалюванню підходів до економічної оцінки інноваційних рішень у сфері виробництва та управління ними, здатних забезпечити досягнення раціонального ресурсовикористання у цій стратегічній галузі. Зазначена ситуація зумовила розвиток досліджень, в яких знайшли відображення комплексні проблеми, що стосуються не лише питань інвестування економіки, але й питання необхідності урахування загроз економічній безпеці держави та її окремих територій. Основні положення і результати дисертації використано в навчальному процесі в Національному технічному університеті України “Київський політехнічний інститут” під час читання курсів лекцій “Економіка й організація виробництва”, “Екологічне право й екологічний аудит”, “Еколого-економічна оптимізація виробництва” у частині, що стосується оцінки впливу інноваційних рішень у енерготехнологічній сфері на економічну стабільність СГД. визначити характер взаємозвязку між тарифним регулюванням на електроенергетичному ринку і фінансовими результатами впровадження нових технологій виробництва електроенергії, які забезпечують ефективне ресурсозбереження і зменшення негативного впливу на навколишнє середовище проаналізувати характер впливу інноваційних рішень у сфері виробництва електроенергії на рівень економічної безпеки СГД, держави і територій;За цих умов варто звернути увагу на створення спеціальних цільових фондів для реалізації окремих пріоритетних напрямів науково-технічного прогресу, кошти яких можуть формуватися за рахунок державного та місцевих бюджетів, внесків підприємств, організацій, комерційних банків, приватних інвестицій тощо. Мова в даному випадку має йти про масове застосування сучасних технологій виробництва електроенергії, інноваційний ефект яких виявляється у багатьох аспектах: підвищенні надійності, економічності й екологічної безпечності енергетичного устаткування, підвищенні рівня економічної стабільності СГД галузі, а також у можливій активізації “точок зростання”. Таким чином, інноваційний ефект організаційно-управлінських і технологічних рішень в енергетиці слід розглядати як множинний вплив на СГД та на навколишнє середовище, який проявляється в змінах рівня економічної, енергетичної та екологічної стабільності економічних субєктів, держави і її територій, рівня інвестиційного забезпечення господарської діяльності, а також рівня економічних показників суміжних виробництв. Ефект нововведень в енергетику варто розглядати, як множинний вплив на СГД, на навколишнє середовище і на економічну безпеку держави та її окремих територій, що має прояв у змінах рівнів економічної стійкості економічних субєктів, економічної безпеки за складовими (енергетична, екологічна тощо), інвестиційного забезпечення господарської діяльності, а також економічних показників суміжних виробництв. Зміст: Вп - обсяг виробництва продукції; БП - балансовий прибуток; R - рентабельність; Фв - фондовіддача; Кв - коефіцієнт оновлення ОВФ; СВ - собівартість; Кав - коефіцієнт автономії; Кз.в.к - коефіцієнт забезпеченості власними коштами; Км.в.к - коефіцієнт маневрування власного капіталу; Rф.к - рентабельність функціонуючого капіталу; Кі - коефіцієнт інвестування; Кн.к - коефіцієнт забезпечення необоротних активів власними коштами; Кд - коефіцієнт дебіторської заборгованості; Кп.і - коефіцієнт позикового інвестування; Фл - коефіцієнт фінансового левереджу; Зп - середня заробітна платня; ППР - продуктивність праці; ПВП - чисельність промислово-виробничого персоналу; Тк - плинність кадрів; АТВВП - темп зростання ВВП; атінв, атвр.б, АТПЕК1, АТПЕК2 - індикатори інвестиційної, виробничої та енергетичної безпеки відповідно (визначаються обсягом інвестицій в економіку до ВВП на території в чинних цінах, часткою власних джерел в балансі палива і енергії, а також ступенем забезпечення запасами добового попиту споживачів в паливі й енергії); атр.ж, атдем, атат, атвд, атпдб, - індикатори рівня життя, демографічної ситуації, екологічної, продовольчої безпеки.У дисертації наведене теоретичне дослідження та практичні розробки, які стосуються методології оцінки й аналізу економічного ефекту технологічних та організаційно-управлінських рішень в енергетиці: В умовах, коли стан електроенергетики, визначається надмірною зношеністю ОВФ, значним скорочення обсягу виробництва, зростанням собівартості енергетичної продукції, погіршенням екологічних характеристик виробничих обєктів та іншими негативними явищами, відновлення прийнятного рівня показників цієї стратегічно важливої галузі можливе лише на основі реалізації комплексу організаційно-управлінських та технологічних рішень інноваційного змісту. Зазначені рішення мають бути спрямовані на досягнення такого стану виробничої бази, який б