Характеристика процесу європейської інтеграції та його витоків. Етапи розширення Європейського Союзу. Економічна інтеграція України в світову структуру. Проблеми та перспективи інтеграції вітчизняної економіки до глобального економічного середовища.
Аннотация к работе
Зовнішня політика стосовно міжнародного співробітництва в інноваційно-технологічній сфері має сприяти створенню механізмів і забезпеченню сприятливих умов для міжнародної комерціалізації результатів науково-технічної діяльності, які відповідають взаємним інтересам українських та іноземних партнерів, адаптації української нормативно-правової бази у сфері інноваційної діяльності до світової практики. Найближчими роками Україна має хороші перспективи в міжнародній інноваційно-технологічній співпраці в таких галузях, як ракетно-космічна техніка та глобальна навігація, енергетика, телекомунікації. Участь українських науковців у ній сприяє євроатлантичній інтеграції нашої держави й імовірній підтримці НАТО розвитку науково-технологічного потенціалу України, а також формуванню сталої тенденції участі України в міжнародному поділі праці в науковій сфері. МНТС України має бути зорієнтовано на практичне використання досягнень вітчизняної науки у розвязанні проблем сталого розвитку сучасної цивілізації (екологія, енергетика і транспорт XXI століття, зміна світового клімату, СНІД, глобальна інформаційна інфраструктура тощо), а також проблем глобальної безпеки (міжнародний тероризм, наркобізнес, інформаційні війни). Активізується взаємодія з Європейським Союзом у рамках міждержавної Угоди про партнерство та співробітництво Україна-ЄС та Угоди між Україною й ЄС про співробітництво в галузі науки і технологій.На основі Римського договору обєднались 6 країн: Бельгія, Голландія, Італія, Люксембург, Франція, ФРН. Спочатку обєднання мало назву Європейське економічне співтовариство. З 1967 р. після злиття виконавчих органів трьох регіональних організацій - Європейського обєднання вугілля та сталі, Європейського економічного співтовариства та Європейського співтовариства з атомної енергетики обєднання отримало назву Європейські співтовариства. З 1 листопада 1993 р. після набрання чинності Маастрихтського договору (1992 р.) угрупування перейменовано в Європейський Союз. В еволюції європейської інтеграції виділяють декілька етапів: 1) етап зони вільної торгівлі (1958-1967 рр.).Членом інтеграційного обєднання має право стати будь-яка європейська держава, що дотримується демократичних принципів суспільного ладу. Внутрішнє законодавство держави-кандидата має бути приведено у відповідність до норм права ЄС. Наприклад, дефіцит бюджету не має перевищувати 3% ВВП, а державний борг - 60% ВВП. Рівень інфляції може перевищувати середній показник для трьох країн з найбільш низькими темпами інфляції лише на 1,5% тощо. Процес розширення європейського регіонального обєднання пройшов 6 етапів: 1) у 1973 р. до ЄС приєднались Великобританія, Данія, Ірландія;Інтеграційний процес у своєму розвитку проходить декілька стадій, у тому числі: створення єдиного ринку з уніфікацією юридичних та економіко-технічних умов торгівлі, спрямування капіталу і робочої сили, утворення валютного та економічного союзів. У розвинутих країнах інтеграційні процеси отримали найбільший розвиток у Західній Європі (Європейський союз) і в Північній Америці (НАФТА). За останні роки відбулись позитивні зміни щодо посилення економічних інтеграційних процесів між Україною та Європейським Союзом, який виступає найбільшим надавачем двосторонньої підтримки Україні. Європейський Союз надає гранти, економічну, технічну та фінансову допомогу у формі позик для підтримки платіжного балансу, а також виступає найбільшим інвестором в Україні. Інтеграція у світові валютні системи має стати для України стратегічно важливим напрямом, оскільки для економічних та соціальних зрушень непотрібні доступ до Міжнародного капіталу та валютна стабільність.Україна прагне стати повноправним членом світової системи господарювання. Наша держава не сприяє розвитку наукомістких галузей (машинобудування, електроніки, компютерної техніки), а намагається створити вигідні умови традиційно розвиненим енерго-та матеріаломістким виробництвам. Щоб змінити становище, національна політика держави має спрямувати свої зусилля і ресурси на збільшення наукового потенціалу, інформаційних технологій, поліпшення інфраструктури та розвиток перспективних галузей. До найважливіших конкурентних переваг вітчизняної економіки слід віднести: - значні запаси та вигідне розташування корисних копалин (залізна та марганцева руди, сірка, ртуть, титан, рідкоземельні метали, уран, мінеральні солі, гіпс, граніт, мармур тощо); Водночас, звертаючи увагу на уповільнення темпів економічного зростання вітчизняної економіки, сучасні дослідники виділяють ряд факторів, які перешкоджають динамічному господарському розвитку та підвищенню конкурентоспроможності вітчизняної економіки, в тому числі: - прискорену лібералізацію зовнішньоекономічних звязків, яка привела до неконтрольованої відкритості української економіки та посилення "й" структурних деформацій;З метою європейської інтеграції української фундаментальної та прикладної науки доцільно просувати ідею створення інтегрованої інформаційної мережі академічних інститутів, віртуальних ла
План
Зміст
Вступ
1. Європейська економічна інтеграція
1.1 Процес європейської інтеграції та його витоки
1.2 Етапи розширення ЄС
2. Економічна інтеграція України в європейську та світову структуру
3. Проблеми та перспективи інтеграції вітчизняної економіки до глобального економічного середовища