Глобалізаційні масштаби економічних трансформацій в світовій економіці. Нові підходи до розуміння наукового концепту модернізації в контексті утвердження пріоритетів екологічної безпеки в розвитку суспільства та політики превентивної дипломатії.
Аннотация к работе
Модернізацію доцільно визначати як:процес оновлення чи удосконалення певного обєкта у відповідності до вимог вищого рівня якості; макропроцес переходу від традиційного типу суспільства до більш прогресивного; перманентний процес здійснення реформ у різних системах (політичній, економічній, енергетичній, ресурсній, соціальній) з метою їх розвитку шляхом інноватизації, екологізації та інформатизації. Аналіз останніх досліджень і публікацій Особлива значимість екологічної компоненти в удосконаленні процесів модернізації та дипломатизації суспільних відносин відображено в ряді наукових праць, де приділена увага: стратегічному потенціалу екологічної безпеки з огляду технологій економічного зростання (Л. Крім того, превентивна дипломатія передбачає здійснення комплексу заходів щодо: раннього попередження екологічних загроз і конфліктів, зміцнення суспільної довіри в подоланні екологічних катастроф, розширення миротворчих місій у зонах екологічних і природно-техногенних лих, створення демілітаризованих, створення моніторингу екологічної безпеки, надання консалтингової підтримки в розвитку організаційно-правових форм екобезпечної діяльності, заохочення країн до економічної модернізації на засадах раціонального господарювання, інвестування в охорону навколишнього природного середовища (рис. На нашу думку, мікро-і макрорівень здійснення превентивної дипломатії впливає на формування систем екологічної безпеки країн залежно від успішності здійснення ними різних типів економічної модернізації: - ендогенна (первинна / ориганічна) g модернізація відбувається за умов прояву внутрішніх імпульсів розвитку країн, з використанням власного економічного та інноваційного потенціалу, що орієнтовані на екологізацію виробництва, бізнесу, науки, освіти, культури; Цей ресурс формується з економічних систем чотирьох типів: 1) обєктний ресурс (включає державу, комерційні структури, органи управління та політичні організації, які продукують послуги і товари); 2) проектний ресурс (передбачає можливості реалізації проектів на всіх рівнях економіки за допомогою концентрації трудових, матеріальних, фінансових, інвестиційних та інших ресурсів; трансформує різні системи); 3) процесний ресурс (акумулює комплекс засобів і можливостей для організації переміщення благ в економічному просторі та часі); 4) ресурс середовища (поєднує ринкову, інформаційну, комунікаційну і транспортну інфраструктури; інтегрує формальні і не формальні інституції)» [9].