Структура, сучасний стан та аналіз розміщення продуктивних сил суднобудівної галузі, її експортний потенціал. Завантаженість виробничих потужностей суднобудівних підприємств, негативні та позитивні тенденції, збільшення об"ємів вантажних перевезень.
Аннотация к работе
На жаль, сьогодні стан цієї галузі в Україні дуже складний, і говорити про сильні конкурентні позиції України як морської держави у світі не є доцільним. Серед порівняльних переваг, наявних в Україні для активного розвитку суднобудування та виходу на одні з перших позицій на світовому ринку, можна назвати високий науковий потенціал суднобудівельного комплексу України, наявність власної сировинної бази, необхідних виробничих потужностей та кваліфікованих кадрів. Багатопрофільність виробництва, орієнтація на світовий ринок, можливість виготовляти конкурентоспроможну на світовому ринку продукцію говорять про те, що сьогодні (за сприятливої конюнктури світового суднобудівульного ринку) Україна має не втратити шанс зберегти і розвинути нагромаджений суднобудівний потенціал. Вага суднобудування України в Російський Імперії була незначна (13%). суднобудування на Україні розвинулося у 1920 - 30-их pp.; у 1928 - 29 воно давало 14% продукції всього машинобудування, а його вага в СРСР збільшилася. Найбільші.: Чорноморський суднобудівний завод у Миколаєві, виник 1907 з обєднання двох суднобудівний завод (збудованих 1895 - 97), випускає океанські судна, танкери, суховантажні судна, дизельелектроходи (до 1914 на ньому збудовано перший у світі підводний мінний загороджувальний «краб», перші турбінні міноносці; 1957 - 61 китобійні бази «Радянська Україна» і «Советская Россия», з водотоннажем понад 20 000 т кожна, н.-д. судно «Академік Сергій Корольов», газотурбохід «Паризька Комуна» та ін.); Херсонський суднобудівний завод, збудований у 1951 - 53, випускає океанські судна, а також річкеші катери, теплоходи тощо; Київ. суднобудівний завод «Ленінська кузня», заснований 1862 як машинобудівне підприємство, з 1913 (гол. після 1945) перетворений на суднобудівний завод, випускає річкові судна, морські риболовні траулери та ін.Потенціальні можливості українського суднобудівництва дозволяють йому посісти принаймні сьоме місце в рейтингу суднобудівельних держав світу. Сьогодні в Україні можуть бути створені сприятливі умови для залучення інвестицій у суднобудівельну галузь за рахунок списання з підприємств боргів, повернення їм можливостей створення оборотних коштів, надання ряду податкових та митних пільг (прикладом ефективності цих заходів є Blasco) тощо, шляхом запровадження спеціального економічного режиму функціонування суднобудівельної промисловості.
План
Зміст
Вступ
Структура галузі
Сучасний стан галузі
Розташування підприємств галузі
Діяльність ВАТ "Дунайсудоремонт"
Шляхи розвитку суднобудування України
Висновок
Список літератури
Вывод
Потенціальні можливості українського суднобудівництва дозволяють йому посісти принаймні сьоме місце в рейтингу суднобудівельних держав світу. Слід зазначити, що морський комплекс України не є безнадійно розваленим - потенціал галузі, який збережено, вселяє надію. Зараз усе залежить від керівництва держави, яке має провести реформування та реструктуризацію суднобудівельних підприємств, а також ухвалити законодавчі акти, спрямовані на підтримку вітчизняного суднобудівництва.
Сьогодні в Україні можуть бути створені сприятливі умови для залучення інвестицій у суднобудівельну галузь за рахунок списання з підприємств боргів, повернення їм можливостей створення оборотних коштів, надання ряду податкових та митних пільг (прикладом ефективності цих заходів є Blasco) тощо, шляхом запровадження спеціального економічного режиму функціонування суднобудівельної промисловості. Потреби у збільшенні обсягів вантажоперевезень у світі постійно зростають і створюють реальні можливості подальшого розвитку водного транспорту - на це увесь час звертають увагу в країнах ЄС. Тож Україна може вчасно звернути увагу на ці тенденції та розпочати активну реструктуризацію в галузі суднобудування.
Список литературы
1. Буртовий О. Хочете інвестувати в гроші в українські порти?//Дзеркало тижня. - 2006. - №7. - С. 7.
2. Бутко С. Флот України:минуле і теперішнє// Економіка України. - 2002. - №9. - С. 16 - 24.
3. Заставний Ф. Географія України. - Львів: Лібра, 2002. - 311 с.
4. Іваненко Г. Пріоритети державної політики в галузі суднобудування //Економіст. - 2005. - С. 13 - 19.
5. Качан Є. Розміщення продуктивних сил України. - К.: Академія, 2003. - 407 с.
6. Котляр В. Засади формування вітчизняної автобудівної промисловості //Економіка України. - 2004. -5. - С. 23 - 26.
7. Омельницкий О. На подъеме // Компаньон. - 2003. - №8. - С. 14 - 20.
8. Пістун М.Д. Економічна та соціальна географія. Міжвідомчий науковий збірник. - К.: Либідь, 2003. - 311 с.
9. Розміщення продуктивних сил. Підручник. За редакцією В.В.Ковалевського, О.Л. Михайлюк, В.Ф. Семенова. - К.: Знання, 2003. - 289 с.
10. Соціально-економічна географія України (За ред. Бабяк С.). - К: Вища школа, 2003. - 288 с.
11. Соціально-економічна географія України (за ред. Ковалевського В.). - К.: Основи, 2000. - 342 с.
12. Царьов О. Перспективи українського суднобудування. - К.:Компаньйон, 2003. - 255 с.