Історія Федеративної Республіки Німеччини. Новітній період, вхід у Першу світову війну. Об’єднання Німеччини, сучасний стан держави та політична система. Економічна історія, державний і приватний сектори. Промисловість, населення та сільське господарство.
Аннотация к работе
Місце стародавньої Германії було населено різними германськими племенами за свідченням документів ще до 100 р.н. е. Протягом великого переселення народів германці поширились на південь встановивши успішні королівства в значній частині Європи. Окупація протягом наполеонівських воєн та зростання популярності пангерманізму всередині Німецької союзу призвело в 1871 році до обєднання німецьких держав навколо Пруссії в Німецьку імперію. Після німецької революції в 1918-1919 роках і згодом капітуляції в Першій світовій війні Імперія стала Веймарською республікою в 1918 році, та була поділена за Версальським договором. Через те, що держави-переможці в цілому не змогли дійти згоди про спільний спосіб дій щодо Німеччини, у межах окупаційних зон західних держав була утворена Федеративна Республіка Німеччини, а в межах радянської зони окупації, - Німецька Демократична Республіка. Проте імперія Карла Великого проіснувала недовго - онуки цього імператора поділили її між собою, в результаті чого утворилися три королівства - Західнофранкське (згодом Франція), Східнофранкське (згодом Німеччина) і Серединне королівство (незабаром розпалося на Італію, Прованс і Лотарингію).1914 року Німеччина вступила в Першу світову війну, програш у якій привів до краху імперії і створення так званої Веймарської республіки. 1933 року канцлером Німеччини призначений вождь Німецької націонал-соціалістичної робітничої партії Адольф Гітлер, при якому Німеччина проводила агресивну експансіоністську і реваншистську політику, яка в 1939 році призвела до Другої світової війни. Після того, як Німеччина зазнала поразки у Другій світовій війні, її державність була призупинена, від території Німеччини відокремлені великі території, а решта була розділена на 4 зони окупації: радянську, американську, британську та французьку. 1949 року на територіях американської, британської та французької зон окупації створена Федеративна Республіка Німеччина (ФРН), на території радянської зони окупації - Німецька Демократична республіка (НДР).1985 року близько 400 тисяч громадян НДР подали заяву про видачу постійної виїзної візи. У той час, коли сусідні держави намагались лібералізувати свої режими, Соціалістична єдина партія Німеччини вітала жорстоке придушення демонстрації китайських студентів у червні 1989 на площі Тяньаньмень.Нова валюта євро (див. т. німецькі монети євро) увійшла в обіг у Німеччині від 1 січня 2002 року[7] На підставі Бонн-Берлінського акту, прийнятого парламентом 10 березня 1994 року, Берлін знову став столицею обєднаної Німеччини, в той час як Бонн отримав унікальний статус Bundesstadt - місто федерального значення зі збереженням низки федеральних міністерств. Після воззєднання Німеччина почала відігравати активнішу роль у діяльності Європейського Союзу і НАТО.У Федеративній Республіці Німеччина здійснюється поділ влади на законодавчу, виконавчу та судову. Законодавчу гілку влади представляє двопалатний парламент, який складається з: Нижньої палати (Бундестагу), яка обирається на 4-річний термін і складається з 622 депутатів, що обираються на загальних виборах, та Федеральної Ради (Бундесрату), яка складається з 69 представників земель (кожна з 16 земель має визначену кількість голосів: від 3 до 6). Виконавчу гілку влади представляє федеральний уряд з федеральним канцлером на чолі, який обирається парламентом, а висувається президентом.Німеччина - член єврозони і Європейського єдиного ринкуУ ФРН економічна модель отримала назву «соціального ринкового господарства», яке забезпечувало високу ефективність ринкової економіки і гарантувала максимум соціальної справедливості.Нині державний сектор економіки представлений в основному обєктами інфраструктури, при цьому системи водопостачання, електропостачання тощо належать місцевим органам влади.В період 2003-2008 років Німеччина була лідером з експорту автомобілів[13]. Провідне місце в економіці займають електронно-технічна, машинобудівна (в тому числі автомобілебудування, представлене компаніями Volkswagen Group, BMW, Mercedes-Benz, Daimler, Opel, Porsche), гірнича (видобуваються вугілля, нафта та природний газ, руди цинку та олова, камяна сіль), металургійна, хімічна, харчова, суднобудівна, текстильна, нафтопереробна галузі промисловості.Головним чином вирощуються зернові, картопля, цукрові буряки, рослини, з яких виробляється олія.Берлін - окрема федеральна земля та найбільше місто за кількістю населення.Як іноземну мову в школах вивчають англійську, французьку, а також латинську, італійську та російську мови.Конституція Німеччини як основний закон гарантує свободу віри та релігій в країні. Перед Другою світовою війною 2/3 німців були протестантами, 1/3 римо-католиками. З 1948 року існує обєднання лютеранських та реформатських земельних Церков Німеччини - Євангелічна церква Німеччини.