Розробка наукових засад та формування дієвого механізму управління ефективністю виробництва товарів народного споживання продовольчої та непродовольчої груп з урахуванням галузевих особливостей. Система показників визначення ефективності для підприємств.
Аннотация к работе
Нарощування обсягів виробництва товарів народного споживання дозволить підвищити надходження до бюджету, стимулювати приток грошових коштів населення в економіку країни. Скорочення обсягів виробництва товарів народного споживання протягом тривалої економічної кризи в Україні неможливо повністю компенсувати внаслідок втрати більшої частини зовнішніх ринків, але збільшення наповнення внутрішнього ринку країни є реальним завданням. Проблема підвищення ефективності виробництва на макро-та мікрорівні, зокрема у виробництві товарів народного споживання як найбільш соціально значущої сфери економіки, завжди перебувала в центрі уваги науковців. Наукові результати, теоретичні положення й висновки дослідження тісно повязані з тематикою науково-дослідних робіт Ради по вивченню продуктивних сил України НАН України: Схеми (прогнози) розвитку і розміщення продуктивних сил регіонів (областей) України до 2015 року, номер державної реєстрації 0104U003168 (автором розроблено стратегічні альтернативи розвитку галузей, що займаються виробництвом товарів народного споживання); Проблеми сталого розвитку і основні напрями структурних трансформацій в економіці України (комплексне фундаментальне дослідження), номер державної реєстрації 0101U007882 (автором визначено напрями структурної трансформації галузей легкої й харчової промисловості); Розробка наукових засад розвитку продовольчого комплексу України на довготривалу перспективу, номер державної реєстрації 0101U007876 (автором запропоновано методику управління ефективністю виробництва продовольчих товарів). В роботі використані наступні методи проведення економічних досліджень: абстрактно-логічний - для побудови теоретичних узагальнень та формулювання висновків дисертаційного дослідження; монографічний - з метою аналізу існуючих методологій та методик оцінки й управління ефективністю виробництва товарів народного споживання; порівняльний - для зясування економічних процесів функціонування й управління виробництвом товарів народного споживання та аналізу тенденцій їх розвитку в трансформаційній економіці порівняно з попереднім періодом; структурно-функціональний - з метою дослідження сфери виробництва товарів народного споживання як структурно відокремленої складової цілісної системи промислового виробництва; статистично-економічний - під час аналізу існуючого стану виробництва товарів народного споживання та визначення факторів впливу на ефективність їх виробництва в Україні; індексний - для проведення оцінки чинників впливу на ефективність виробництва товарів народного споживання; факторного аналізу - з метою розробки прогнозних варіантів динаміки виробництва основних продовольчих товарів.У першому розділі “Теоретико-методологічні засади визначення ефективності виробництва” розглянуті теоретико-методологічні підходи до оцінки та управління ефективністю виробництва товарів народного споживання, які обєднуються у певну методологічну систему, що засновується на теоретичній концепції факторів виробництва, їх взаємозалежності, взаємовпливі та взаємозаміщенні. Автор дійшов висновку, що найбільш обґрунтованим є представлення факторів управління ефективністю виробництва в межах повноважень і відповідальності управлінського складу підприємств, які виробляють товари народного споживання, оскільки саме вони забезпечують той рівень ефективності виробництва, який може дозволити собі організація за існуючих організаційних обмежень. Виходячи з цього, вважаємо, що фактори управління ефективністю необхідно розглядати у комплексі умов функціонування економічної системи і одночасно через дію та вплив факторів, які безпосередньо детермінують формування рівня ефективності кожної сфери діяльності організації: сфери виробництва, сфери маркетингу, сфери фінансів, що можна відобразити через інтегровану класифікаційну структуру факторів ефективності виробництва товарів народного споживання. Тому якість виконання керівниками підприємства на різних рівнях управління власних функціональних обовязків може сприяти підвищенню або ж призводить до падіння ефективності виробництва, а будь-яке управління ефективністю виробництва на рівні підприємства або галузі можливе через реалізацію функцій управління: планування, організації, мотивації та контролю, при цьому співвідношення між ними на різних рівнях управління може бути різним. Методологічну основу побудови системи стратегічного управління ефективністю виробництва товарів народного споживання повинні скласти ті загальні теоретичні принципи, на базі яких стратегічний розвиток галузі: відповідатиме характеру та рівню соціального поступу країни; відбиватиме й найбільш повно реалізовуватиме цілі розвитку виробництва товарів народного споживання; інтегруватиме різні економічні інтереси всіх учасників процесу виробництва та споживання товарів народного споживання в економічну поведінку; виражатиме всі вартісні категорії виробництва в грошовій формі як кінцевих економічних формах процесу відтворення; оптимізуватиме комбінацію факторів виробництва та забезпечить ефект