Економічна ефективність виробництва свинини на комбікормах із різними білковими добавками - Автореферат

Середньодобові прирости молодняка свиней у сільськогосподарських підприємствах не перевищують 200 г., затрати праці на 1 ц живої маси становлять 75-85 люд.-год., кормів - 13-14 ц к. од., собівартість 1 ц приросту живої маси - 730-750 грн., виробництво свинини є збитковим, а рентабельність становить мінус 21,7%. У господарствах населення, які сьогодні виробляють уже понад 80% свинини в області, відбувається зростання виробництва свинини, але його ефективність також залишається низькою. За існуючими даними неможливо виявити економічну й енергетичну ефективність виробництва свинини при використанні різних білкових добавок. Мета досліджень полягала в тому, щоб виявити економічну й енергетичну ефективність виробництва свинини при використанні різних білкових добавок; обґрунтувати оптимальну структуру комбікормів для всіх статевовікових груп свиней та структуру посівних площ при виробництві свинини на кормах власного виробництва. провести власні експериментальні дослідження щодо виявлення економічної й енергетичної ефективності виробництва свинини на комбікормах з різними білковими добавками;У другому розділі «Результати експериментальних досліджень по виробництву свинини на комбікормах із різними білковими добавками» проведено аналіз результатів науково-виробничого експерименту, в якому досліджувалися показники продуктивності свиноматок і молодняка свиней, ефективність використання кормів, забійні та мясо-сальні якості молодняка свиней при його вирощуванні на комбікормах із різними білковими добавками. У дослідних групах структура раціону була подібною, але з деякою різницею: зернові корми - 80,4%, білкові - 14,7%. Калорійність 1 кг м?якоті туші була найбільшою в контрольній групі - 22,84МДЖ, що пов?язано з відносно високим вмістом жирової складової в тушах тварин цієї групи (1 кг білка містить 16,74 МДЖ енергії, а 1 кг жиру - 37,66 МДЖ), проте більшу біологічну цінність має білок. У третьому розділі «Економічна й енергетична ефективність виробництва свинини на комбікормах із різними білковими добавками» проаналізовано показники ефективності використання кормів та інших ресурсів по групах, наведено структуру собівартості свинини, визначено економічну й енергетичну ефективність виробництва свинини на комбікормах із різними білковими добавками. По витратах кормів на 1 ц приросту живої маси (включаючи корми на свиноматок) кращі результати були одержані в III (соєвій) групі, найгірші - в I (контрольній) групі.За результатами проведеного нами експерименту встановлено, що за весь період вирощування та відгодівлі (до віку 285 днів) середньодобовий приріст був найвищим у соєвій групі - 490 г., що вище в порівнянні з контрольною групою на 7,0% (р > 0,999); жива маса однієї голови при реалізації становила від 131,9±0,95 кг у контрольній групі до 141,0±1,14 кг у соєвій групі; витрати кормів на 1 ц приросту (включаючи корми на основне стадо) - відповідно 5,96 і 5,33 ц к. од.; інші групи займали проміжне положення. Виявлено, що затрати праці на 1 ц живої маси по групах становили від 4,92 люд.-год. у соєвій групі до 5,50 люд.-год. у контрольній. Установлено, що за діючими на ринках протягом 2003 р. цінами середня виручка в розрахунку за 1 кг живої маси, що надійшла з ферми, становила по групах від 8,14 до 8,30 грн., а за 1 кг проданої м?ясопродукції (туша, сало, всі субпродукти) за мінусом втрат - 9,12-9,27 грн.; виручка за 1 кг туші, включаючи м?ясо, сало-шпик і кістки, - 11,27-11,44 грн., у тому числі за 1 кг м?якоті туші (без сала-шпику) - 15,04-15,06 грн.; за 1 кг сала-шпику - в середньому 9,00 грн. Термін окупності основних фондів прибутками був найменшим у соєвій групі - 1,64 року, найбільшим у контрольній - 2,25 року; соняшникова та дріжджова групи займали проміжне положення, причому в соняшниковій групі цей показник становив 1,65 року. Виробництво свинини в живій масі на 100 га кормової площі становило в контрольній групі 274,1 ц (100,0%), в соєвій - 292,6 ц (106,8%); розмір прибутку від виробництва та реалізації свинини в розрахунку на 100 га кормової площі найменшим був у контрольній групі - 75,9 тис. грн.

Основний зміст роботи

1. Комплексна оцінка ефективності виробництва свинини при використанні різних білкових добавок свідчить, що для одержання середньодобових приростів свиней на рівні 480-500 г. структура комбікормів за масою повинна бути такою: зернові корми - 79-82%; білкові корми тваринного походження - 2,5-3,0; макуха або шрот соняшниковий - 6-7; шрот соєвий - 5-6; трав?яне або сінне борошно - 1,5-2,2; мінеральні корми - 1,8-2,0; премікси - 1,0%.

За результатами проведеного нами експерименту встановлено, що за весь період вирощування та відгодівлі (до віку 285 днів) середньодобовий приріст був найвищим у соєвій групі - 490 г., що вище в порівнянні з контрольною групою на 7,0% (р > 0,999); жива маса однієї голови при реалізації становила від 131,9±0,95 кг у контрольній групі до 141,0±1,14 кг у соєвій групі; витрати кормів на 1 ц приросту (включаючи корми на основне стадо) - відповідно 5,96 і 5,33 ц к. од.; інші групи займали проміжне положення.

2. Виявлено, що затрати праці на 1 ц живої маси по групах становили від 4,92 люд.-год. у соєвій групі до 5,50 люд.-год. у контрольній.

Собівартість 1 ц к. од. найменшою була у соняшниковій групі - 57,9 грн. (100,0%), найбільшою у дріжджовій групі - 67,4 грн. (116,4%). Вартість кормів на 1 ц приросту живої маси була найменшою в соняшниковій групі - 312,0 грн. (100,0%), найбільшою у дріжджовій - 368,2 грн. (118,0%).

3. У найближчі 10-15 років, як показали наші розробки, раціональний розмір свиноферми із замкнутим циклом виробництва з урахуванням реально можливого рівня врожайності зернових, технічних та інших культур буде в межах 500-700 основних свиноматок зі шлейфом.

Вартість одного скотомісця, з урахуванням фактичних цін на будівельні матеріали, в розрахунку на одну свиноматку з приплодом при раціональних розмірах свиноферми (600 основних свиноматок з приплодом) становить 15,8-16,1 тис. грн. Витрати на амортизацію та на поточний ремонт основних засобів у структурі собівартості були порівняно невисокими і становили від 8,26% (у дріжджовій групі) до 9,25% (у соняшниковій групі). Виявлено, що в розрахунку на одну свиноматку з приплодом потрібно 220 кг паливно-мастильних матеріалів, 1570 КВТ/год. електроенергії.

4. Виробнича собівартість 1 ц приросту живої маси найнижчою була у соняшниковій групі - 439,21 грн. (100,0%), найвищою у контрольній групі - 500,70 грн. (114,0%). У повну суму витрат крім виробничої собівартості включено витрати на транспортування свиней до м?ясокомбінату (на 50 км), витрати на забій тварин і на продаж м?яса та м?ясопродуктів на ринку. У розрахунку на 1 ц живої маси витрати на транспортування, забій тварин і продаж м?ясопродукції (м?яса, сала, субпродуктів) складають 36-37 грн., що призводить до підвищення собівартості на 7,6-7,8%.

5. Установлено, що за діючими на ринках протягом 2003 р. цінами середня виручка в розрахунку за 1 кг живої маси, що надійшла з ферми, становила по групах від 8,14 до 8,30 грн., а за 1 кг проданої м?ясопродукції (туша, сало, всі субпродукти) за мінусом втрат - 9,12-9,27 грн.; виручка за 1 кг туші, включаючи м?ясо, сало-шпик і кістки, - 11,27-11,44 грн., у тому числі за 1 кг м?якоті туші (без сала-шпику) - 15,04-15,06 грн.; за 1 кг сала-шпику - в середньому 9,00 грн. (з коливаннями за 1 кг сала з різних частин туші від 5,00 до 11,00 грн.), за 1 кг кісток - у середньому 0,5 грн.

Рентабельність виробництва свинини по групах становила: контрольна група - 51,5%, дріжджова - 54,1, соєва - 69,3, соняшникова - 73,0%. Такий рівень рентабельності свідчить про те, що при належній організації виробництво свинини в Україні є економічно вигідним (при застосуванні білкових добавок, які були використані в експерименті).

6. Фондовіддача була найнижчою в контрольній групі - 1,31, найвищою в соєвій - 1,49. Термін окупності основних фондів прибутками був найменшим у соєвій групі - 1,64 року, найбільшим у контрольній - 2,25 року; соняшникова та дріжджова групи займали проміжне положення, причому в соняшниковій групі цей показник становив 1,65 року.

7. Виробництво свинини в живій масі на 100 га кормової площі становило в контрольній групі 274,1 ц (100,0%), в соєвій - 292,6 ц (106,8%); розмір прибутку від виробництва та реалізації свинини в розрахунку на 100 га кормової площі найменшим був у контрольній групі - 75,9 тис. грн. (100,0%), найбільшим у соєвій - 99,3 тис. грн. (130,8%); у соняшниковій групі він склав 93,5 тис. грн. (123,2%), у дріжджовій - 84,2 тис. грн. (110,9%).

8. Виробництво продукції рослинництва та тваринництва слід вести за принципом безвідходних технологій. У рослинництві побічна продукція (солома) нами враховувалася при виробництві гною. При виробництві макухи та шротів для забезпечення тваринництва білковими добавками залишається невикористаною у свинарстві суміжна продукція - соняшникова та соєва олія. Дослідження свідчить, що рівень прибутку від реалізації сукупної продукції (свинини та олії) в розрахунку на 100 га кормової площі найнижчим був у контрольній групі - 89,7 тис. грн. (100,0%), найвищим у соняшниковій - 127,4 тис. грн. (142,0%); у дріжджовій групі прибуток склав 105,8 тис. грн. (117,9%), у соєвій - 101,2 тис. грн. (112,8%). Отже, розмір прибутку в розрахунку на 100 га кормової площі виріс по групах за рахунок рослинної олії на 1,9-36,3%.

9. Енергетична оцінка показала, що найбільш енергозберігаючим є виробництво свинини на комбікормах із соняшниковою макухою (або шротом), найбільш енерговитратною була контрольна група. Так, витрати енергії на 1ц приросту живої маси у соняшниковій групі становили 14,38ГДЖ (100,0%), а в контрольній групі - 16,20 ГДЖ (112,7%); інші групи займали проміжне положення. При цьому калорійність 1 ц м?якоті туші по групах відрізнялася неістотно і становила 2,2-2,3 ГДЖ.

Витрати енергії, використаної на виробництво 1 ГДЖ енергії у м?якоті туші, склали у соняшниковій групі 12,00 ГДЖ (100,0%), у соєвій - 12,61 (105,1%), у дріжджовій - 13,00 (108,3%), у контрольній - 13,27 ГДЖ (110,6%). Отже, найбільш економно енергія кормів витрачалася на енергію їстівної частини туші у соняшниковій групі.

10. За структурою собівартості продукції енергетична оцінка істотно не відрізняється від грошової. Так, питома вага витрат на зарплату при грошовій оцінці становила по групах від 3,07 до 3,44%, а при енергетичній - від 1,66 до 1,75%; на корми при грошовій оцінці - 71,0-73,8%, при енергетичній - від 71,0 до 72,4%; на утримання основних фондів при грошовій оцінці - 8,3-9,3%, при енергетичній - 8,2-8,4%; на енергоносії при грошовій - 4,9-5,5%, при енергетичній - 8,4-8,8%.

11. При енергетичній оцінці закономірності щодо розмірів прибутку в деякій мірі відрізнялися від таких при грошовій оцінці. Так, при грошовій оцінці прибуток від виробництва свинини на 100 га кормової площі склав у порівнянні з контрольною групою у соєвій групі 130,8%, у соняшниковій - 123,2, у дріжджовій - 110,9%. При енергетичній оцінці (за енергією у м?якоті туші) умовний прибуток на 100 га кормової площі становив у соєвій групі 110,8%, у соняшниковій - 112,6, у дріжджовій - 105,7%.

12. Ефективність використання енергії при виробництві сукупної продукції (свинини та олії рослинної) найвищою була в соняшниковій групі: витрати енергії на виробництво 1 ГДЖ, що міститься в сукупній продукції, становили у соняшниковій групі 4,80 ГДЖ, у дріжджовій - 6,60, у контрольній - 7,83, у соєвій - 9,98 ГДЖ; отримано енергії в сукупній продукції на 100 га кормової площі у соєвій групі 453 ГДЖ (100,0%), у контрольній - 606 (133,8%), у дріжджовій - 732 (161,6%), у соняшниковій - 934 ГДЖ (206,2%). Варто зазначити, що по затратах енергії на 100 га кормової площі при виробництві сукупної продукції різниця між групами становила лише 0,9-7,7%.

13. У спеціалізованому свинарському господарстві із замкнутим циклом виробництва на 600 основних свиноматок зі шлейфом доцільно мати молочну ферму на 240 корів із продуктивністю 6000 кг молока від однієї корови за рік. У такому господарстві при перспективній урожайності необхідно мати близько 4500 га сільськогосподарських угідь, у тому числі 4100 га ріллі.

У структурі ріллі свинарських господарств питома вага зернових повинна складати 55-57%, у тому числі озима пшениця - 18-20, кукурудза на зерно - 11-12, ячмінь - 17-18, овес - 1,0, горох - 5,8-6,0, круп?яні - 1,0; технічні - 21-23, у тому числі соняшник - 9-11, соя - 7-8, цукровий буряк - 4-5; картопля й овочі - 0,3; кормові - 11-12, в тому числі кормові коренеплоди - 0,7-0,9, кукурудза на силос і зелений корм - 2-3, багаторічні трави - 6,5-7,0, однорічні трави - 1-2; пари - 9-11%. З урахуванням сої питома вага культур на зерно в структурі ріллі становитиме 63-64%. При такій структурі посівних площ усі культури розміщуються по відмінних і добрих попередниках.

14. Спеціалізовані господарства з виробництва свинини можуть вносити на кожен 1 га ріллі по 11-12 т гною, а також додатково 210-230 кг діючої речовини NPK з мінеральними добривами. При такому рівні внесення добрив можна одержувати урожайність зернових близько 34-38 ц/га замість фактичної 17-18 ц/га, соняшнику - 23-25, сої - 17-18, цукрових буряків - 260-280, кукурудзи на силос - 240-260, багаторічних трав на сіно - 40-50, багаторічних трав на з/к - 225-250, кормових коренеплодів - 600-800 ц/га, тобто врожайність підвищиться в два рази в порівнянні з фактично досягнутою за вісім останніх років.

15. Наші розробки свідчать, що в структурі товарної продукції свинарських господарств питома вага виручки від реалізації свинини становитиме 72-75%; молока і молочних продуктів - 5,6-6,0; м?яса великої рогатої худоби - 4,5-4,8; олії рослинної - 11-13; цукрових буряків - 2,6-3,0; зерна - 0,5-0,7; картоплі й овочів - 0,5-0,7%. Виробництво м?яса в живій масі на 100 га сільськогосподарських угідь становитиме 360 ц, молока - 320, свинини на 100 га ріллі - 366 ц. У розрахунку на 100 га ріллі виробництво цукрових буряків досягне 1200 ц, зерна - 2100, олії рослинної - 140 ц. Вартість товарної продукції в розрахунку на 100 га сільськогосподарських угідь складе 370-380 тис. грн. Рівень рентабельності виробництва свинини в свинарських господарствах становитиме 60-65%, а розмір прибутку в розрахунку на 100 га сільськогосподарських угідь - 125-135 тис. грн.

1. Маковецкий В.Т. Эффективность производства свинины при использовании разных белковых добавок // Ринкова трансформація економіки: стан, проблеми, перспективи: Мат-ли всеукр. наук. конф. студентів, магістрів та аспірантів. - У 2-х тт. - К.: ІАЕ УААН, 2003. - Т.1. - С. 338-341.

2. Маковецкий В.Т. Экономическая эффективность производства свинины на белковых добавках собственного производства // Вісник ХНАУ. - 2003. - №4. - С. 210-214.

3. Маковецкий В.Т. Эффективность использования земли при производстве свинины // Вісник ХНАУ. - 2003. - №6. - С. 287-294.

4. Маковецький В.Т. Ефективність виробництва свинини в умовах ринкової економіки // Вісник Сумського національного аграрного університету. - 2003. - №1. - С. 279-283.

5. Маковецький В.Т. Енергетична ефективність виробництва свинини на комбікормах із різними білковими добавками // Вісник Полтавської державної аграрної академії. - 2004. - №3. - С.

6. Рыжков В.Г., Маковецкий В.Т. Экономическая и энергетическая эффективность производства свинины на разных белковых добавках // Зб. наук. пр. Луган. нац. аграр. ун-ту. - 2003. - №24 (36). - С. 13-21.

Размещено на .ru