Економічна ефективність виробництва молока та шляхи її підвищення в господарствах різних форм власності в умовах переходу до ринку (на прикладі скотарських господарств приміської зони м. Одеси) - Автореферат

Вирішення проблеми підвищення економічної ефективності виробництва сільськогосподарської продукції неможливе без визначення самої суті поняття «економічна ефективність» та критеріїв і показників, які її обумовлюють. Крім того, в працях названих вчених, обєктом наукового аналізу виступала економічна ефективність сільськогосподарського виробництва в цілому і дуже мало наукових праць присвячено економічній ефективності виробництва молока. Досягнення поставленої мети обумовило постановку і вирішення таких завдань: визначити сутність, критерії і показники економічної ефективності молочного скотарства в умовах переходу до ринкових відносин; виконати економіко-статистичний аналіз економічної ефективності виробництва молока в господарствах суспільного сектору приміської природно-економічної зони, та визначити і обгрунтувати шляхи її підвищення; розробити концепцію розвитку приміського молочного підкомплексу ринкової орієнтації з високою економічною ефективністю виробництва;У першому розділі “Теоретичні основи економічної ефективності сільськогосподарського виробництва” піддано критичному аналізу підходи вчених-економістів до визначення сутності категорії “ефективність” та “економічна ефективність”, розглянуто критерії і показники економічної ефективності молочного скотарства при функціонуванні в ринковому середовищі. Найбільшого розповсюдження набула “формула економічної ефективності”, коли “чисельником” виступає результат (ефект) виробництва, а “знаменником” - ресурси (затрати), використані для одержання даного результату. Тільки в співставленні з часовим критерієм (година, доба, неділя, місяць, квартал, рік) з величиною використаних виробничих ресурсів ми одержуємо результативні показники ефективності виробництва - продуктивністьтварин; виробництво валової, товарної продукції, чистого доходу в розрахунку на одного середньорічного працівника, зайнятого в молочному скотарстві, або ж на одну голову скота. Найбільша кількість господарств - 41-затратили на виробництво 1ц молока більше 50 гривень, в той час, як лише 4 господарства знайшли канали реалізації молока за цінами, які перевищують 50 гривень. Сімейна ферма може бути вузько спеціалізованою молочною і купувати ремонтний молодняк на стороні, може бути молочною з власним вирощуванням ремонтного молодняку, а може бути молочною і вирощувати весь одержаний приплід з доведенням його до товарних кондицій.При цьому, одержаний результат (ефект) може мати різне вираження, рівно як різними можуть бути і використані для досягнення ефекту ресурси. Якщо одержаний результат (ефект) має вартісний вимір, то таку ефективність називають “економічна ефективність”. Специфічна особливість молочного скотарства заключається в тому, що обєктом основної частини затрат виступає корова, як жива біологічна фабрика, що трансформує корми в молоко. Аналіз основних показників економічної ефективності виробництва в прибуткових господарствах приміської зони дає нам підстави рекомендувати в якості узагальнюючого показника економічної ефективності виробництва молока прибуток в розрахунку на 1 фуражну корову. Різкий спад виробництва молока спричинив суттєве збільшення затрат праці і кормів в розрахунку на 1 ц молока, а різке подорожчання ресурсів і інфляційні процеси привели до значного росту собівартості молока і зниження економічної ефективності його виробництва.

Основний зміст роботи

По своєму родову признаку ефективність є результат діяльності (ефект), одержаний суспільством, або окремою людиною, на одиницю використаних (або витрачених) ресурсів. Ефективними можуть бути дії людини в любій сфері діяльності. При цьому, одержаний результат (ефект) може мати різне вираження, рівно як різними можуть бути і використані для досягнення ефекту ресурси. Якщо одержаний результат (ефект) має вартісний вимір, то таку ефективність називають “економічна ефективність”. Але, щоб ми не брали в якості результатів і ресурсу, ефективність завжди відображає їх співвідношення. Її сутність в кінцевому підсумку проявляється через динаміку цього співвідношення.

Економічна ефективність молочного скотарства має ряд особливостей, які обумовлені, перш за все специфікою самого аграрного сектору економіки.

Специфічна особливість молочного скотарства заключається в тому, що обєктом основної частини затрат виступає корова, як жива біологічна фабрика, що трансформує корми в молоко. Продуктивність корів і їх відтворювальні функції в великій мірі залежать від кількості і якості згодовуваних кормів, повязаних з підвищенням родючості землі. Молочне скотарство, в свою чергу, через органічні добрива впливає на підвищення економічної родючості землі. Чим краще розвинуте молочне скотарство, тим інтенсивніше ведеться все сільськогосподарське виробництво.

В теорії економічної ефективності головним є питання про критерії і показники, які їх обумовлюють. Найбільшого визнання за останні роки одержала “формула економічної ефективності”, в якій “чисельником” виступає результат виробництва, а “знаменником” - ресурси (затрати) для одержання даного результату. Якщо використовуються ресурси, то критерій називається ресурсним, якщо затрати, то затратним.

Великим недоліком при використанні ресурсного критерію вважаємо відсутність ціни на землю, що суттєво впливає на економічну ефективність сільськогосподарського виробництва.

Аналіз основних показників економічної ефективності виробництва в прибуткових господарствах приміської зони дає нам підстави рекомендувати в якості узагальнюючого показника економічної ефективності виробництва молока прибуток в розрахунку на 1 фуражну корову.

В динаміці руху поголівя корів, їх продуктивності і валових надоїв молока в господарствах суспільного сектору приміської зони можна виділити два періоди: з 1966 р. до 1986 р., коли відбувалося поступове нарощування валових надоїв молока, і з 1986 р. до 1998 р., який характеризується різким зменшенням цих показників. В приватному секторі, навпаки, спочатку відбувається спад цих показників, а потім зростання.

Різкий спад виробництва молока спричинив суттєве збільшення затрат праці і кормів в розрахунку на 1 ц молока, а різке подорожчання ресурсів і інфляційні процеси привели до значного росту собівартості молока і зниження економічної ефективності його виробництва. Так, в 1997 році в господарствах суспільного сектору приміської зони, збиток в розрахунку на 1 корову складав 340грн. 55 коп., а рівень рентабельності знизився до -39, 7%.

В приміській природно-економічній зоні виробництво молока, його переробка і реалізація не взаємоповязані в єдиний виробничий комплекс. Кожна із стадій єдиного виробничого процесу планує свою роботу самостійно, не враховуючи можливості і інтереси інших. Від цього втрачає кожна галузь молокопродуктового комплексу.

Кризова ситуація в молочній галузі обумовлена сукупним впливом багатьох чинників технологічного, економічного, організаційно-правового та соціального характеру. Серед них виділяються: занепад селекційно-племінної роботи; недостатній рівень забезпеченості кормами і неефективне їх згодовування; несвоєчасна вибраковка і заміна корів, які значно знизили свої продуктивні і відтворювальні якості; зростання сезонності надходження молока на переробку; недосконалість відносин власності; прорахунки у формуванні системи цін, грубе порушення еквівалентності обміну всередині агропромислового комплексу, ціновий диспаритет між його підрозділами; прорахунки при роздержавленні і приватизації молокопереробних підприємств.

Для подолання негативного впливу названих чинників на ефективність виробництва молока необхідно здійснити наступні заходи: На сучасному етапі розвитку продуктивних сил і виробничих відносин реформування галузі молочного скотарства повинно здійснюватись шляхом створення малих сімейних ферм і їх кооперування з широким використанням орендних відносин.

Сімейні приватно-орендні молочні ферми в рамках сільськогосподарського підприємства обєднуються в виробничий молочний кооператив, який, в залежності від розмірів, створює власну виробничу інфраструктуру. Молочні кооперативи в рамках адміністративного району обєднуються в регіональний молочний кооператив. Останні, в свою чергу, створюють обласну асоціацію молочних кооперативів.

В кооперативні формування, засновниками яких виступають сімейні приватно-орендні молочні ферми, можуть обєднуватися і інші виробники молока незалежно від форми власності, юридичний статус яких при цьому не змінюється.

При створенні сімейних приватно-орендних молочних ферм для розрахунків їх технологічних і економічних параметрів необхідно керуватися результатами, одержаними при розвязанні економіко- математичної задачі з визначення оптимальних розмірів земельних ресурсів сімейної ферми для забезпечення заданої структури кормовиробництва.

Селекційно-племінну роботу необхідно здійснювати в напрямку репродукції спеціалізованих молочних порід тварин шляхом впровадження у виробництво досягнень науки та передової практики, перш за все, методу трансплантації ембріонів від корів-рекордисток, та міжпородне схрещування молочного поголівя червоно-степової, чорно-строкатої і симентальської худоби з биками -плідниками голштинської породи.

Високотехнологічний метод трансплантації ембріонів економічно виправдає себе лише на рівні міжрегіональних молочних кооперативів та обласної асоціації молочних кооперативів.

Створити єдиний молокопродуктовий підкомплекс, обєднавши галузі виробництва, переробки, транспортування та реалізації молока і молочних продуктів на кооперативній основі. Основним структурним підрозділом в такому комплексі повинні виступати виробники молока.

Розвязати проблему ціноутворення на всіх ланках вертикальної маркетингової системи, через яку проходить молоко і молочні продукти, від товаровиробника до споживача, поклавши в основу визначення ціни в усіх структурних підрозділах молокопродуктового підкомплексу нормативну собівартість і нормативну рентабельність.

Рекомендувати відповідним владним структурам відмінити результати приватизації молокопереробних підприємств в тій формі, в якій це зроблено, і провести її у повній відповідності з Законом України «Про особливості приватизації майна в агропромисловому комплексі».

1. Курносенко Л.В. Ефективність виробництва молока в приміській зоні м. Одеси //Економіка АПК. -1997. - №3. -С. 47-49.

2. Курносенко Л.В. Продуктивність праці у виробництві молока в приміських господарствах м. Одеси //Економіка АПК. -1998. - №1. -С. 83-85.

3. Курносенко Л.В. Кооперація - один із найвірогідніших шляхів реформування молочного підкомплексу Одеської області. //Вісник аграрної науки. -1998. - №9. -С. 79-80.

4. Курносенко Л.В. Шляхи збільшення валового виробництва молока в приміській зоні м. Одеси //Аграрний вісник Причорноморя. Зб. наук. пр. ОДСГІ. -1998. - №1. -С. 155-159.

5. Курносенко Л.В. Формування регіонального молочно-продуктового підкомплексу. //Аграрний вісник Причорноморя. Зб. наук. пр. ОДСГІ. -1999. - №4 (2). -С. 149-157.

6. Курносенко Л.В. Оптимізація виробничо-технологічних і економічних параметрів малих сімейних ферм молочної спеціалізації. //Аграрний вісник Причорноморя. Зб. наук. пр. ОДСГІ. -1999. - №4 (2). -С. 234-240.