Розроблення та економічне обґрунтування пропозиції щодо підвищення ефективності виробництва і переробки яловичини у взаємозв’язку основних ланок м’ясопродуктового підкомплексу агропромислового комплексу і формування ринку м’яса в Миколаївській області.
Аннотация к работе
Скорочення поголівя худоби і птиці, зменшення їх продуктивності обумовило зниження мясного потенціалу в Україні з 6465 тис. т в 1990 році до 2334 тис. т в 2000 році, в тому числі мяса великої рогатої худоби - відповідно з 3248 тис. т до 1065 тис. т. Поряд із зменшенням виробництва мяса значно знизились показники економічної ефективності його виробництва. Основними причинами, які зумовили такий стан, є: значне зменшення вирощування та реалізації на забій худоби та птиці у суспільному секторі, що вплинуло на обсяги переробки та виготовлення мясопродуктів; відсутність стимулюючих економічних взаємовідносин між виробниками сировини та її переробниками; зниження платоспроможності попиту населення; поглиблення загальної кризової ситуації в країні. В тих умовах стосунки між виробниками продукції і її переробниками регулювалися переважно адміністративними методами. При переорієнтації економіки України на нові умови господарювання зросла потреба в розробці та відпрацюванні нових ринкових підходів, перш за все, до взаємовідносин між виробниками сировини та її переробниками, які забезпечували б паритетний рівень економічної ефективності партнерів.Але ефективність не припускає збільшення обсягу виробництва за рахунок погіршення умов праці, нанесення шкоди навколишньому середовищу, зниження інших показників життєдіяльності людини. Другий - використання інтегрального показника економічної ефективності, який визначає отриманий ефект (вихід продукції) на одиницю поєднаних найважливіших факторів виробництва (землі, виробничих фондів, живої праці). Для галузі скотарства показниками ефективності виробництва приростів живої маси, які відповідають поставленим вимогам, є показники використання виробничих ресурсів і окупності виробничих затрат, а також доходності виробництва продукції. Затрати переробного підприємства формуються, в основному, в тваринництві, а ціни залежать від середньогалузевих затрат на виробництво і реалізацію. Аналіз даних таблиці 2 показує, що в 21 господарстві питома вага концентрованих кормів в структурі кормового раціону складає від 11 до 15% (середнє значення 13,4%), в 23 господарствах - від 15,1 до 19% (середнє значення 17,1%), в 25 господарств - понад 19% (середнє значення 20,4%).Як наслідок, в регіоні спостерігається низька забезпеченість населення мясними продуктами: мясом яловичини - 17,9%; ковбасними виробами - 23,8%; мясними напівфабрикатами - 1%. Так, у 2000 році в порівнянні з 1996 роком, продуктивність тварин зменшилася на 23,2 %, затрати праці на 1 ц приросту живої маси збільшилися на 65,3 %, виробнича собівартість збільшилася в 4,7 рази. Все це - результат економічної незацікавленості виробників яловичини, зниження платоспроможного попиту населення, підвищення роздрібних цін на основні ресурси, що використовуються в галузі. Зросла розбалансованість між тваринницькими і переробними галузями, суттєво послабились економічні інтереси і відносини між виробниками і переробниками яловичини. У мясному скотарстві, як правило використовуються енергозберігаючі технології - безпривязне та пасовищне утримання худоби всіх вікових груп; мають місце менші витрати праці на виробництво 1 ц приросту живої маси; відсутня потреба в капітальних приміщеннях та окремих засобах механізації виробничих процесів (наприклад, засобів механізованого доїння); знижується матеріалоємність продукції - в 1,3-1,4 рази.
План
Основний зміст дисертації
Вывод
Особливістю економічної ефективності виробництва яловичини в досліджуваному регіоні є відсутність необхідної сировинної бази. Головним постачальником сировини є галузь молочного скотарства, основним завданням якої є виробництво молока. Формування мясного потенціалу проходить за рахунок вибракуваного поголівя та такого, що не йде для відтворення стада. В області практично відсутня спеціалізована галузь - мясне скотарство. Це ускладнює інтенсифікацію виробництва яловичини та ефективне функціонування переробних підприємств. Як наслідок, в регіоні спостерігається низька забезпеченість населення мясними продуктами: мясом яловичини - 17,9%; ковбасними виробами - 23,8%; мясними напівфабрикатами - 1%.
2. В умовах формування ринкових відносин для галузі скотарства регіону характерним є скорочення поголівя, спад виробництва і істотне зниження ефективності. Так, у 2000 році в порівнянні з 1996 роком, продуктивність тварин зменшилася на 23,2 %, затрати праці на 1 ц приросту живої маси збільшилися на 65,3 %, виробнича собівартість збільшилася в 4,7 рази. Все це - результат економічної незацікавленості виробників яловичини, зниження платоспроможного попиту населення, підвищення роздрібних цін на основні ресурси, що використовуються в галузі.
3. Різкий спад розвитку скотарства в суспільному секторі обумовив скорочення обсягів виробництва переробних підприємств та неефективне використання їх потужностей. Переробні потужності використовуються в області у середньому на 25%. Зросла розбалансованість між тваринницькими і переробними галузями, суттєво послабились економічні інтереси і відносини між виробниками і переробниками яловичини. В 2000 році в порівнянні з 1997 роком виробництво мяса скоротилося на 35,7 %, субпродуктів яловичини І категорії - на 13 %, ІІ категорії - на 16 %, ковбас - на 7,6 %. Мала завантаженість потужностей призвела до того, що за останні два роки спостерігається збитковість виробництва мясопродуктів. В 2000 році в цілому вона складала -2,7 %.
4. Особлива роль в нарощуванні обсягів виробництва яловичини та зміцненні сировинної бази переробних підприємств належить особистим господарствам населення. Їх діяльність забезпечує найбільш повне використання біологічного потенціалу тварин для одержання прибутку. У 2000 році питома вага особистих підсобних господарств в реалізації яловичини складала 41,5% при питомій вазі поголівя 28%. Інтенсивність вирощування худоби в цих господарствах значно вища, ніж в сільськогосподарських підприємствах інших форм господарювання.
5. Комплекс факторів соціально економічного, ресурсного, енергетичного, екологічного характеру обумовлює необхідність розвитку галузі мясного скотарства в області. У мясному скотарстві, як правило використовуються енергозберігаючі технології - безпривязне та пасовищне утримання худоби всіх вікових груп; мають місце менші витрати праці на виробництво 1 ц приросту живої маси; відсутня потреба в капітальних приміщеннях та окремих засобах механізації виробничих процесів (наприклад, засобів механізованого доїння); знижується матеріалоємність продукції - в 1,3-1,4 рази.
6. Основними чинниками впливу на збільшення середньодобових приростів молодняка великої рогатої худоби на дорощуванні і худоби на відгодівлі є рівень годівлі і повноцінність їх раціонів. У свою чергу, підвищення продуктивності забезпечує зростання всіх показників ефективності виробництва яловичини. Встановлено, що з підвищенням середньодобових приростів живої маси молодняка в господарствах з найнижчими значеннями цього показника (80 г) до 357 г середнього рівня кращих господарств, затрати праці на 1 ц приросту зменшуються на 63%, собівартість - на 76 %, а збиток - на 74 %.
7. Основними факторами підвищення конкурентоспроможності мясопереробної промисловості в умовах формування ринкових відносин є використання високоефективні технологій переробки мяса, розширення асортименту та виробництво продукції з гарантованою якістю та безпечністю. Вивчення ринкового попиту за допомогою новітніх методик дозволить підприємствам виробляти продукцію, якої споживач потребує найбільше.
8. Сучасні економічні взаємовідносини між виробниками і переробниками продукції тваринництва недостатньо обгрунтовані. Удосконалення економічних відносин може бути досягнуто шляхом інтегрування виробників і переробників яловичини, а також шляхом створення переробними підприємствами власної сировинної бази або застосуванням в розрахунках оптимальної ринкової ціни, яка заключається в тому, що вона повинна забезпечувати рівень рентабельності, достатній як мінімум для простого відтворення При сучасній виробничій собівартості 1 т приросту живої ваги та оптимальному рівні рентабельності така ціна повинна дорівнювати 5323,7 грн. Для зниження собівартості мусять бути задіяні наявні резерви в господарствах.
9. Оптимізація мясопродуктового підкомплексу Миколаївської області на максимум кінцевої продукції, вираженої в грошових одиницях засвідчує, що область має змогу забезпечити власне населення ковбасними виробами в кількості 15540 т, жиром яловичим - 6475 т, мясом - 38850 т. Є великі можливості вивозу продукції переробки мяса за межі регіону. Інтенсивне використання тварин на вирощуванні і відгодівлі, ефективне використання і оптимальний розподіл кормів, достатність коштів, раціональне використання переробних потужностей дозволить скоротити витрати праці на 1ц приросту живої маси на 59,3 %, собівартість - на 69,8 %. Рівень рентабельності виробництва приросту при виконанні всіх умов оптимізаційної задачі складе 35%, мясопереробної промисловості - 30 %.
Список литературы
Назарова Л.В. Дослідження конкурентоспроможності окремих видів ковбас / Харчова і переробна промисловість. - 2001. - № 4. - с. 18.
Назарова Л.В. Собівартість виробництва приростів великої рогатої худоби і вплив на неї окремих факторів / Вісник аграрної науки Причорноморя. - 1999. -№ 2 (7). - с. 49.
Назарова Л.В. Стан та шляхи підвищення конкурентоспроможності мясопереробної галузі в Миколаївській області / Економіка АПК. - 2001. - №8. - с.79.
Назарова Л.В. Стан економічної ефективності виробництва продукції мясного скотарства / Вісник аграрної науки Причорноморя. - 1999. - № 1 (6). - с. 115.
Назарова Л.В. Удосконалення взаємовідносин між виробниками яловичини та переробними підприємствами / Організаційно-економічні проблеми розвитку АПК. За ред. П.Т.Саблука - К.: ІАЕ, 2001 р. - с.161.
Назарова Л.В. Сучасний стан виробництва і переробки яловичини в Миколаївській області. - Проблеми ефективного функціонування АПК в умовах нових форм власності і господарювання: Кол. монографія у двох томах. Т. 1/За ред. П.Т. Саблука, В.Я. Амбросова, Г.Є.Мазнєва. - К.:ІАЕ,2001. - с.550
Назарова Л.В. Удосконалення взаємовідносин між виробниками яловичини і її переробниками в пореформенний період / Реформування сільського господарства: підсумки, проблеми, перспективи. - Миколаїв, 2001. - с. 211.