Економічна ефективність використання виробничих ресурсів в умовах ринкового механізму господарювання (на матеріалах сільськогосподарських підприємств Донецької області) - Автореферат

Тому одним з найважливіших завдань агропромислового комплексу в умовах розвитку ринкових відносин є докорінна перебудова його структури, яка б змогла забезпечити розвиток підприємницької діяльності, а також поєднати виробничу та комерційну діяльність. Це в свою чергу вимагає моделювання процесів виробництва, завдяки чому повніше й обгрунтованіше прогнозуються наслідки прийнятих рішень, здійснюється комплексне розвязання економічних і соціальних проблем, які неминуче загострюються у перехідний період. Значний внесок в розробку цих проблем зробили Л.М.Анічин, Г.О.Андрусенко, О.А.Бугуцький, П.П.Борщевський, П.І.Гайдуцький, М.В.Гладій, В.К.Горкавий, Т.І.Купалова, В.І.Лишиленко, І.І.Лукінов, В.П.Мартьянов, В.Я.Месель-Веселяк, О.М.Онищенко, М.К.Орлатий, Й.С.Пасхавер, Б.Й.Пасхавер, П.Т.Саблук, В.А.Слаута, М.Ф.Соловйов, В.М.Трегобчук, В.Й.Шиян, О.М.Шпичак, А.Е.Юзефович, В.О.Юрчишин, К.І.Якуба та ін. Але в умовах формування в Україні ринкових відносин економічні дослідження щодо ефективності використання сільськогосподарських виробничих ресурсів і створення раціональних, оптимальних за структурою високотехнологічних ресурсних потенціалів проводилися недостатньо. Основною метою дослідження є розробка теоретичних і методичних основ раціонального формування структури виробничих ресурсів регіону в залежності від ринкових умов; обґрунтування виробничої структури аграрної сфери АПК Донецької області в сучасних умовах, яка здатна забезпечити стабілізацію та подальший розвиток сільськогосподарських підприємств і ефективне використання земельних, трудових, матеріально-технічних ресурсів.Висновки та пропозиціїУ першому розділі “Теоретичні основи та соціально-економічна суть виробничих ресурсів сільського господарства в умовах формування ринкових відносин” досліджено суть категорій “економічний потенціал”, “виробничий потенціал”, “ресурсний потенціал”, “виробничі ресурси”; розглянуто методологічні основи визначення показників забезпеченості та ефективності використання виробничих ресурсів сільськогосподарських підприємств; доведено необхідність створення на сільськогосподарських підприємствах оптимальної, раціональної структури ресурсів, яка забезпечить підвищення ефективності виробництва в АПК. У другому розділі “Аналіз економічної ефективності використання виробничих ресурсів в сільськогосподарських підприємствах Донецької області” розглядається сучасний стан розвитку сільського господарства досліджуваного регіону і аналізується його забезпеченість земельними, матеріально-технічними, трудовими ресурсами та ефективність їх використання. У середньому за 1996 - 2000 рр. загальна посівна площа зменшилася порівняно з 1991-1996 рр. на 74,8 тис.га, що обумовлено виведенням частини ерозійно небезпечних площ ріллі із сільськогосподарського використання та неспроможністю ряду господарств щорічно використовувати наявні посівні площі через нестачу необхідних виробничих ресурсів. Зниження урожайності сільськогосподарських культур і продуктивності худоби призвело до значного зменшення обсягів виробництва продукції рослинництва та тваринництва і негативно позначилося на виробництві валової і товарної продукції в розрахунку на 100 га сільськогосподарських угідь. У той же час зросла частка дебеторської заборгованості - з 54,9% в 1996 р. до 73,4% в 2000 р., зменшення частки оборотних засобів сфери виробництва обумовлює зниження ефективності виробництва.У соціально-економічному відношенні регіон характеризується надзвичайно розвинутою індустрією, що зумовлює велику питому вагу міського населення, яке потребує стійкого забезпечення продуктами харчування. Водночас погіршується якісний стан земель та знижується родючість грунтів через надмірну сільськогосподарську освоєність території, високу розораність сільськогосподарських угідь, порушення оптимального співвідношення між різними компонентами природного середовища, порушення великого кругообігу речовин у природі, інтенсивну водну та вітрову ерозію. З метою підвищення продуктивності та економічної ефективності використання земель у сільському господарстві та збільшення виробництва сільськогосподарської продукції з кожного гектара угідь необхідним є вилучення з обробітку надмірно еродованих, промислово забруднених, засолених земельних ділянок для їх природної та штучної реабілітації. Потрібує удосконалення структура посівних площ і сівозмін, оскільки при відповідному для певних умов чергуванні культур в господарствах техніка та інші засоби виробництва використовуються більш ефективно, що обумовлює підвищення фондовіддачі та зниження фондоємності виробництва рослинницької продукції. Проектним рішенням пропонуються зміни у структурі посівних площ і поголівї тварин, що забезпечить збільшення виробництва сільськогосподарської продукції і сприятиме вирішенню продовольчої проблеми у найнаселенішому регіоні України.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

Агропромислове виробництво Донецької області за концентрацією виробничих і природних ресурсів є надто ресурсоємною сферою народного господарства. У соціально-економічному відношенні регіон характеризується надзвичайно розвинутою індустрією, що зумовлює велику питому вагу міського населення, яке потребує стійкого забезпечення продуктами харчування. Частка ж сільського господарства області становить лише 5% у валовому суспільному продукті та 6% у одержаному національному доході. Донецьку область характеризує найвища в Україні щільність населення - 187 чол. на 1 км2.

Нашими дослідженнями встановлено, що становище аграрного сектора економіки Донецької області залишається складним. Спостерігається значний спад виробництва, особливо продукції тваринництва. Різке зниження рівня товарності, продуктивності у тваринницькій галузі характерне для господарств суспільного сектора економіки. Водночас погіршується якісний стан земель та знижується родючість грунтів через надмірну сільськогосподарську освоєність території, високу розораність сільськогосподарських угідь, порушення оптимального співвідношення між різними компонентами природного середовища, порушення великого кругообігу речовин у природі, інтенсивну водну та вітрову ерозію.

З метою підвищення продуктивності та економічної ефективності використання земель у сільському господарстві та збільшення виробництва сільськогосподарської продукції з кожного гектара угідь необхідним є вилучення з обробітку надмірно еродованих, промислово забруднених, засолених земельних ділянок для їх природної та штучної реабілітації.

Потрібує удосконалення структура посівних площ і сівозмін, оскільки при відповідному для певних умов чергуванні культур в господарствах техніка та інші засоби виробництва використовуються більш ефективно, що обумовлює підвищення фондовіддачі та зниження фондоємності виробництва рослинницької продукції. Проектним рішенням пропонуються зміни у структурі посівних площ і поголівї тварин, що забезпечить збільшення виробництва сільськогосподарської продукції і сприятиме вирішенню продовольчої проблеми у найнаселенішому регіоні України. За даними розрахунків, кращих результатів господарювання можна досягти, розширивши посіви зернових і змінивши їх структуру. Питома вага зернових культур складатиме 57,1%, або 43795,7 га; 45,2% цієї площі буде виділено під озиму пшеницю. З метою максимізації прибутку проектним варіантом передбачено збільшення площі під посіви озимої пшениці, в порівнянні з фактичною площею, на 2301 га., або на 13%.

У тваринництві можливе зростання поголівя великої рогатої худоби та свиней відповідно на 70,2 та 25% до середнього за 1996-2000 рр., що сприятиме значному збільшенню виробництва продукції тваринництва.

З метою організації високоефективного, рентабельного виробництва сільськогосподарські підприємства повинні розвивати лише ті галузі і в такому розмірі, щоб найраціональніше використовувалися земля, засоби виробництва, трудові ресурси і щоб найбільшими були вихід продукції та чистий дохід на одиницю площі і одиницю поточних витрат та виробничих фондів. Слід передбачити раціональне формування ресурсів, в значній мірі залежне від науково обгрунтованих норм і нормативів; створити умови для подолання значної диференціації в забезпеченості господарств виробничими ресурсами. Розрахунки, проведені на ЕОМ, показують, що господарства з більш досконалою (в порівнянні з фактично існуючою) галузевою структурою виробництва можуть виробляти товарної продукції в 1,5 раза більше, а прибутку одержувати в 1,6 раза більше порівняно із середнім за 1996 - 2000 рр.

Через недосконалість структури основних виробничих фондів сільськогосподарського призначення майже 76% припадає на будівлі, споруди та передавальне устаткування. Тому необхідно встановити раціональне співвідношення між окремими структурними елементами основних фондів; збільшити частку активних основних виробничих фондів в загальній структурі: силових і робочих машин, транспортних засобів, продуктивної худоби, багаторічних культурних насаджень, що вплине на кінцеві результати господарювання. При цьому оптимальний рівень фондооснащеності та раціональну структуру фондів необхідно визначати відповідно до виробничого напрямку, досягнутого рівня інтенсивності розвитку головної галузі, місцевих природних умов тощо.

З метою підвищення ефективності використання оборотних засобів в сільськогосподарських підприємствах області необхідно збільшити в їх структурі такі складові елементи, як мінеральні і органічні добрива, високо-кондиційне насіння районованих найурожайніших сортів і гибридів сільськогосподарських культур, що забезпечить найбільший приріст продукції при зменшенні собівартості її виробництва.

З метою подолання проблеми непропорційності виробництва та поглиблення структурних протиріч необхідно досягти збалансованого росту ресурсозабезпечення, формувати найбільш оптимальні варіанти сполучення окремих видів ресурсів.

Краснощок С.О. Шляхи реструктуризації сільськогосподарських підприємств // Проблеми економіки агропромислового комплексу і формування його кадрового потенціалу: Кол. монографія у двох томах. Т. 1 / За ред. П.Т.Саблука, В.Я.Амбросова, Г.Є.Мазнєва. - К.: ІАЕ, 2000.- С. 135-138.

Краснощок С.О. Ефективність використання зрошуваних земель в Донецькій області // Проблеми ефективного функціонування АПК в умовах нових форм власності та господарювання: Кол.монографія у двох томах. Т.1 / За ред. П.Т.Саблука, В.Я.Амбросова, Г.Є.Мазнева. - К.: ІАЕ, 2001. - С. 135 - 138.

Краснощок С.О. Порівняльна оцінка ефективності різних форм господарювання в Донецькій області // Вісник ХДАУ. - 1997. - №1.- С. 97- 100.

Краснощок С.О. Ефективність використання земельних ресурсів у господарствах Донецької області // Вісник ХДАУ. - 1998. - №4. - С.127 -132.

Краснощок С.О. Вплив ресурсозабезпеченості на госпрозрахункову діяльність сільськогосподарських підприємств // Вісник ХДАУ. - 2000. - №2 - С. 93 - 96.

Ульянченко О.В., Краснощок С.О. Основні напрямки перспективного розвитку сільськогосподарських формувань // Мат-ли наук. конф. / Харк. держ. аграр. ун. ім.В.В.Докучаєва. - Харків, 1996. - 73 с. Дисертанту належить збір та обробка даних, розробка методики і формулювання висновків.