Розгляд особливостей процесу становлення та розвитку соціально-економічної політики в агропромисловому комплексі держави. Знайомство з економічними засадами вдосконалення соціального захисту в аграрному секторі АПК в перехідний період, аналіз проблем.
Аннотация к работе
Механізм соціальної підтримки населення повинен передбачати законодавчо закріплену систему державних гарантій, а саме: право на працю, мінімальну заробітну плату, пенсії, стипендії, грошову допомогу у випадку тимчасової непрацездатності, втрати зайнятості, право на освіту і медичне обслуговування, пільги за певних умов праці, право на житло та відпочинок. Предметом дослідження є загальні закономірності становлення і розвитку системи соціального захисту населення, сучасний стан соціального захисту в аграрному секторі АПК і фінансові відносини, що виникають у процесі здійснення соціального захисту. Для того, щоб система соціального захисту була ефективною і негативно не впливала на розвиток виробництва, а як наслідок і на розмір внутрішнього валового продукту, необхідно, щоб вона відповідала таким принципам: витрати на утримання фондів соціального захисту повинні бути мінімальними; порядок обовязкового страхування повинен бути нескладним, доступним і простим у використанні; слід чітко розподілити функції підприємств і фондів соціального захисту, при якому всі допомоги і виплати повинні здійснюватися апаратами фондів; визначення в числі діючих структур державного управління головного органу проведення соціальної політики і координації дій по її реалізації - Міністерства соціального захисту населення. Необхідно, щоб в країні була комплексна структура управління соціальним захистом, яка швидко реагувала б на потреби населення в соціальному захисті; забезпечення найтіснішого звязку між сумою страхових платежів, внесених у фонд і сумою виплат, що отримуються; порядок оформлення виплат повинен бути простим, без додаткових ускладнень та формалізму. Зміна суспільно-економічної системи в нашій країні привела до загострення трьох груп соціальних проблем, які і визначають складові системи соціального захисту:-соціальний захист працездатного населення, якому загрожує перехід за межу бідності в разі втрати працездатності або місця роботи;Навіть незначний економічний ріст створює сприятливі передумови для розширення бази оподаткування і зборів в фонди соціального страхування, сприяє зниженню рівня безробіття і розширює доступ до систем соціального захисту. Розвинуті системи соціального захисту здатні позитивно впливати на стан економіки та соціальне становище працюючих шляхом раціонального перерозподілу доходів, активного стимулювання заощаджень населення, підвищення його купівельної здатності. 2.У системі соціального захисту населення найважливішим елементом виступає соціальне страхування, до складу якого належать пенсійне, медичне, страхування від безробіття та від нещасних випадків на виробництві. На даному етапі в Україні діють три фонди: Пенсійний фонд, Фонд соціального страхування та Фонд сприяння зайнятості населення. 3.Становлення ринкових відносин в найближчий час призведе до усвідомлення багатьма людьми того, що соціальне страхування здійснюється за рахунок їх власних коштів і надання тих чи інших пільг одним категоріям веде до зниження рівня соціального захисту інших.
Вывод
1.Політику держави щодо розвитку соціального захисту потрібно розглядати в єдиному контексті з її економічною та фінансовою політикою. Навіть незначний економічний ріст створює сприятливі передумови для розширення бази оподаткування і зборів в фонди соціального страхування, сприяє зниженню рівня безробіття і розширює доступ до систем соціального захисту. Розвинуті системи соціального захисту здатні позитивно впливати на стан економіки та соціальне становище працюючих шляхом раціонального перерозподілу доходів, активного стимулювання заощаджень населення, підвищення його купівельної здатності.
2.У системі соціального захисту населення найважливішим елементом виступає соціальне страхування, до складу якого належать пенсійне, медичне, страхування від безробіття та від нещасних випадків на виробництві. На даному етапі в Україні діють три фонди: Пенсійний фонд, Фонд соціального страхування та Фонд сприяння зайнятості населення. Як показали дослідження, в практиці соціального захисту населення нагромадилось дуже багато невирішених проблем. Частина з них повязана з існуванням багатьох застарілих і нерідко суперечливих один одному нормативно-правових актів.
3.Становлення ринкових відносин в найближчий час призведе до усвідомлення багатьма людьми того, що соціальне страхування здійснюється за рахунок їх власних коштів і надання тих чи інших пільг одним категоріям веде до зниження рівня соціального захисту інших. А це безперечно загострить проблему не тільки умов і рівня соціального захисту, але і його організації в цілому. Тому потрібні корінні зміни цієї системи, її пристосування до нових економічних відносин шляхом відмови та обмеження прихованого перерозподілу коштів по каналам соціального страхування і забезпечення.
4.Сучасні взаємовідносини, які виникають при сплаті зборів на обовязкове державне пенсійне страхування та на обовязкове соціальне страхування (у тому числі збору на обовязкове соціальне страхування на випадок безробіття) визначаються їх податковою природою. Держава в централізованому порядку визначає норму збору та коло платників. Нормативний метод визначення внесків впорядковує збір коштів, фактично прирівнюючи їх до податкових відрахувань. Всі ці внески відносяться на собівартість продукції, робіт та послуг платників. В якості оподатковуваної бази використовується фонд заробітної плати. Податковий характер внесків в ці фонди проявляється також у фінансових і інших санкціях. Платники, які не дотримуються порядку сплати внесків несуть відповідальність, як за порушення податкового законодавства. Саме принцип прирівнювання до податків внесків в ці фонди дає останнім вагому перевагу при зборі коштів. Але поряд з цим виникають проблеми контролю за правильністю розрахунків, дотриманням порядку сплати, накопиченням, збереженням та використанням коштів.
5.Вказані фонди та їх територіальні органи самі займаються мобілізацією коштів, а для їх збору та проведення відповідних розрахунків, в кожному з них створюються спеціальні виконавчі структури (відділи). А утримання останніх потребує витрати частини зібраних коштів, до того ж, працівники цих фондів відволікаються на не властиві їм види діяльності. Відсутність достатнього технічного та методичного забезпечення, кваліфікованих кадрів позначається на повноті збору та якості обліку платежів. В процесі дослідження виявилася паралельність роботи податкової служби і зазначених фондів. А саме: кожен із фондів соціального захисту робить перевірку правильності нарахування та своєчасного перерахування коштів на підприємстві, цим же самим займається і податкова служба, коли робить комплексну перевірку підприємства. Отже, наявна паралельність і дублювання обліку, стягнення внесків та їх контролю. Пропонуємо обєднати зусилля з мобілізації та використання фінансових ресурсів на соціальні потреби. Зосередити в одних руках роботу по збору коштів, їх обліку, контролю за платежами і передати її податковим органам. Єдина база обкладання, податкова природа платежів, подібність методики визначення внесків, рівність санкцій за порушення порядку сплати - все це дає достатнє обгрунтування. Крім того, було б ефективно і раціонально зосередити платежі на одному поточному рахунку, надавши платникам право нараховувати та сплачувати внески у фонди одним платіжним дорученням. Зібрані на єдиний поточний рахунок кошти потім за встановленими нормативами перераховувати до фондів. Таким чином, існуючі фонди отримають можливість сконцентрувати увагу на власних завданнях. Разом з тим це створить основу для кращого використання та ефективного інвестування коштів на соціальні програми. До того ж дасть можливість скоротити частину апарату управління цими фондами, що призведе до зменшення витрат на їх утримання, а вивільнені таким чином кошти можна буде направити на соціальні потреби.
6.Як показало соціологічне опитування, розвиток виробництва стримують такі фактори: високі податкові ставки, велика кількість податків і платежів, часті зміни в податковій системі, великий обсяг звітності. Для скорочення обсягу звітності пропонуємо нову форму звіту, який буде здаватись лише до податкової інспекції. Це, насамперед, призведе до зменшення навантаження на працівників бухгалтерії. Не треба буде здавати звіти до кожного фонду і в податкову інспекцію одночасно. Скоротиться кількість перевірок на підприємствах з боку цих фондів. Відпаде потреба реєструвати підприємство в кожному з фондів соціального захисту, це також спростить податкову систему.
7.На сьогоднішній день функції фондів соціального захисту і підприємств до кінця не розмежовані. Це стосується, насамперед, виплат допомоги по тимчасовій непрацездатності, по вагітності і пологах, при народженні дитини, на поховання, допомоги по догляду за дитиною тощо. Нарахування і виплата цих допомог працюючим громадянам здійснюється безпосередньо на підприємстві. За неправильне нарахування цих виплат до підприємств і працівників бухгалтерії, відповідальних за правильність нарахування, застосовуюються фінансові санкції у вигляді штрафів. На наш погляд, цю роботу повинні виконувати фонди соціального захисту, тому що основним завданням підприємства є виробництво продукції чи надання послуг. Тому, на приватних підприємствах багато соціальних виплат не виплачуються взагалі, щоб уникнути фінансової відповідальності. Якщо соціальні виплати будуть нараховуватись і виплачуватись фондами соціального захисту, то набагато буде спрощений бухгалтерський облік на підприємствах, зменшиться обсяг облікової роботи.
8. В сучасних умовах нарахування пенсій здійснюється відділом соціального забезпечення населення, він же сплачує різні допомоги і компенсації непрацюючим та соціальнонезахищеним громадянам. Функція Пенсійного фонду - це акумуляція та розподіл коштів для виплати пенсій. Тому виникає питання про доцільність існування такої транзитної установи, як Пенсійний фонд. З введенням персоніфікованого обліку відрахувань на пенсійне страхування потреба в сучасному Пенсійному фонді відпаде. Нарахування пенсій треба здійснювати як і раніше у відділах соціального забезпечення, але крім того ці відділи повинні займатися захистом малозабезпечених громадян та інших верств населення, який буде здійснюватись безпосередньо за рахунок бюджету.
9.Функції профспілок і Фонду соціального страхування доцільно розмежувати. Профспілки повинні функціонувати на добровільних засадах і захищати інтереси працюючих (право на працю, на відпочинок тощо). А до запровадження медичного страхування, захист працюючих у випадку втрати працездатності слід здійснювати Фонду соціального страхування і не перекладати свої функції по виплаті допомоги на підприємства. Виплати повинен здійснювати апарат самого Фонду. За рахунок коштів Фонду соціального страхування необхідно відшкодовувати витрати в період тимчасової непрацездатності, санаторно-курортне лікування та оздоровлення.
Список литературы
1.Плаксієнко В.Я., Шаповал В.М. Роль служби зайнятості в процесі формування ринку праці//Науковий вісник національного аграрного університету.-1999.-Вип. 18.-С.55-60.
2.Шаповал В.М. Порядок визначення розміру мінімальної заробітної плати//Вісник Сумського державного аграрного університету.-1998.-№1(4).-С.100-103.
3.Шаповал В.М. Пенсійне забезпечення, як один з елементів соціального захисту//Придніпровський науковий вісник.-1998.-№ 57(124).-С.19-24.
4.Шаповал В.М. Соціальне страхування, як основний елемент соціального захисту населення//Природа людини і динаміка соціально-економічних процесів, випуск 1: Збірник статей. Дніпропетровськ, "Наука і освіта", 1998.-С.156-163.
5.Шаповал В.М. Громадські роботи - в системі підвищення зайнятості населення//Економічні та фінансові проблеми сільськогосподарського виробництва в перехідний період до ринку: Збірник наукових праць/Дніпропетр. держ. агр. ун-т. Дніпропетровськ, 1997.-С.122-124.
6.Шаповал В.М. Организация учета в фермерских хозяйствах//Рыночные преобразования аграрного производства: реформирование отношений собственности, форм хозяйствования и экономического механизма их функционирования. Материалы международной научно-практической конференции/Днепропетр. госагроуниверситет. Днепропетровск, 1992.-С.133.
7.Шаповал В.М., Носенко Л.Н. Организация оплаты труда в условиях рыночной экономики//Тезисы докладов научно-практической конференции "Формирование экономического механизма рыночных отношений АПК"/Днепропетр. гос. агр. ун-т. Днепропетровск, 1993.-С.33.