Основні тенденції та пріоритетні напрямки використання земель сільськогосподарського призначення в умовах трансформації ринку, форм власності та господарювання. Економічні складові земельно-орендних відносин, визначення їх форм та прибутковості.
Аннотация к работе
Територіальні зміни, які відбулися в Україні у процесі проведення земельної реформи, економічних перетворень, повязаних з переходом до ринкових відносин, призвели до значних змін у структурі виробництва та адміністративно-територіальних утворень. У процесі реформування земельних відносин, на жаль, загострилися старі проблеми екологічного характеру та зявилися нові соціально-економічні проблеми, повязані зі спадом ефективності господарювання в сільськогосподарських підприємствах. Зміна форм власності на землю призвела до появи великої кількості субєктів земельних відносин, фізичних та юридичних осіб з певними правами й обовязками, що суттєво ускладнює процес управління земельними ресурсами, розвитком сільськогосподарського землекористування. Для подальшого здійснення земельної реформи важливим є вдосконалення державного управління земельними ресурсами з метою забезпечення гарантії та захисту прав власності і користування землею всіх форм власності, підтримки системи оподаткування земель, удосконалення орендних відносин, підвищення ефективності використання земель за їх цільовим призначенням, поліпшення якості контролю за господарською діяльністю на землі. Відповідно до мети дослідження були сформульовані такі задачі: · дослідити теоретичні, методологічні та методичні аспекти управління земельними ресурсами в процесі проведення земельної реформи;Управління земельними ресурсами - це реалізація політичного курсу держави щодо земельних відносин, це і компетенція органів, яким надано право розпорядження землею та контролю за її охороною, забезпечення відповідно до законодавства процесу надання та вилучення земельних ділянок, здійснення природоохоронних заходів, збирання, систематизації та надання земельно-кадастрової інформації з правового режиму земель, кількості та якості земель, вартісних показників. Для розвитку та покращання системи управління земельними ресурсами важливим є створення системних інформаційних блоків: геоінформаційних технологій, автоматизованого ведення земельного кадастру, єдиної кадастрово-реєстраційної щодо землі та нерухомості, цільового використання земель, форм власності на землю, плати за землю, формування землеволодінь і землекористувань, ринку землі. Подальший розвиток системи управління земельними ресурсами має відбуватися на рівні сільськогосподарських підприємств, через реалізацію громадянами прав власності на землю, освоєння механізму економічного та правового регулювання земельних відносин через оренду земельних ділянок, поступового введення в економічний обіг земель сільськогосподарського призначення, забезпечення високоефективного використання сільськогосподарських угідь, охорони та розширеного відтворення родючості грунтів. Головними завданнями управління земельними ресурсами у сучасних умовах мають стати розробка та правильне застосування організаційних заходів щодо забезпечення рівноправного існування та розвитку різних форм власності на землю, підпримка ефективних форм господарювання, розробка та практичне застосування стимулюючих заходів впливу на землевласників і землекористувачів з метою підвищення їх зацікавленості у зростанні продуктивності земель, покращанні їх екологічного стану та відповідальності за порушення норм користування землею. Створення ефективної системи управління земельними ресурсами передбачає гарантію прав власності та надійний захист прав володіння, користування землею, підтримку системи оподаткування, забезпечення гарантій під кредитування, розвиток і контроль земельного ринку, підвищення ефективності планування землекористування, спрощення землевпорядних робіт при проведенні земельної реформи, одержання і аналіз земельно-кадастрових та земельно-оціночних показників, зменшення кількості земельних спорів.Управління земельними ресурсами - це цілеспрямована діяльність державних, законодавчих, виконавчих органів, здійснювана за допомогою таких основних функцій управління, як моделювання, планування та проектування, організація цільового та функціонального використання земель, мотивація й економічне обгрунтування, державна координація, регулювання управління, державний контроль, а також спеціальних функцій, виконання яких забезпечує гармонійний розвиток всієї системи управління земельними ресурсами. Економічними засадами управління земельними ресурсами в нинішніх умовах є: формування системи плати за землю, адекватної ринковим перетворенням в Україні; формування системи землекористування товаровиробників на основі розвитку ринку землі; організація різних видів плати за землю (земельного податку, орендної плати) на єдиній методологічній основі; подальший розвиток оренди землі; теоретичний, методологічний і практичний розвиток заставних відносин; екологічна й економічна оптимізація використання землі; упорядкування розмірів існуючих землеволодінь різних форм власності та господарювання. Розвиток і покращання системи управління земельними ресурсами розглянуто крізь призму геоінформаційних технологій, систему автоматизованого ведення земельного кадастру, ств