Причини виникнення та наслідки екологічних проблем в АПК. Характер та масштаб впливу промислових та сільськогосподарських підприємств на агросистеми. Економічні регулятори процесу використання природних ресурсів і запобігання забруднення довкілля в АПК.
Аннотация к работе
Функціонування сучасного агропромислового комплексу України зумовлює техногенні зміни довкілля, що мають економічні та соціальні наслідки. Проте вітчизняна аграрна політика апріорно спрямована на виконання економічних завдань АПК і, фактично, не містить екологічної складової, хоча саме сільськогосподарські і переробні технології, які нині широко застосовуються, спричиняють забруднення ґрунтів та інших природних ресурсів і не забезпечують виробництво якісної та екологічно чистої продукції в національному масштабі. Серед науковців та практиків утверджується розуміння того, що негативні екологічні впливи на довкілля, зумовлені сільськогосподарською діяльністю, невідворотно посилюються, а отже, уряд повинен ініціювати запровадження системи заходів, спрямованих на вирішення екологічних проблем, які за рівнем свого взаємодоповнення, логічної послідовності та масштабності впливу могли б претендувати на статус урядової політики. Отже, виникає потреба у обґрунтуванні теоретичних та методологічних засад, які забезпечили б системність аналізу чинників, що зумовлюють екологічні проблеми в АПК, визначили роль і місце екологічної політики у його розвитку, розкрили значення урядових регуляторних дій як складової екологічної політики, створили наукове підґрунтя для вибору інструментів та організаційних форм її реалізації. У 2006-2007 рр. дослідження було продовжено у Раді по вивченню продуктивних сил України НАН України за темою "Дослідження проблем модернізації національного господарства в контексті світових тенденцій сталого розвитку" (державні реєстраційні номери 0106U005193 і 0106U005261), затвердженою на 2005-2008 рр.Тому необхідним є: відбір цілей економічної та соціальної систем, які є адекватними до екологічних потреб; трансформація тих цілей, що не відповідають екологічним потребам; формування нових цілей відповідно до екологічних потреб. У другому розділі - "Методологічні засади аналізу екологічних проблем та екологічної політики в АПК України" - викладена методологія систематизації та визначення впливу чинників, що зумовлюють екологічні проблеми в АПК, а також методологія дослідження інституціонального середовища, в якому відбувається формування та реалізація екологічної політики. Дослідження їх впливів на цей процес має здійснюватися у наступній послідовності: зясування наявності або відсутності чітко визначених та задекларованих у законодавчих актах цілей і завдань екологічної політики в АПК; аналіз екологічного та аграрного законодавства щодо його адекватності цілям і завданням екологічної політики в АПК; дослідження організаційної структури органів державного управління, які забезпечують процес формування та реалізації екологічної політики в АПК, щодо розподілу функцій та координації їх дій; визначення синергетичних ефектів неофіційних обмежень (рівня культури та освіти населення, суспільної та індивідуальної свідомості людей, історичних та національних традицій та звичаїв). До загального переліку таких регуляторів можна віднести: розробку, затвердження і запровадження стандартів якості ґрунтів, гранично допустимих концентрацій хімічних речовин у ґрунті; розробку порядку видачі дозволів на використання хімічних засобів захисту рослин та мінеральних добрив та його запровадження; моніторинг за станом та якістю ґрунтів, пасовищ і луків та розгортання мережі лабораторій і станцій для визначення якості ґрунтів, пасовищ і луків; контроль за дотриманням стандартів, ГДК, ГДР; розробку, затвердження і запровадження штрафів за забруднення ґрунтів, недотримання стандартів якості, ГДК, ГДР; встановлення обмежень на застосування хімічних засобів захисту рослин та мінеральних добрив; вилучення із сільськогосподарського обігу забруднених ділянок земель; розробку і запровадження нормативів площ посіву цукрового буряку, соняшнику, картоплі; розробку і запровадження технологічних технічних заходів щодо зниження рівня забруднення (технологій, сільськогосподарської техніки, пристроїв); розробку і запровадження інших заходів щодо покращення якості ґрунтів (насадження лісів, залуження, створення санітарно-захисних зон навколо промислових обєктів тощо); пропаганда та освітня робота з різними верствами населення щодо необхідності дотримання правил використання та утилізації побутових хімічних засобів; розробку і введення системи заборон і приписів щодо використання хімічних засобів побутового і господарського призначення, утилізації пакувальних матеріалів та тари; організацію сміттєсховищ та вивезення сміття у кожному сільському населеному пункті. Відповідно до запропонованого підходу, принципами формування екологічної політики в АПК слід визнати: встановлення пріоритету екологічних цілей над цілями економічної та соціальної систем; обовязкове узгодження в рамках ієрархічної підпорядкованості цілей економічної та соціальної систем з цілями екологічної системи; послідовне усунення чинників, що зумовлюють появу зовнішніх ефектів в АПК; обовязкове відтворення природних ресурсів (їх якостей, обсягів, функцій), що сп