Поняття та суть економічних виробничих відносин. Аналіз відносин власності в контексті економічних відносин. Економічні потреби через призму економічних відносин. Економічні інтереси - рушійна сила економічних відносин.
Аннотация к работе
Економічні відносини являють собою сукупність соціально-економічних та організаційно-виробничих звязків між господарюючими субєктами в процесі виробництва, розподілу, обміну та споживання матеріальних благ, послуг і доходів. Соціально-економічні відносини є цілісною, структурно субординованою системою, що постійно розвивається від простого до складного. Водночас кожна система соціально-економічних відносин має й відносну самостійність, яка формується на основі свідомої діяльності людини, що бере участь у процесі виробництва, розподілу, обміну і споживання створюваних цінностей.У процесі організації виробництва виникають загальні організаційно-економічні відносини, які відбивають певний його рівень. Вони відображаються такими абстрактно-загальними категоріями, як праця, засоби виробництва, поділ праці тощо, і виражають систему відносин "людина - виробництво". До них належать закономірності розвитку відносин власності (передусім на засоби виробництва), тісно повязаних з ними розподілу і відтворення суспільного виробництва в цілому як економічного кругообігу, який відбувається через виробництво, розподіл, обмін і споживання продуктів і послуг. Економічні закони виявляють обєктивні, стійкі причинно-наслідкові звязки як у середині виробничих відносин, економічних процесів і явищ, так і між ними, розкривають сутність звязків (наприклад, закони вартості, середнього або монопольного прибутку, співвідношення між складовими національного доходу). Так, відносини "товар - товар" на певному етапі трансформуються у "товар - гроші-товар" і згодом - у "гроші-товар-гроші", залежно від ступеня розвитку суспільства.Як юридично-правова категорія власність відображує майнові відносини, свідомі, вольові взаємозвязки юридичних і фізичних осіб з приводу привласнення благ, що закріпляються системою відповідних прав власності. По-друге, власність характеризує діалектику взаємозвязку економічних та юридичних відносин і форм, соціально-економічної сутності та матеріально-речового змісту. Володіння характеризує не обмежену в часі належність обєкта власності певному субєкту, фактичне панування субєкта над обєктом власності. Слід зауважити, що субєкт привласнення власності є одночасно володарем, розпорядником і користувачем. Саме власність на засоби виробництва характеризує сутність усієї сукупності відносин власності, в тому числі механізм розподілу і привласнення результатів виробництва, доходів господарської діяльності.В структурі потреб суспільства можна виділити кілька типів відносин, що характеризують звязок людей з умовами життєдіяльності: ставлення до природи (потреби у спілкуванні з природою, в охороні природи); до існуючих засобів життя (потреби у засобах виробництва і предметах споживання); до себе та інших людей (потреба у самовираженні, саморозвитку, у соціальному статусі, спілкуванні); до праці та дозвілля (потреба у цікавій, творчій праці, у відпочинку та ін.). в) першочергові - потреби, що задовольняються предметами першої необхідності (продукти харчування, одяг, житло, громадський транспорт, збереження здоровя), та непершочергові - потреби, що задовольняються предметами розкоші (парфуми, хутра, яхти). Потреби визначають зміст майбутньої діяльності і необхідний рівень її ефективності: діяльність повинна задовольняти потреби на прийнятному рівні. На рівні суспільства дія цього закону виявляється в тому, що в умовах безмежності потреб суспільство, що прагне забезпечити їх найповніше задоволення, тобто максимально наблизитися до мети, повинно прагнути до всебічної економії праці (як живої, так і уречевленої), тобто до ефективного використання економічних ресурсів, їх раціонального поєднання та розподілу між виробництвом різних благ і на цій основі" - створення умов для задоволення одних потреб і просування до інших потреб більш високого рівня, задоволення яких, у свою чергу, створює умови для просування до потреб ще вищого рівня і т. д. Економічний ефект, досягнутий у певному циклі, полягає в тому, що скорочення часу для задоволення одних потреб дає суспільству економічний виграш і можливість задовольняти інші, більш високі потреби, включаючи потребу у вільному часі.Базуючись на отриманих результатах дослідження зрезюмуємо основні положення курсової роботи: · економічні відносини являють собою сукупність соціально-економічних та організаційно-виробничих звязків між господарюючими субєктами в процесі виробництва, розподілу, обміну та споживання матеріальних благ, послуг і доходів; Вони виникають з приводу трудової діяльності, кооперації праці, обміну засобами виробництва тощо. В цілому ці відносини втілені в господарській системі організації та управління економікою на різних рівнях. Власність як комплекс відносин, багатомірне та багаторівневе явище, і соціально-економічний процес характеризується поліфункціональністю і полі результативністю; В структурі потреб суспільства можна виділити кілька типів відносин, що характеризують звязок людей з умовами життєдіяльності: ставлення до п
План
ПЛАН
Вступ 3
1. Поняття та суть економічних виробничих відносин 4
2. Аналіз відносин власності в контексті економічних відносин 11
3. Економічні потреби через призму економічних відносин 24
4. Економічні інтереси - рушійна сила економічних відносин 31