Економічні реформи у Польщі: українсько-польські порівняльні дослідження - Автореферат

Незважаючи на дещо подібні стартові умови реформування, Польща, яка першою стала на шлях радикальних суспільно-економічних трансформацій, досягла за останні десять років набагато вагоміших успіхів порівняно зі своїми східними сусідами, зокрема, з Україною. Якщо порівняти динаміку даних показників в економічних системах Польщі та України, то стає очевидним, що Польща значно (на 7-10 років) випереджає Україну у реформуванні народного господарства та становленні соціально-орієнтованої ринкової економіки. Отже, вивчення польського досвіду реформування в усіх галузях економіки є актуальним для України, оскільки дозволить скоригувати існуючу економічну політику у вірному напрямі. Особливий інтерес для України являють аспекти, повязані з роздержавленням і приватизацією, зрушеннями у грошово-кредитній і податковій політиці, реформуванням сфери зовнішньоекономічної діяльності. Оскільки Польща межує з Україною, є її стратегічним партнером і досягла значних успіхів у реформуванні економіки, а через три роки стане членом ЄС, що є стратегічною метою й для України, то з огляду на це досвід Польщі потребує спеціального дослідження.У розділі 1 “Польська модель трансформації планової економіки у соціально орієнтовану ринкову економіку” зясовуються передумови економічних реформ у Польщі та в Україні, методологічні засади системної трансформації у Польщі та її специфіка, а також результати реформування. Якщо за цим критерієм порівнювати Польщу з Україною, то перша була більше готова до реформ у відносинах власності, оскільки мала такі підвалини ринкової економіки, як сільське господарство, де не було колективізації, та приватний сектор, що займався наданням послуг і дрібними промислами. Характеризуючи механізми переходу однієї економічної системи в іншу, дисертант розглядає дві моделі трансформації економічних систем (“шокової терапії” та “градуалізму”) і відзначає, що досвід “шокової терапії” в Україні був найбільш невдалий з цілого ряду причин, однією з яких був нераціональний вибір пріоритетів в економічній політиці та відсутність сформованих інститутів ринку. Дисертант обґрунтовує висновок, що запропонована модель “шокової терапії” містить у собі також реальні загрози для економіки: 1) руйнування державного регулювання за переважання державної власності й відсутності в субєктів економічної діяльності досвіду функціонування в ринкових умовах призводить до хаосу у господарській сфері; 2) швидкі темпи роздержавлення й приватизації власності, що в польських умовах дало певні позитивні наслідки, а в Україні призвело до розкрадання національного багатства, посилення відчуженості найманих працівників від засобів виробництва; 3) зростання чисельності безробітних і соціальна напруженість. Зміни у цінових пропорціях і ліквідація дефіциту призвели у Польщі до швидкого зростання закупівель товарів народного споживання тривалого використання, які стали більш доступними (у 1998 р. середня заробітна плата склала 380 дол.) Проте намагання у споживанні досягнути рівня європейських країн ускладнювало стримування росту заробітної плати і було причиною нижчої, ніж у Західній Європі норми нагромадження.Результати проведеного дослідження економічних реформ у Польщі дають підстави для наступних наукових висновків та рекомендацій: Наприкінці 80-х років Україна та Польща не мали ефективної системи відносин власності та управління народним господарством. Така модель означає різкий перехід від одного типу економічної системи до іншого (у даному випадку від одержавленої системи до ринкової) і містить у собі такі основні загрози для економіки: 1) переважаюче на початку реформування спрощене бачення системної трансформації, що зводилося до швидкої приватизації, скорочення державних видатків та боротьби з інфляцією, а отже враховувало лише окремі макроекономічні показники; 2) руйнування державного регулювання за переважання державної власності і за відсутності в субєктів економічної діяльності досвіду функціонування в ринкових умовах призводить до хаосу у господарській сфері; 3) в основі цієї моделі лежать швидкі темпи та раціональний тип приватизації власності, що в польських умовах дало на початку реформ позитивні наслідки, а в Україні призвело до розкрадання національного багатства та тінізації економіки; 4) зростання чисельності безробітних та соціальної напруги. Така політика є цілісною системою економічних цілей і заходів управління економікою, які розробляються та реалізуються урядом із метою оптимізації функціонування народного господарства країни, вирішення перспективних та поточних соціально-економічних завдань. Позитивними сторонами польського досвіду роздержавлення власності, які можна використати в Україні, є активна участь іноземних інвесторів у приватизаційних торгах, застосування реальних міжнародних цін у процесі оцінки майна, контроль правоохоронних органів, Національної контрольної Палати та широкої громадськості за даними процесами, а також повноцінне запровадження механізму банкрутства з перших років трансформаційних процесів. Врах

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ