Узагальнення теоретико-методологічних та практичних проблем розвитку харчової промисловості в Україні та її регіонах в ринкових умовах господарювання. Оцінка природно-ресурсного та виробничого потенціалу харчової промисловості країни та її регіонів.
Аннотация к работе
В сучасних умовах, коли в Україні та усіх її регіонах йде структурна перебудова народного господарства, промислових, агропромислових та інших виробничих і невиробничих комплексів, значно посилюється орієнтація їх діяльності на всебічне і повне задоволення потреб населення в товарах народного споживання, у першу чергу в недорогих продовольчих товарах високої якості, пріоритетного значення набувають проблеми розвитку і функціонування харчової промисловості, її галузей, підгалузей і виробництв, ефективність діяльності яких значною мірою визначає ефективність функціонування народного господарства, промислових та агропромислових комплексів країни та її регіонів. Обраний напрямок дисертаційного дослідження тісно повязаний з планами наукових досліджень Ради по вивченню продуктивних сил України НАН України, що проводилися у 1993-1999 роки, зокрема з такими плановими науково-дослідними роботами, як “Прогноз (Схема) розвитку і розміщення продуктивних сил України та її регіонів” (шифр теми 4.1.2.5), “Прогноз розвитку і розміщення продуктивних сил України на тривалу перспективу (комплексне фундаментальне дослідження)” (шифр теми 3.1.5.58), дослідження природно-ресурсного потенціалу та перспектив економічного і соціального розвитку України (регіональний розріз) (шифр теми 3.1.5.59), “Структурно-динамічні проблеми модернізації економіки України”, ”Державна програма соціально-економічного розвитку Полісся України на період до 2010 року”(на виконання постанови Кабінету Міністрів України від 27.04.94 № 252); темами наукових досліджень по лінії Державного фонду фундаментальних досліджень України: “Наукові основи економічної оцінки раціонального використання, відтворення та охорони земельних ресурсів в агропромисловому комплексі”(шифр теми 8.4/116), “Розробка моделі сталого екологічно збалансованого розвитку продовольчого комплексу” (договір 2/996-97) та Фонду державного майна України: “Соціальна ефективність акціонерних товариств і підприємств різних форм власності в харчовій промисловості”(договір 7/823-97), а також темами на замовлення Державного комітету України по харчовій промисловості: “Секторний аналіз економіки харчової промисловості системи Держхарчопрому України в умовах здійснення роздержавлення й приватизації державного майна”, “Наукові основи формування регіональної структури харчової промисловості України в умовах переходу до ринкових відносин”, “Формування продовольчого ринку в Україні”, “Аналіз сучасного монопольного стану харчової промисловості та шляхи економічно обгрунтованої демонополізації її економіки”, “Маркетинговий моніторинг ринку основних харчових продуктів”, “Шляхи подолання тінізації економіки харчової промисловості”.Розвиток харчової промисловості як сукупності підприємств, виробництв, підгалузей і галузей з виробництва однорідної за економічним призначенням продукції, головним чином предметів споживання, слід розглядати, у сутнісно-змістовному плані, як процес кількісних і якісних перетворень у виробництві і доведенні до споживача продуктів харчування, які відбуваються в часовому та просторовому вимірі у світовому масштабі, масштабі міждержавних обєднань і союзів, окремих країн і їх регіонів, спрямованих на збільшення виробництва і споживання продовольчих товарів високої якості у відповідності з науково обгрунтованими фізіологічними нормами. Основними економічними проблемами розвитку харчової промисловості в умовах перехідної економіки, вирішення яких має першочергове значення для забезпечення стабільного ефективного функціонування цієї комплексної галузі, є наступні: 1) обгрунтування наукових засад розвитку харчової промисловості, зокрема методологічних і методичних основ оцінки рівня та ефективності її розвитку в різних вимірах - глобальному, державному та регіональному; 2) визначення, кількісний і якісний вимір ринку продукції харчової промисловості, обгрунтування стратегічних напрямів його розвитку з урахуванням специфічних особливостей його функціонування в країні та окремих її регіонах; 3) своєчасне забезпечення розробки і реалізації системи довгострокових, середньострокових і короткострокових прогнозів, програм і планів її розвитку, які повинні визначати магістральні напрями збалансування суспільних потреб і ресурсів виробництва та споживання продовольчих товарів, їх науково-технологічного, організаційно-управлінського, сировинного й матеріально-технічного забезпечення у відповідності з конкретними умовами і вимогами соціально-економічного розвитку країни та її регіонів; 4) забезпечення формування сталої, розвиненої сировинної бази розвитку харчової промисловості, продуктових підкомплексів і підприємств; 5) створення розвиненої, що відповідає теперішнім вимогам науково-технологічного прогресу, матеріально-технічної бази її підприємств і виробництв, яка дозволить докорінно підвищити ефективність виробництва продовольчих товарів, їх конкурентоспроможність, посісти передові позиції на світових і регіональних ринках продовольства; 6) розвиток суспільних форм організації виробництва в галузев