Зміст катастрофічних процесів як об’єктів економічної оцінки. Роль і місце системи захисту населення та територій від наслідків НС в економіко-екологічній безпеці України і система управління під час здійснення реформ в умовах соціально-економічної кризи.
Аннотация к работе
Основні засади сталого розвитку (sustainable development) були сформульовані у 1992 році в Програмі дій “Порядок денний на ХХІ століття” на конференції ООН із проблем навколишнього середовища й розвитку. У цьому руслі потребують термінового вирішення наступні проблеми: економічна оцінка збитків, отриманих внаслідок НС, та механізм їх відшкодування; забезпечення соціального захисту постраждалого населення; реабілітація навколишнього середовища; відновлення економічного потенціалу; виявлення впливу наслідків НС на соціально-екологічну комфортність життєдіяльності населення; формування та ефективне використання фондів фінансово-економічного забезпечення антикатастрофічних заходів; оподаткування підприємницької діяльності з антикатастрофічного захисту, а також підвищеним ризиком для оточення й надспоживанням ресурсів; міжнародна координація антикатастрофічної діяльності тощо. Дисертаційна робота виконана в рамках наукових досліджень Ради по вивченню продуктивних сил України НАН України: “Дослідження природно-ресурсного потенціалу та перспектив економічного і соціального розвитку України (регіональний розріз)” - № держреєстрації 0199U003691; “Схема (прогноз) розвитку й розміщення продуктивних сил України та її регіонів (областей) на довготривалу перспективу” - № держреєстрації 0100U000657; “Визначення меж доцільності антропогенного втручання в процеси природного відтворення техногенно порушених територій” - № держреєстрації 0101V007872; “Проблеми сталого розвитку і основні напрями структурних трансформацій в економіці України” - № держреєстрації 0101V007882. Мета дисертаційної роботи полягає у розробці теоретико-методологічних засад соціально-економічної оцінки негативних наслідків НС, обґрунтуванні економічного механізму управління захистом населення й територій в умовах кризи. Теоретико-методологічною основою досягнення мети дослідження слугували фундаментальні положення економічної теорії, економіки природокористування та охорони навколишнього середовища, теорій управління, соціально-економічного, сталого розвитку та регіональної економіки; використовувалися синергетичний підхід та методи: наукового абстрагування, класифікації та типології - для узагальнення наукових розробок вітчизняних і закордонних вчених із питань теорії катастроф і сталого розвитку та удосконалення існуючих класифікаційних схем катастроф;Запропоновано основні фундаментальні поняття катастрофічних процесів визначати за їх соціально-економічним змістом: катастрофа - процес, в якому реалізувався ризик негативного впливу (прямого або опосередкованого) певного явища, події на конкретного індивіда або соціум; надзвичайна ситуація - комплекс негативних для індивіда або соціуму та усвідомлених ними наслідків катастрофи; надзвичайний стан - система спеціальних заходів, спрямованих на подолання надзвичайної ситуації та перехід від катастрофічного до стійкого стану, розвитку, функціонування тощо; соціально-економічна катастрофа - перехід від одного стійкого стану соціальної системи до іншого шляхом біфуркацій (катастроф) з негативними для більшості населення наслідками та різким погіршенням індикаторів сталого розвитку, інакше кажучи це - крах існуючої соціально-економічної системи. Причинно-наслідковий звязок настання НС доцільно розглядати як процес перевищення допустимого ризику, вчасно не розвязаної кризи та не попередженої катастрофи: Таким чином, коли під час дії на систему зовнішніх за своєю природою сил параметри цих сил досягають деякого критичного значення (F = Fc), у системі виникає криза (критична напруга Нс), яка за певних умов може перерости у катастрофу (відбувається біфуркація). В результаті ймовірно виникає новий напрям розвитку системи (стан в або с) як тимчасово стійкої (дисипативної) структури (рис.1), який неможливо спрогнозувати та легко змінити незначними зусиллями. Катастрофічний шлях розвитку соціально-економічної системи до стану Д2 відразу спричинює погіршення добробуту (зокрема, падіння у розрахунку на душу населення ВВП, споживання продуктів, товарів та послуг, різке погіршення демографічної ситуації та інших індикаторів сталого розвитку), тобто процес такого переходу має стрибкоподібний, перервний характер. У звязку із загальним зменшенням виробництва сільськогосподарської продукції, її високою вартістю та зниженням купівельного попиту населення споживання основних продуктів харчування у 1999 році в Україні на душу населення порівняно з нормою становило: мяса і субпродуктів - 39,8%; молока і молокопродуктів - 53,2; яєць - 56,0; риби і рибопродуктів - 38,5; масла рослинного - 66,4; цукру - 86,8; овочів і баштанних культур - 60,9; фруктів і ягід - 24,4; картоплі - 96,8%, що негативно впливає на життєдіяльність малозабезпеченого населення, зокрема дітей, хворих, постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи, проживаючих на екологічно небезпечних територіях.Отримані автором результати роботи дозволяють зробити певні узагальнення, висновки та пропозиції: Зважаючи на глобальне збільшення негативних наслідків НС запропонов