Розвиток і стан промислового й наукового потенціалу вугільного виробництва в Україні. Структура управління галуззю. Методичні підходи, які забезпечують удосконалення наукової й інноваційної діяльності. Особливості державного регулювання в ринкових умовах.
Аннотация к работе
Її вирішення вимагає негайного виходу із кризового стану і швидкого підйому вугільної промисловості, оскільки вугілля є єдиним енергоносієм, котрим багата Україна. Зараз в надзвичайно занедбаному стані знаходиться шахтний фонд, його технічне оснащення; різко впали обсяги видобутку вугілля і рівні найважливіших техніко-економічних показників роботи підприємств галузі, ослабла наукова та інноваційна діяльність. За останні роки в звязку з освоєнням в Україні нових форм господарювання питанням управління виробництвом, наукою, інноваційною діяльністю були присвячені роботи багатьох дослідників, в тому числі і автора цієї дисертації. Автор виступав керівником і безпосереднім виконавцем науково-дослідних робіт, які виконувались в 1993-1999 рр. в ІЕП НАН України, Донвугі, інших академічних і галузевих наукових організаціях в рамках цільової комплексної галузевої програми "Розробка науково-методичних основ реформування вугільної промисловості і створення цілісного економічного і господарського механізмів, удосконалення системи управління виробництвом і науково-технічним прогресом для забезпечення роботи підприємств в умовах ринкової економіки і реструктуризації галузі". розроблено на базі державних рішень концептуальні основи формування і реалізації нової науково-технічної політики у вугільній промисловості в цілому і на її підприємствах в умовах ринкових відносин і реструктуризації управління галуззю;В дисертації захищаються економічні методи управління науково-технічним розвитком підприємств вугільної промисловості України, а також засновані на них методичні і організаційні підходи до формування і реалізації нової науково-технічної політики, яка спрямована на ліквідацію кризових явищ і економічний підйом галузі. Наростання за останні роки кризових явищ в паливно-енергетичному комплексі повязано, головним чином, з різким скороченням обсягів видобутку вугілля, що є наслідком багатьох технічних, економічних і соціальних причин. В розділі виконано аналіз стану шахтного фонду, технічного оснащення шахт, динаміки техніко-економічних показників вугільного виробництва і зміни структури управління галуззю, який показав наступне. Сучасний надто запущений стан шахтного фонду України повязаний з тим, що починаючи ще з 70-х років закладення нових потужностей для видобутку вугілля у порівнянні з 60-ми роками зменшилось майже в 6 разів. Переоснащення шахт України в другій половині 70-х і в 80-ті роки характеризувалось обмеженими капіталовкладеннями, поступовим відставанням рівня техніки і технологій від світових досягнень і, як наслідок, все більшим погіршенням техніко-економічних показників роботи підприємств.Її досягнення були результатами діяльності розрізнених наукових колективів і окремих учених. Після державних рішень про перехід науково-технічної діяльності на госпрозрахункові методи управління в кінці 70-х років було розроблено механізм перспективного планування і стимулювання науки на основі формування різноманітного роду програм. Аналіз динаміки розвитку науково-технічного потенціалу галузі в 90-х роках після набуття Україною державної незалежності виявив низку негативних тенденцій, які повязані з теперішньою економічною кризою в державі і галузі. За останні роки значно скоротилась кількість організацій НАН України, навчальних інститутів, міжгалузевих організацій і підприємств, інститутів інших галузей, а також комерційних організацій і фірм, котрі залучались до виконання галузевого плану НДДКР. Впровадження в 1996 р. програмно-цільового методу вирішення складних виробничих, техніко-технологічних, економічних та соціальних проблем галузі на основі формування цільових комплексних галузевих програм дозволило упорядкувати дослідження, значно ліквідувати дрібні теми, безперспективні або передчасні напрямки НДДКР, їх дублювання.Розроблена в 1993 р. під керівництвом автора "Концепція управління науково-технічним прогресом у вугільній промисловості України" на теперішній час вимагає суттєвої переробки як в принциповому відношенні, так і в частині детального викладу і подання у вигляді інструктивно-методичних документів. Принциповим є те положення, що вугільна промисловість - це базова галузь; управління її технічним розвитком має здійснюватись з елементами державного регулювання при суворому дотриманні законів України. Перехід до ринкової багатоукладної економіки поставив гостру проблему входження в цей процес науково-технічної сфери як невідємної складової соціально-економічних відносин в суспільстві і обєктивно висунув задачу розробки моделей управління науково-технічними організаціями, включаючи як внутрішні механізми, так і звязки з ринковими і неринковими середовищами. Правове регулювання відносин в сфері інноваційної діяльності, що засноване на ряді законів України і входить в зміст "Положення про використання спеціального фонду позабюджетних коштів цільового призначення Мінвуглепрому України для фінансування НДДКР", було вперше введено у вугільній промисловості. В умовах ринкових форм госп