Причини та типи економічних коливань. Суть і структура економічного циклу. Фактори, що визначають темпи економічного зростання. Теорія реального ділового циклу. Показники економічної динаміки у макророзрахунку. Сучасні дослідження теорії циклічності.
Аннотация к работе
Упродовж останніх двох століть реальний ВВП у більшості країн з ринкової економікою зростав, що забезпечило істотне підвищення рівня життя населення. Піднесення в ринковій економіці чергувалися зі спадами, а інколи наставали глибокі депресії з величезним безробіттям. Починаючи з 1825 p., циклічні коливання в економіці стали відбуватися постійно, через певний інтервал. Але ця проблема залишається нерозвязаною і сьогодні, хоч стає все більш актуальною, оскільки економічна криза вперше за декілька останніх десятиріч вразила і народне господарство України. Зростання і падіння обсягів національного виробництва, цін, процентних ставок і зайнятості складають діловий цикл, який є характерною рисою ринкової економіки.У ринковій економіці обсяг реального ВВП, реальні доходи та зайнятість то зростають, то спадають. Такі зміни в національному обсязі виробництва, зайнятості й доходах називають економічними коливаннями. Тому для характеристики економічних коливань уживають поняття "діловий цикл", яке відбиває рівень ділової активності впродовж кількох чи кільканадцяти років. Вони тривають від двох-трьох років до двох десятиліть, але всі мають одні й ті ж фази: 1) піднесення; Спад - це фаза ділового циклу, в якій обсяг національного виробництва скорочується протягом не менш як двох кварталів поспіль.Економісти пояснюють коливання ділової активності по-різному. Екстернальні теорії шукають основні причини економічних коливань у чинниках, які лежать поза межами економічної системи (війнах, революціях, відкритті нових земель, міграції робочої сили, наукових проривах, технологічних інноваціях, змінах цін на нафту, у політичному процесі тощо). Деякі економісти повязують економічні коливання з таким зовнішнім чинником, як політичний процес. Інші економісти пояснюють економічні коливання зміною обсягів інвестиційних видатків, які підтримуються ефектами мультиплікатора та акселератора. Інакше кажучи, коли національна економіка перебуває у стані довгострокової рівноваги, то рівні цін і заробітної плати такі, що точка перетину кривої сукупного попиту з кривою короткострокової сукупної пропозиції збігається з точкою перетину кривих сукупного попиту та довгострокової сукупної пропозиції.Обсяг виробництва в національній економіці може змінюватися або внаслідок того, що він відхиляється від природного рівня, або через коливання самого природного рівня виробництва. Теорія реального ділового циклу виходить із того, що відхилення фактичного обсягу виробництва від природного рівня незначне, а тому економічні коливання є здебільшого результатом зміни самого природного рівня виробництва. З іншого боку, значна частина економістів твердить, що природний рівень виробництва поступово зростає, а короткострокові економічні коливання є відхиленнями обсягу національного виробництва від його природного рівня. Економісти оцінюють теорію реального ділового циклу неоднаково. Згідно з теорією реального ділового циклу, зміни в техніці й технології спричиняють коливання обсягу виробництва та рівня зайнятості в короткостроковому періоді.З формули 2.1 виводимо функцію попиту на гроші складаючи функцію операційного попиту та функцію попиту на гроші як на актив. Попит на гроші як на актив - кількість грошей, якою люди хочуть володіти як засобом нагромадження вартості і котра змінюється обернено пропорційно до змін процентної ставки [15, словник термінів]. Операційний попит на гроші - кількість грошей, якою люди хочуть володіти для виконання як засобу обміну [15, словник термінів]; Грошові агрегати - види грошей та грошових засобів, які відрізняються один від одного своєю ліквідністю , тобто можливістю швидкого перетворення в готівку , показники структури грошової маси [15, словник термінів]. Функцію попиту на гроші виведену пункті 1. прирівнюємо до пропозиції грошей, що дорівнює агрегату М2.У 2008 році частка ВВП Євросоюзу у світовому становила понад 30 %, тобто за два роки збільшилася на 15 %, що свідчило про стрімкий економічний розвиток країн, які до нього входять (табл. Менших втрат зазнала економіка США: падіння ВВП становило 2,4 %, що дало змогу, за умов істотного економічного падіння європейських країн, утримати частку ВВП США у світовому на рівні 24-25 %. Зміцнення економік країн Азії та утримання сталих лідируючих позицій економіки США на тлі падіння й дестабілізації фінансово-економічної системи країн Європи зумовлює втрачання позицій економіки країн Євросоюзу. Характерним для фінансово-економічної кризи США у 2008 році стало швидке її розростання у глибоку кризу не лише фінансову, а й сфери виробництва, яка почала охоплювати країни всього світу, в тому числі і країни Європи, проте вони відчули її по-різному. Слід також відзначити, що в окремих країнах єврозони фінансово-економічна криза позначилася більше на фінансовій системі, ніж економіці в цілому: так, у 2009 році у Греції падіння ВВП становило лише 2 %, дефіцит бюджету - 36 млрд дол., або близько 10 % ВВП; в Ірландії на фоні падіння ВВП на 3,5 % дефіцит бюджету становив 29,78 млрд дол.
План
Зміст
Вступ
Розділ 1. Економічні коливання та їхні причини
1.1 Суть і фази ділового циклу
1.2 Причини економічних коливань
1.3 Теорія реального ділового циклу
Розділ 2. Деякі показники економічної динаміки у макророзрахунках